![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Австрія. Відень. Денна прогулянка містом.
Автобусна поїздка закінчилася на площі Марії Терезії. По обидва боки цієї площі розмістилися показані раніше музеї – природничий та історії мистецтв. Але музеї я не сфотографував, мабуть подумав, що зроблю це пізніше, а пізніше вдень вже такої нагоди не випало. Тому є тільки пам’ятник Марії Терезії
В самих музеях теж, на жаль, не побували, особисто мені дуже хочеться побачити природничий, сподіваюся, ще буде нагода.
Ну, а ми, через Бургтор, наскільки я розумію, колишні міські ворота які залишили після знесення міських фортифікаційних споруд
Йдемо до зимової резиденції імператорів Австро-Угорської імперії – Хофбург.
Проте зараз я сильно поширюватися про нього не буду, покажу згодом окремо, а зараз, кинувши погляд на стрімкі вежі ратуші через площу героїв
Пропоную телепортуватися та переміститися далі в місто за межі палацу.
Ну може й не зовсім, пишуть що в склад приходу цієї церкви входила і імперська резиденція, проте хай вже буде
Святого Михайла, веде свою історію з 1221 року, ого…
Щоправда з тих часів неодноразово добудовувалася, перебудовувалася і змінювалася
Позаду нас один з корпусів палацу, а ліворуч від церкви ось така споруда
Ух ти,як цікаво виявляється.
Коли я там був, коли потім переглядав фотографії, навіть і подумати не міг, що це, як пише німецькомовна вікіпедія, одна з найвідоміших будівель Відня, один з перших зразків модернізму (1909 р.). В мене от зараз одразу виникла асоціація з Чернівцями, Театральною площею та тим квадратом, що там втулили румуни. Дивишся, думаєш, що це новоділ, а виявляється, що це вже частина історії архітектури міста.
Взагалі неодноразово виникали асоціації та порівняння з Чернівцями.
В нас часто люблять порівнювати наші міста та місцевості, називаючи їх зменшеними копіями якихось значно відоміших. От на рахунок Чернівців і Відня я згоден на всі 100% . Відчувається щось споріднене, вийшло в архітекторів, що будували Чернівці відтворити і дух, і велич Відня.
Ой, щось я захопився, я ж про Відень пишу, а не Чернівці…
Ось ще трохи краси з цієї площі
Та йдемо далі
На одну з відомих та туристичних вулиць Відня – пішохідний Кольмаркт
Аааа, знов якісь крани та ремонти… От на рахунок вулиці мені ліньки на цій спеці гуглити, але якщо вірити, то колись на ній продавали вугілля, бо перекладається як вугільний ринок.
Проте, схоже, це було колись давно… З неї попадаємо на не менш знамениту, навіть більше – Грабен.
Тут теж, «зберігайте гроші в ощадкасі»
Перший побачений у Відні фонтан – Josefsbrunnen
Ну ок, поспамлю фотографіями з архітектурою Відня, ось будинок за цим фонтаном
На місці церкви Святого Петра,
колись був самий перший християнський храм, ще за римлян. Не знаю звідки це знають, проте так говорять
В честь закінчення страшних пошестей чуми в ті час було «модно» ставити чумні колони, які мали захищати від повторення подібних бід. Не оминуло це і Відень.
В 1693 р. тут закінчили свою Чумну колону
ЇЇ особливістю є те, що вона присвячена не Богородиці,я к більших інших, а Святій Трійці
Ще однією цікавинкою є те, що тут показаного самого імператора на колінах
Щоправда подушку під коліна положили. Здається, таким чином зобразили його подяку за порятунок від пошесті.
Отак по тихеньку, ми вже підходимо до най-най-най-найвеличнішої споруди, най вражаючого костелу Відня. Ні це поки ще не він
Це все ще Грабен.
А ось вже і він, за рогом
Архієпископський, кафедральний і приходський собор святого Стефана і Всіх Святих
Один із тих вражаючих соборів середньовічної Європи, що будувалися століттями та дійшли до нашого часу з яскраво вираженими готичними рисами
Мій фотоапарат був нездатний охопити всю його велич в один кадр…
Подібно і до багатьох своїх сородичів має дві вежі різної висоти
Поруч традиційна металева модель
В середині не пощастило, якраз йшла служба, а під час служби туристів, щоб не заважати місцевим, в глибину не пропускали.
Але ж все одно, він величееезний
Собор настільки вразив, що після нього практично нічого не фотографував.
Ну от, ще з цієї площі, палац Екітабель є
Цікава особливість, в нього вбудували стовбур ялинки, в який середньовічні ковалі забивали цвяхи на щастя
Звідси по Кертнерштрасе вийшли до Альбертіни.
Вид з цієї площі на Maysedergasse, ммм, Майседергассе, нє?
І на церкву Св. Августина
Праворуч видно частину монументу проти війни і фашизму.
На цьому фотографії денного міста, саме міста, в мене закінчилися. Ні, ми гуляли і іншими вулицями проте, чомусь, фотографій я не робив…
Звідси ми пішли в скарбницю Габсбургів, згадаю її , як розповідатиму про Хофбург, а як вийшли з приміщення то вже стемніло.
Ну і в ще одне місце, посеред прогулянки показаної вище, телепортувалися громадським транспортом, його теж, думаю, показати згодом. Сподіваюся…
Далі буде…
В самих музеях теж, на жаль, не побували, особисто мені дуже хочеться побачити природничий, сподіваюся, ще буде нагода.
Ну, а ми, через Бургтор, наскільки я розумію, колишні міські ворота які залишили після знесення міських фортифікаційних споруд
Йдемо до зимової резиденції імператорів Австро-Угорської імперії – Хофбург.
Проте зараз я сильно поширюватися про нього не буду, покажу згодом окремо, а зараз, кинувши погляд на стрімкі вежі ратуші через площу героїв
Пропоную телепортуватися та переміститися далі в місто за межі палацу.
Ну може й не зовсім, пишуть що в склад приходу цієї церкви входила і імперська резиденція, проте хай вже буде
Святого Михайла, веде свою історію з 1221 року, ого…
Щоправда з тих часів неодноразово добудовувалася, перебудовувалася і змінювалася
Позаду нас один з корпусів палацу, а ліворуч від церкви ось така споруда
Ух ти,як цікаво виявляється.
Коли я там був, коли потім переглядав фотографії, навіть і подумати не міг, що це, як пише німецькомовна вікіпедія, одна з найвідоміших будівель Відня, один з перших зразків модернізму (1909 р.). В мене от зараз одразу виникла асоціація з Чернівцями, Театральною площею та тим квадратом, що там втулили румуни. Дивишся, думаєш, що це новоділ, а виявляється, що це вже частина історії архітектури міста.
Взагалі неодноразово виникали асоціації та порівняння з Чернівцями.
В нас часто люблять порівнювати наші міста та місцевості, називаючи їх зменшеними копіями якихось значно відоміших. От на рахунок Чернівців і Відня я згоден на всі 100% . Відчувається щось споріднене, вийшло в архітекторів, що будували Чернівці відтворити і дух, і велич Відня.
Ой, щось я захопився, я ж про Відень пишу, а не Чернівці…
Ось ще трохи краси з цієї площі
Та йдемо далі
На одну з відомих та туристичних вулиць Відня – пішохідний Кольмаркт
Аааа, знов якісь крани та ремонти… От на рахунок вулиці мені ліньки на цій спеці гуглити, але якщо вірити, то колись на ній продавали вугілля, бо перекладається як вугільний ринок.
Проте, схоже, це було колись давно… З неї попадаємо на не менш знамениту, навіть більше – Грабен.
Тут теж, «зберігайте гроші в ощадкасі»
Перший побачений у Відні фонтан – Josefsbrunnen
Ну ок, поспамлю фотографіями з архітектурою Відня, ось будинок за цим фонтаном
На місці церкви Святого Петра,
колись був самий перший християнський храм, ще за римлян. Не знаю звідки це знають, проте так говорять
В честь закінчення страшних пошестей чуми в ті час було «модно» ставити чумні колони, які мали захищати від повторення подібних бід. Не оминуло це і Відень.
В 1693 р. тут закінчили свою Чумну колону
ЇЇ особливістю є те, що вона присвячена не Богородиці,я к більших інших, а Святій Трійці
Ще однією цікавинкою є те, що тут показаного самого імператора на колінах
Щоправда подушку під коліна положили. Здається, таким чином зобразили його подяку за порятунок від пошесті.
Отак по тихеньку, ми вже підходимо до най-най-най-найвеличнішої споруди, най вражаючого костелу Відня. Ні це поки ще не він
Це все ще Грабен.
А ось вже і він, за рогом
Архієпископський, кафедральний і приходський собор святого Стефана і Всіх Святих
Один із тих вражаючих соборів середньовічної Європи, що будувалися століттями та дійшли до нашого часу з яскраво вираженими готичними рисами
Мій фотоапарат був нездатний охопити всю його велич в один кадр…
Подібно і до багатьох своїх сородичів має дві вежі різної висоти
Поруч традиційна металева модель
В середині не пощастило, якраз йшла служба, а під час служби туристів, щоб не заважати місцевим, в глибину не пропускали.
Але ж все одно, він величееезний
Собор настільки вразив, що після нього практично нічого не фотографував.
Ну от, ще з цієї площі, палац Екітабель є
Цікава особливість, в нього вбудували стовбур ялинки, в який середньовічні ковалі забивали цвяхи на щастя
Звідси по Кертнерштрасе вийшли до Альбертіни.
Вид з цієї площі на Maysedergasse, ммм, Майседергассе, нє?
І на церкву Св. Августина
Праворуч видно частину монументу проти війни і фашизму.
На цьому фотографії денного міста, саме міста, в мене закінчилися. Ні, ми гуляли і іншими вулицями проте, чомусь, фотографій я не робив…
Звідси ми пішли в скарбницю Габсбургів, згадаю її , як розповідатиму про Хофбург, а як вийшли з приміщення то вже стемніло.
Ну і в ще одне місце, посеред прогулянки показаної вище, телепортувалися громадським транспортом, його теж, думаю, показати згодом. Сподіваюся…
Далі буде…