![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
НппПттН. Гданськ. Сонце, море, пляж та трохи Оліви.
Коли ввечері ліг, то вирубився буквально за хвилину, в кімнаті розрахованій на 8 гостей був тільки я і ще один хлопець.
На наступний ранок змушений був завести будильник на саму рань, добре, що в поляків стрілку на годину потрібно переводити, то вийшло, умовно, більше поспати :)
На цей день я хотів побачити нарешті Балтійське море, відвідати декілька об’єктів в Гдині і що ще встигну подивитися в Гданську.
Обираючи пункти для відвідування ще вдома, я читав, що купа народу їздить у Сопот. Читав і не розумів, що такого в ньому, що на нього витрачають час. В той же час зустрів згадку про райончик Гданська – Оліву з гарним парком та класним пляжем і прийняв рішення відвідати Оліву.
Оскільки я хотів подивитися і звичайні райони Польщі, відносно не туристичні, то поїхав в Оліву не на трамваї, який йде прямо до пляжу, а на SKM, тамтешній міській електричці яка пов’язує Троймясто в одне. А вже від залізничної станції пішов пішки до пляжу через приємний такий житловий район.
Взагалі, Оліва колись була окремим місто, перші згадки про яке з’явилися ще в 1186 році. Тривалий час його історія була пов’язана з існуючим у ньому аббатством, від нього ж лишився палац та парк. В міжвоєнний час містечко почало розвиватися як курорт, в той же час приєдналося до Гданська та стало одним з його районів в 1926 році.
Мені здається цей шматок забудовувався віллами в міжвоєнні курортні часи…
Ще трохи Оліви, а також море, пляж, кораблі нижче під cut-ом…
Милий котеджний райончик ближче до моря змінюється…
Ну, це вже зрозуміло яких років забудова )
Цей будинок в мене викликав асоціацію з радянськими пансіонатами на Чорному морі, он і чайки зверху літають, та специфічно так по чаяччі кричать, хоча це звичайний житловий будинок.
І от нарешті, я добрався до пляжу…
Он воно яке, Балтійське море…
Стояла на диво тиха і приємна погода, особливо в порівнянні з попереднім днем...
...і з днем поточним в другій його частині.
Не знаю як в кого, а в мене пляж-сонце-море, ну оте все, що було в наявності, зажди асоціюється з літом, купанням та відпочинком. Вперше потрапив до моря в холодну пору року…
і такі пустинні пляжі викликали певний дисонанс в голові.
Проте, з іншої сторони, ніхто не заважав з комфортом на ньому розкластися та влаштувати собі романтичний сніданок на березі моря щойно купленими в магазині йогуртом з булкою )))
Міжпташина тусовка на пляжу
теж шукають собі сніданок?
Після сніданку ще трохи повтикав-помедитував… Потім ще пофоткав різноманітні кораблі на рейді…
Суховантаж?
Ранкове марево
Трапився паром, підозрюю, що це Stena Spirit або Stena Vision, які числяться на ліні Гдиня-Карлскруна.
Маяк, як же без фотографії маяка.
І якась дивна металоконструкція на горизонті, цікаво, що воно таке високе, металеве, фермоподібне…
Знає хтось, що це?
Хотілося затриматися, проте час йти далі… Час невблаганний, особливо в мандрах, особливо коли хочеться багато чого побачити…
Інформація про берегову охоронну лінію з прикладами рослинності
Телепортуюся назад. При переході дороги побачив з протилежної сторони гарну будівлю.
Якщо придивитися, то можна побачити її рік побудови – 1899, а якщо придивитися ще уважніше, то в лівому кутку можна помітити капличку Яну Непомуцькому.
До речі, саме тут я вперше побачив окремий світлофор для велосипедистів.
Далі багато ще таких траплялося.
А за цим переходом починався місцевий парк, який теж був однією з цілей візиту сюди, про який я, сподіваюся, згодом напишу і…
Далі буде…
На наступний ранок змушений був завести будильник на саму рань, добре, що в поляків стрілку на годину потрібно переводити, то вийшло, умовно, більше поспати :)
На цей день я хотів побачити нарешті Балтійське море, відвідати декілька об’єктів в Гдині і що ще встигну подивитися в Гданську.
Обираючи пункти для відвідування ще вдома, я читав, що купа народу їздить у Сопот. Читав і не розумів, що такого в ньому, що на нього витрачають час. В той же час зустрів згадку про райончик Гданська – Оліву з гарним парком та класним пляжем і прийняв рішення відвідати Оліву.
Оскільки я хотів подивитися і звичайні райони Польщі, відносно не туристичні, то поїхав в Оліву не на трамваї, який йде прямо до пляжу, а на SKM, тамтешній міській електричці яка пов’язує Троймясто в одне. А вже від залізничної станції пішов пішки до пляжу через приємний такий житловий район.
Взагалі, Оліва колись була окремим місто, перші згадки про яке з’явилися ще в 1186 році. Тривалий час його історія була пов’язана з існуючим у ньому аббатством, від нього ж лишився палац та парк. В міжвоєнний час містечко почало розвиватися як курорт, в той же час приєдналося до Гданська та стало одним з його районів в 1926 році.
Мені здається цей шматок забудовувався віллами в міжвоєнні курортні часи…
Ще трохи Оліви, а також море, пляж, кораблі нижче під cut-ом…
Милий котеджний райончик ближче до моря змінюється…
Ну, це вже зрозуміло яких років забудова )
Цей будинок в мене викликав асоціацію з радянськими пансіонатами на Чорному морі, он і чайки зверху літають, та специфічно так по чаяччі кричать, хоча це звичайний житловий будинок.
І от нарешті, я добрався до пляжу…
Он воно яке, Балтійське море…
Стояла на диво тиха і приємна погода, особливо в порівнянні з попереднім днем...
...і з днем поточним в другій його частині.
Не знаю як в кого, а в мене пляж-сонце-море, ну оте все, що було в наявності, зажди асоціюється з літом, купанням та відпочинком. Вперше потрапив до моря в холодну пору року…
і такі пустинні пляжі викликали певний дисонанс в голові.
Проте, з іншої сторони, ніхто не заважав з комфортом на ньому розкластися та влаштувати собі романтичний сніданок на березі моря щойно купленими в магазині йогуртом з булкою )))
Міжпташина тусовка на пляжу
теж шукають собі сніданок?
Після сніданку ще трохи повтикав-помедитував… Потім ще пофоткав різноманітні кораблі на рейді…
Суховантаж?
Ранкове марево
Трапився паром, підозрюю, що це Stena Spirit або Stena Vision, які числяться на ліні Гдиня-Карлскруна.
Маяк, як же без фотографії маяка.
І якась дивна металоконструкція на горизонті, цікаво, що воно таке високе, металеве, фермоподібне…
Знає хтось, що це?
Хотілося затриматися, проте час йти далі… Час невблаганний, особливо в мандрах, особливо коли хочеться багато чого побачити…
Інформація про берегову охоронну лінію з прикладами рослинності
Телепортуюся назад. При переході дороги побачив з протилежної сторони гарну будівлю.
Якщо придивитися, то можна побачити її рік побудови – 1899, а якщо придивитися ще уважніше, то в лівому кутку можна помітити капличку Яну Непомуцькому.
До речі, саме тут я вперше побачив окремий світлофор для велосипедистів.
Далі багато ще таких траплялося.
А за цим переходом починався місцевий парк, який теж був однією з цілей візиту сюди, про який я, сподіваюся, згодом напишу і…
Далі буде…