Якось воно буде...

Забрався десь в кінці літа в свої улюблені чагарі поруч з Бугом і неочікувано зустрів там таку красу


Милувався, фотографував.


Проте виявилося, що це для нашої аборигенної рослинності є небезпечний вид - канадський золотарник - інвазивний та трансформер - змінює наші екосистеми під себе задавлюючи місцеві види , джерело.

Але виглядає гарно, так, ще його фотографії, та іншої, невідомої мені кущистої рослинності нижче під cut-ом...
( Далі... )

От чим ще класно жити в Хмельницькому так це тим, що якщо стає в ньому нудно, то є купа всього куди можна податися і розвіятися в годині-другій їзди від міста. Хочеш старовинні міста і замки — вони є, хочеш інші обл. кентри — аналогічно — зі всіх сторін вони теж є зі своїми цікавинками та родзинками.

Так і сталося, що якогось робочого дня нам стало нудно і виникла ідея на декілька годин після роботи прокататися та погуляти по Тернополю. Тим більше нам доводился вже чути і про нові тернопільські фонтани на березі ставу, та й я втиху давно хотів побачити вживу як там переробили кусок набережної під кодовою назвою Циганка.

Півтори години і ми в місті. Вийшло так, що промахнулися, ну ок, я промахнувся вірним поворотом в результаті виїхали не на площу в центрі, а до залізничного вокзалу. Але теж не страшно, припаркуватися там є де, а положення вокзалу у Тернополі унікальне, в принципі в порівнянні з більшістю наших міст, і знаходиться буквально в 5-ти хвилинах від самого центровішого центру.
В місті я вже бував, писав, повторюватися з історією .і.т.д. не маю бажання, тому просто деякі фотки того, що раніше не було, не показував, чи просто сподобалося на цей раз.

Ще на під’їзді, було помічену кльову штуку яка є в Тернополі — це тролейбуси гармошки


Не міг не сфотографувати, жаль що в нас їх все ніяк принципово не хочуть почати купувати...

Вулиця від вокзалу в центр змінилася і продовжує змінюватися. Її зробили значно пішоходнішою і розставили такі лавочки

+ дуже класно, що не забули і про озеленення - посадили нормальні дерева(на задньому фоні)

Інше нижче під cut-ом...
( Далі... )

Як можна, будучи в Україні - відчути себе в Південні Америці, в Чилі? А дуже просто - потрібно бути в Хмельницькому і прийти на фестиваль HlushenkovFolkfest. Оскільки саме на нього, саме в Хмельницький приїхав народний колектив з Чилі, Сантьяго - Banda Renacer. І тільки у нас можна відчути себе на хвилинку жителем Латинської Америки. Хто пропустив - в того ще, ймовірно, буде шанс завтра, коли відбудеться гала-концерт та закриття фестивалю.

прууф :)

Звичайно, що приїхали колективи з багатьох країн, проте поки про цей, оскільки він разюче виділяється на фоні інших своїми костюмами, танцями та музикою, яка у них, до речі, жива.

Костюми



Більше під cut-ом
( Чилі-карнавал-Сантьяго-Латинська Америка... )
#HlushenkovFolkFest

Так сталося, що не зважаючи на те, що Республіка перебралася в Хмельницький і на багатьох вихідних в Кам'янці відбувалися цікаві заходи, побував у ньому я в звичайний робочий день. Ну і потім на шляху додому ще сталася Бакота.

В Кам'янці я був в звичних місцях в основній масі, проте трохи фотографій все ж зробив, от їх і покажу спочатку


Під cut-ом продовження.

( Далі Місто та велична Річка... )

Поки на вулиці показує виключно чорно-білий телевізор, пропоную повернутися в минулий рік і подивитися буйство кольорів, що нам дарують інші пори року.
Хмельницький не може похизуватися особливим квітково-клумбовим буйством, проте дещо мені познаходити вдалося.

Минулої весни, першими квітами, що розфарбували місто стали оці


Я колись пам’ятав їхню назву, проте вже забув.

А вже буквально через декілька днів зацвіла справжня Голландія.


( Багато квітів, мало тексту… )

Тепер про Світязь з іншої сторони.

Перше, що одразу починає відвертати від нього – це добирання. Зі Львова по дорозі до нього є чарівний відрізок дороги під Червоноградом, де автобус не їде, а стрибає, де люди покидали вздовж узбіч всякі ломаки (вперше таке бачу), що б авто не їздили в безпосередній близькості від їх заборіві не царапали дзеркалами фарбу на хвіртках, де це все продовжується кілометрів з сорок, принаймні так мені відчулося і має довгу та славетну історію, судячи з згадок інтернету. Коротше, комфортно добратися зі Львова можливості немає. Лишалася б ще залізниця, здається є навіть за 20 км. до озер станція Любомль, але от халепа, прямої електрички немає, а з пересадками та розкладом теж нормально не доберешся.

І друге… От всі так люблять лаяти Крим, мол совок, всі діла, але те що я там побачив – мало відрізнялося від того ж Криму. В районі пансіонату «Шацькі озера» панує то й же самий совок. Що в архітектурі, що у відношенні до відпочиваючих, що в інфраструктурі.
Коли за двохмісну конуру, хай на березі, правлять 80 грн. з людини, а в ній обдерті обої, мебель часів Брєжнєва, електрочайник та тазік і зручності десь далеко – це брєд.
Коли кидають в кафешці з цінами на їжу (ну да, там була приписка мілким шрифтом), це теж не нормально.
Коли біля місць, де люди масово ставлять палатки, не годні розмістити декілька нещасних біотуалетів і навколо тих місць (зовсім недалеко від берегової лінії) повітря можна ножем різати – це теж брєд.
Коли неможливо найти номер з зручностями взагалі хоча б за якусь адекватну ціну (в основном 200-250 грн. з людини) – це теж занадто.
Так, після певних поневірянь там можна знайти нормальне житло за адекватну ціну, воно навіть буде в лісі, з чистим повітрям, відносно недалеко від озера, але то необхідно добряче потрудитися і так не повинно бути, якщо ми щось говоримо про Європу.

Ну от таке враження…можливо я був не в тому місці і якось неправильно добирався туди?

Просвітіть…

Недавно в нас відреставрували-відремонтували старий фонтан - фонтан з жабами. Не знаю як кому, а для мене він є одним із знакових для міста. Хоч і не рахується символом, чи ще чимось таким, але пам'ятний для багатьох поколінь, що виросли та гуляли в Хмельницькому. Головною забавкою для дітей всіх років - було вилізти на жабу і затуляючи їй рота, направляти струмені води - туди, куди хочеться)))

Ото поки чекав, що б сфотографувати без людей, неодноразово спостерігав, як дорослі дядьки і тітки підходили і бавилися цим самим - згадували минуле?)) а от дітисьок, так взагалі море поруч з тим фонтаном, ледве вловив момент вдень, що б сфотографувати фонтан, без осідланих жаб )))

на одній фотографії дві Будівлі міста - фонтан і кінотеатр Планета)))

( Різнобарвний водограй увечері.... )

Ну, як жара? Згадуєш зиму, потім згадуєш як взимку згадував літо і попадаєш в безкінечний цикл.
Трохи зимового - освіжаючого