Меджибіж. Руїни домініканського костелу Св.Трійці.
Колись, коли я ще був мали й ми теж бували в фортеці, ще тоді мене зацікавили якісь руїни, що було поруч з нею. І останні рази мені вдалося там побувати. Це виявилися залишки домініканського костелу Св. Трійці.
Костел був зведений в 1600-1632 роках. Йому вдалося пережити всі ті війни, які пройшли через ці землі. Навіть після 2-гої світової він ще був в більш-менш цілому стані. Не пережив він лише місцевого голову колгоспу, який захотів в 1962 р. халявних будматеріалів і вирішив що стародавній костел для цього — саме то. Тоді була виконана спроба підірвати будівлю, що вдалося лише частково і сьогодні руїни стоять пусткою, заростаючи потроху чагарями.

В 2009 р. він виглядав як якісь руїни в джунглях населених дикими бабуїнами — зарослий рослинністю, з сміттям на території, загалом, пробратися в “середину” було складно,декілька фотографій з тих часів



На сьогоднішній день ситуація краща, не знаю хто, але величезне йому спасибі, розчистив прилеглу територію, прибрав сміття, вирубав дерева і тепер можна нормально зайти на територію і в середину.
Вхід

В середині

З середини погляд на вхід

Вцілівша стеля, якщо чесно — трохи страшнувато під нею було стояти...

В одному з стрілчастих вікон вціліла навіть частина дерев'яної рами

Трохи деталей "інтер'єру"




От таке сумне видовище, в принципі, теоретичні шанси його спасти ще є, але це вимагає значних коштів, тому, на жаль, поки так і лишається шансами...
Костел був зведений в 1600-1632 роках. Йому вдалося пережити всі ті війни, які пройшли через ці землі. Навіть після 2-гої світової він ще був в більш-менш цілому стані. Не пережив він лише місцевого голову колгоспу, який захотів в 1962 р. халявних будматеріалів і вирішив що стародавній костел для цього — саме то. Тоді була виконана спроба підірвати будівлю, що вдалося лише частково і сьогодні руїни стоять пусткою, заростаючи потроху чагарями.

В 2009 р. він виглядав як якісь руїни в джунглях населених дикими бабуїнами — зарослий рослинністю, з сміттям на території, загалом, пробратися в “середину” було складно,декілька фотографій з тих часів



На сьогоднішній день ситуація краща, не знаю хто, але величезне йому спасибі, розчистив прилеглу територію, прибрав сміття, вирубав дерева і тепер можна нормально зайти на територію і в середину.
Вхід

В середині

З середини погляд на вхід

Вцілівша стеля, якщо чесно — трохи страшнувато під нею було стояти...

В одному з стрілчастих вікон вціліла навіть частина дерев'яної рами

Трохи деталей "інтер'єру"




От таке сумне видовище, в принципі, теоретичні шанси його спасти ще є, але це вимагає значних коштів, тому, на жаль, поки так і лишається шансами...
no subject
no subject