terwik: (Default)
[personal profile] terwik
Давно збирався написати декілька постів про Меджибіжські цікавинки, але щось пішло все так, що часу вистачало лише на короткі пости. Хотілося б все таки з цим впоратися до Нового Року, що я і спробую зробити.

Спершу про фортецю, як найбільш масивну і цікаву для туристів, та й для мене.

Перше укріплення на цьому місці з'явилося ще за часів Русі, було поруйноване татарами. Проте місце вдале, поруч з шляхами, тому довго пустинним не простоювало і вже в XIV ст. твердиня відроджується, поступово обростає новими укріпленням, будується, реконструюється, переходить від одних власників до інших, перебуває під владою Польщі, Туреччини, Росії, СРСР і всі вони так чи інакше допомагали йому набути сьогоднішнього вигляду.

Класичний, на сьогодні, ракурс замка


В Меджибожі я побував декілька раз, тому і фотографії будуть з тих декількох разів, якщо погода, стан споруд (хоча мало що змінилося), викликатиме почуття розірваності в часі - то так воно і є :)


Якщо їхати (чи йти) до фортеці так, як їдуть більшість нормальних туристів, як і ми зробили, то вона зустрічатиме похмурими бійницями південно-східного кута своїх стін


Офіцерська вежа — донжон — бастіон


Як на мене найбільш потужна частина фортеці, збудована в XV-XVI ст. , в 1848 перебудована, в ній було влаштовано приміщення офіцерського зібрання, дякуючи якому вона і отримала сьогоднішню назву.


Північна вежа


Ця постала в XVI ст., кажуть в ній вціліли автентичні каміни, велися такі-сякі реставраційні роботи, але як і в усьому іншому комплексі, на сьогодні вони зупинилися.


А сучасних відвідувачів зустрічає Лицарська вежа, яка прикриває ворота замку


XVI ст. , містила зверху спостережний пункт, з якого було гарно спостерігати за навколишніми степи і завчасно повідомляти всіх про наближення ворогів.


Зараз вона гарно відреставрована, її можна відвідати та піднятися на ту саму спостережну площадку, що згодом і було нами зроблено.
Відмітився тут і Шевченко, про що свідчить відповідна табличка, розміщена на ній.


Погляд на західну стіну


І вперед, в середину, брати цю твердиню:)
Ще, перед тим як брати штурмом, необхідно ж уявляти що саме, тому, для більшої наочності про конфігурацію фортеці наведу макет, розміщений в ній


Та фото з висоти пташиного польоту

Взяте звідси
http://flyphoto.com.ua

Розрахувавшись за білети, пішли досліджувати доступні об'єкти, першою випала та сама Лицарська башта, шлях на гору виявився довгим та звивистим, оскільки сходи вели вверх не банальними маршами, а на кожному поверсі переривалися значними площами доступним для ходіння зі своїми закапелками, в які хотілося заглянути.

Довгий шлях нагору

і погляд вниз

з атмосферною підсвіткою

Нарешті вершина взята і можна насолоджуватися соковитими пейзажами та архітектурними цікавинками.


На цій фото гарно видно подвір'я з церквою та руїнами палацу з офіцерською баштою на задньому фоні. І да, ця фотографія передає привіт [livejournal.com profile] posterrr-у ;)


Замкова церква, колись католицький костел, збудований в 1586 р. В свою чергу встигла побувати навіть мусульманською мечеттю, від оригіналу вцілів та пережив всі перебудови фундамент з криптою.

Каретний корпус

В ньому розміщений музей жертв голодомору.

На території фортеці функціонує дві виставки. В принципі вони оглядаються по загальному квитку — це краєзнавча, де можна, наприклад, побачити скелет воїна, знайденого при розкопках та музей Голодомору, створений за правління Ющенка тим же Мазуром. Там цікаво, моторошно, атмосферно. Але фото не буде, оскільки в Меджибожі абарзєлі по саме нє могу і хочуть за фотографування 10 грн. Чесно мені стало жалко їх, коли я до цього побував в набагато крутіших і цікавіших місцях ніж ця фортеця і там можна було вільно та безкоштовно фотографувати. Ось.

Після музеїв пішли трохи полазити по доступних руїнах, в 2013 частину вже огородили культурним таким заборчиком, а в 2009 ще була можливість безперешкодно забратися, наприклад, в підвали, далі покажу

Частина Офіцерської вежі зі сторони території


Трохи її нутрощів


Зараз там, як мінімум з 2009 року, завмерша реконструкція.

Пейзажі з її тераси відкриваються теж непогані


Церква в Ставниці, зараз оббита їдюче -жовтою вагонкою


Внутрішнє подвір'я, церква та Лицарська вежа з неї


Палац, на жаль, зараз представляє собою лишень скелет минулої розкоші


Зведений в XVI ст, спочатку для оборони, згодом перебудовуваний в “декоративну” споруду не виніс негод XX ст.

Забрався був і в його підземелля, доступ  куди зараз перекритий парканом



Освітлював собі дорогу спалахом ))


Ну і після цього , в принципі, огляд територію було закінчено, ще там з цікавого є декілька гармат часів 2-гої світової та післяреволюційний трактор, який там стоїть, здається, з часів 90-х.

Огляд було завершено, трішки походили самим смт. та побували в розваленому костелі.

Але про це — далі.

(no subject)

Date: 2013-12-30 08:10 (UTC)
From: [identity profile] jazek7.livejournal.com
Сколько раз проезжал мимо,так ни разу и не заехал.Обидно.

(no subject)

Date: 2013-12-30 08:17 (UTC)
From: [identity profile] terwik.livejournal.com
Угу, там лишень 2-3 кілометри від траси до нього.

Profile

terwik: (Default)
terwik

January 2022

M T W T F S S
      12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31      

Expand Cut Tags

No cut tags