terwik | Чорногорія. День третій. Одна з столиць ч.1.

Як я колись уже згадував — Чорногорія цікава країна. Зокрема, в її конституції закріплено положення про наявність двох столиць — Цетін'є та Подгоріци, при чому, Цетін'є позиціюється як духовна та культурна столиця, що в своїй основі має давнє історичне підгрунтя.

Місто виникло на невеликій пласкій ділянці в оточенні гір. Перша згадка відноситься до 1440 р. , а ваги почало набувати після того, як в 1482 р. рятуючись від турецьких завойовників, сюди евакуювався зетський господарь (була колись в цій місцевості така держава) Іван Черноєвіч. Оточуючі гори забезпечували непоганий природній захист і він вирішив тут облаштуватися. В 1484 році закладає Цетінський монастир, що впродовж багатьох років був науковим, освітнім, духовним та управлінським центром країни, в ньому ж розмістилась і резиденція митрополита, тобто місцевого правителя.
Цікавий факт — тривалий час духовна і світська влада не були розділені та знаходилися в руках однієї людини. Як на мене, то для маленької та небагатої країни, доволі непогана оптимізація витрат.

Місто декілька раз руйнувалося та спалювалося турками, і активно розбудовуватися почало лише з початку XIX ст. продовжуючи залишатися столицею країни. Внаслідок створення Югославії поступово значимість втрачалася, аж до перетворення в обласний чи районний центр. Але зараз чорногорці повертають минулу роль місту.

Відповідно із-за своєї історії воно має значну частину пам'яток і доволі таки відрізняється від приморських міст.

Як я вже казав, позиціонується воно, як духовний центр, з цього і розпочався огляд міста
Перше, що трапилося — церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Збудована вона в 1886 р. на руїнах першого Цетінського монастиря, того самого, який заснував ще Іван Черноєвіч в 1484 р.

а турки зруйнували в 1692 р.

Але місцеві не впали у відчай і в 1701-1704 р. під керівництвом митрополита Данила його відновили, використовуючи в якості будівельних матеріалів уламки старого. Щоправда перенесли на інше місце.

Проте це було не останнє руйнування і сьогоднішнього вигляду він набув лише після перебудови в 1927 р.

В середину далеко не пускають, доступний внутрішній двір з невеликою церквою, не фотографував.

На Орлиній кручі видніється мавзолей того самого митрополита Данила

Був би час і був би сам — обов'язково там побував би, а так йду просто дивитися місто. Прямо поруч з монастирем знаходиться перша світська резиденція правителів Чорногорії - “Більярда”

Зведена при правлінні Петра Негоша в 1838 р. Розповідали, що він був любитель пограти в цю гру, відповідно і палац звели подібно до столу — в прямокутної форми, в 4-х кутках круглі башти-лузи

Зараз в ньому музей Негоша.

Повз нього

Попадаю в невеликий скверик де дружної компанією зібралися різні особистості — засновники комуністичної партії Югославії Марко Машанович і Йован Томашевич

Та художник Петар Лубард

Трійця по кругу обступили щось абстрактне, встановлене в честь 200-річчя народження Петра II Негоша.

Звідси видно Художній музей, що разом з Історичним розмістилися в колишній будівлі уряду.

Тут таки помітно, що культурна столиця, кількість музеїв, їх розміри та наповнення в порівнянні зі всіма іншими містами, в яких побував, зашкалює.

Збудували в 1910р. , в свій час вміщала крім уряду — телеграф, пошту, парламент, театр, типографію...

Ні, потрібно наших можновладців відправити в Чорногорію на екскурсію, щоб перейняли досвід, як потрібно економити.

О ще тут була така штука, яка мені сподобалася - підземний перехід, але не для людей, а для автомобілів

А звідси недалеко до місцевої стометрівки. Внаслідок того, що місто почало розбудовуватися від початку XIX ст., а до того частенько руйнувалося, крім того не зазнавало значних впливів інших культур, його архітектура відрізняється від Старих частин приморських міст.