![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Меджибіж. Фортеця.
Давно збирався написати декілька постів про Меджибіжські цікавинки, але щось пішло все так, що часу вистачало лише на короткі пости. Хотілося б все таки з цим впоратися до Нового Року, що я і спробую зробити.
Спершу про фортецю, як найбільш масивну і цікаву для туристів, та й для мене.
Перше укріплення на цьому місці з'явилося ще за часів Русі, було поруйноване татарами. Проте місце вдале, поруч з шляхами, тому довго пустинним не простоювало і вже в XIV ст. твердиня відроджується, поступово обростає новими укріпленням, будується, реконструюється, переходить від одних власників до інших, перебуває під владою Польщі, Туреччини, Росії, СРСР і всі вони так чи інакше допомагали йому набути сьогоднішнього вигляду.
Класичний, на сьогодні, ракурс замка
В Меджибожі я побував декілька раз, тому і фотографії будуть з тих декількох разів, якщо погода, стан споруд (хоча мало що змінилося), викликатиме почуття розірваності в часі - то так воно і є :)
Якщо їхати (чи йти) до фортеці так, як їдуть більшість нормальних туристів, як і ми зробили, то вона зустрічатиме похмурими бійницями південно-східного кута своїх стін
Офіцерська вежа — донжон — бастіон
Як на мене найбільш потужна частина фортеці, збудована в XV-XVI ст. , в 1848 перебудована, в ній було влаштовано приміщення офіцерського зібрання, дякуючи якому вона і отримала сьогоднішню назву.
Північна вежа
Ця постала в XVI ст., кажуть в ній вціліли автентичні каміни, велися такі-сякі реставраційні роботи, але як і в усьому іншому комплексі, на сьогодні вони зупинилися.
А сучасних відвідувачів зустрічає Лицарська вежа, яка прикриває ворота замку
XVI ст. , містила зверху спостережний пункт, з якого було гарно спостерігати за навколишніми степи і завчасно повідомляти всіх про наближення ворогів.
Зараз вона гарно відреставрована, її можна відвідати та піднятися на ту саму спостережну площадку, що згодом і було нами зроблено.
Відмітився тут і Шевченко, про що свідчить відповідна табличка, розміщена на ній.
Погляд на західну стіну
І вперед, в середину, брати цю твердиню:)
Ще, перед тим як брати штурмом, необхідно ж уявляти що саме, тому, для більшої наочності про конфігурацію фортеці наведу макет, розміщений в ній
Та фото з висоти пташиного польоту
Взяте звідси
http://flyphoto.com.ua
Розрахувавшись за білети, пішли досліджувати доступні об'єкти, першою випала та сама Лицарська башта, шлях на гору виявився довгим та звивистим, оскільки сходи вели вверх не банальними маршами, а на кожному поверсі переривалися значними площами доступним для ходіння зі своїми закапелками, в які хотілося заглянути.
Довгий шлях нагору
і погляд вниз
з атмосферною підсвіткою
Нарешті вершина взята і можна насолоджуватися соковитими пейзажами та архітектурними цікавинками.
На цій фото гарно видно подвір'я з церквою та руїнами палацу з офіцерською баштою на задньому фоні. І да, ця фотографія передає привіт![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
posterrr-у ;)
Замкова церква, колись католицький костел, збудований в 1586 р. В свою чергу встигла побувати навіть мусульманською мечеттю, від оригіналу вцілів та пережив всі перебудови фундамент з криптою.
Каретний корпус
В ньому розміщений музей жертв голодомору.
На території фортеці функціонує дві виставки. В принципі вони оглядаються по загальному квитку — це краєзнавча, де можна, наприклад, побачити скелет воїна, знайденого при розкопках та музей Голодомору, створений за правління Ющенка тим же Мазуром. Там цікаво, моторошно, атмосферно. Але фото не буде, оскільки в Меджибожі абарзєлі по саме нє могу і хочуть за фотографування 10 грн. Чесно мені стало жалко їх, коли я до цього побував в набагато крутіших і цікавіших місцях ніж ця фортеця і там можна було вільно та безкоштовно фотографувати. Ось.
Після музеїв пішли трохи полазити по доступних руїнах, в 2013 частину вже огородили культурним таким заборчиком, а в 2009 ще була можливість безперешкодно забратися, наприклад, в підвали, далі покажу
Частина Офіцерської вежі зі сторони території
Трохи її нутрощів
Зараз там, як мінімум з 2009 року, завмерша реконструкція.
Пейзажі з її тераси відкриваються теж непогані
Церква в Ставниці, зараз оббита їдюче -жовтою вагонкою
Внутрішнє подвір'я, церква та Лицарська вежа з неї
Палац, на жаль, зараз представляє собою лишень скелет минулої розкоші
Зведений в XVI ст, спочатку для оборони, згодом перебудовуваний в “декоративну” споруду не виніс негод XX ст.
Забрався був і в його підземелля, доступ куди зараз перекритий парканом
Освітлював собі дорогу спалахом ))
Ну і після цього , в принципі, огляд територію було закінчено, ще там з цікавого є декілька гармат часів 2-гої світової та післяреволюційний трактор, який там стоїть, здається, з часів 90-х.
Огляд було завершено, трішки походили самим смт. та побували в розваленому костелі.
Але про це — далі.
Спершу про фортецю, як найбільш масивну і цікаву для туристів, та й для мене.
Перше укріплення на цьому місці з'явилося ще за часів Русі, було поруйноване татарами. Проте місце вдале, поруч з шляхами, тому довго пустинним не простоювало і вже в XIV ст. твердиня відроджується, поступово обростає новими укріпленням, будується, реконструюється, переходить від одних власників до інших, перебуває під владою Польщі, Туреччини, Росії, СРСР і всі вони так чи інакше допомагали йому набути сьогоднішнього вигляду.
Класичний, на сьогодні, ракурс замка
В Меджибожі я побував декілька раз, тому і фотографії будуть з тих декількох разів, якщо погода, стан споруд (хоча мало що змінилося), викликатиме почуття розірваності в часі - то так воно і є :)
Якщо їхати (чи йти) до фортеці так, як їдуть більшість нормальних туристів, як і ми зробили, то вона зустрічатиме похмурими бійницями південно-східного кута своїх стін
Офіцерська вежа — донжон — бастіон
Як на мене найбільш потужна частина фортеці, збудована в XV-XVI ст. , в 1848 перебудована, в ній було влаштовано приміщення офіцерського зібрання, дякуючи якому вона і отримала сьогоднішню назву.
Північна вежа
Ця постала в XVI ст., кажуть в ній вціліли автентичні каміни, велися такі-сякі реставраційні роботи, але як і в усьому іншому комплексі, на сьогодні вони зупинилися.
А сучасних відвідувачів зустрічає Лицарська вежа, яка прикриває ворота замку
XVI ст. , містила зверху спостережний пункт, з якого було гарно спостерігати за навколишніми степи і завчасно повідомляти всіх про наближення ворогів.
Зараз вона гарно відреставрована, її можна відвідати та піднятися на ту саму спостережну площадку, що згодом і було нами зроблено.
Відмітився тут і Шевченко, про що свідчить відповідна табличка, розміщена на ній.
Погляд на західну стіну
І вперед, в середину, брати цю твердиню:)
Ще, перед тим як брати штурмом, необхідно ж уявляти що саме, тому, для більшої наочності про конфігурацію фортеці наведу макет, розміщений в ній
Та фото з висоти пташиного польоту
Взяте звідси
http://flyphoto.com.ua
Розрахувавшись за білети, пішли досліджувати доступні об'єкти, першою випала та сама Лицарська башта, шлях на гору виявився довгим та звивистим, оскільки сходи вели вверх не банальними маршами, а на кожному поверсі переривалися значними площами доступним для ходіння зі своїми закапелками, в які хотілося заглянути.
Довгий шлях нагору
і погляд вниз
з атмосферною підсвіткою
Нарешті вершина взята і можна насолоджуватися соковитими пейзажами та архітектурними цікавинками.
На цій фото гарно видно подвір'я з церквою та руїнами палацу з офіцерською баштою на задньому фоні. І да, ця фотографія передає привіт
posterrr-у ;)Замкова церква, колись католицький костел, збудований в 1586 р. В свою чергу встигла побувати навіть мусульманською мечеттю, від оригіналу вцілів та пережив всі перебудови фундамент з криптою.
Каретний корпус
В ньому розміщений музей жертв голодомору.
На території фортеці функціонує дві виставки. В принципі вони оглядаються по загальному квитку — це краєзнавча, де можна, наприклад, побачити скелет воїна, знайденого при розкопках та музей Голодомору, створений за правління Ющенка тим же Мазуром. Там цікаво, моторошно, атмосферно. Але фото не буде, оскільки в Меджибожі абарзєлі по саме нє могу і хочуть за фотографування 10 грн. Чесно мені стало жалко їх, коли я до цього побував в набагато крутіших і цікавіших місцях ніж ця фортеця і там можна було вільно та безкоштовно фотографувати. Ось.
Після музеїв пішли трохи полазити по доступних руїнах, в 2013 частину вже огородили культурним таким заборчиком, а в 2009 ще була можливість безперешкодно забратися, наприклад, в підвали, далі покажу
Частина Офіцерської вежі зі сторони території
Трохи її нутрощів
Зараз там, як мінімум з 2009 року, завмерша реконструкція.
Пейзажі з її тераси відкриваються теж непогані
Церква в Ставниці, зараз оббита їдюче -жовтою вагонкою
Внутрішнє подвір'я, церква та Лицарська вежа з неї
Палац, на жаль, зараз представляє собою лишень скелет минулої розкоші
Зведений в XVI ст, спочатку для оборони, згодом перебудовуваний в “декоративну” споруду не виніс негод XX ст.
Забрався був і в його підземелля, доступ куди зараз перекритий парканом
Освітлював собі дорогу спалахом ))
Ну і після цього , в принципі, огляд територію було закінчено, ще там з цікавого є декілька гармат часів 2-гої світової та післяреволюційний трактор, який там стоїть, здається, з часів 90-х.
Огляд було завершено, трішки походили самим смт. та побували в розваленому костелі.
Але про це — далі.
no subject
no subject
no subject
no subject