terwik | Історія про велосипедне крило і його небезпеку.

Здається в моєму списку фобій поповнення... І це переднє крило велосипеда. От чим воно може бути страшним?

А може...

Був у селі. Виникла потреба попасти в одну точку. На авто їхати близько, пішки йти далеко, вирішив витягнути старий вело типу "Мінськ", на якому вже не їздив років з 2 до цього, якщо не більше. Колеса накачав - тримають, благо підвішений був, прокрутив - нічо не хрустіло, не тарабанило, ну майже не, але терпимо, я і при страшніших звуках колись їздив. Зробив коротку тестову покатшку біля хати та й поїхав. Їду нікого не зачіпаю, загораю, пташки навколо щось там співають.
І тут так ріііізко переднє колесо клинить, я розумію, що якщо не сконцентруюся, то прийдеться непогано так відшкрібатися від польової дороги, секунда, і я вже не їду на вело, а тікаю від нього перед ним перелетівши-перестрибнувши руль... Ну прямо як той Вовк в "Ну постривай...".
Відбувся переляком і кількома подряпинами, а могло б закінчитися все гірше, якби це сталося на спуску по асфальтованій дорозі, що мала бути далі...

А причиною стало переднє крило. Яке відірвалося від кріплення до рульової колонки і зажувалося переднім колесом. До цього взагалі не думав, що воно може нести якусь небезпеку, а тепер,набйлижчий час, буду мабуть перевіряти кожен раз як те крило тримається...

А картинка? А просто, як говориться, для привернення уваги, сфотографував в той же день гарний, чистий місяць.