Якось воно буде...

Зазвичай всі знають Тернопільщину як край, в якому знаходиться найбільша кількість замків на території України. Але й крім замків вона може похвалитися не меншою кількістю печер.
І от, одного разу вже давним-давно, загітували мене з'їздити подивитися одну з печер — Кришталеву в Кривче. До цього я вже побував в Млинках, але Млинки то більш екстремальне відвідування — Кришталева ж надає змогу цілком цивільно — з екскуроводом, електричним освітленням та відсутністю необхідності пересування на 4-х кінцівках — на деякий час поринути в підземний світ.

А оскільки це Тернопільщина, не обійшлося і без фортечних руїн.

Спершу потрапили до залишків фортеці, оскільки до неї веде нормальна дорога, та й башти на горі видно здалля.


( Далі... )

Залишки фортеці в Теребовлі знаходяться , як то не дивно, на вершині Замкової гори.
Зараз ця фортеця, як і багато інших на території Тернопільської області, входить в склад заповідника “Замки Тернопілля”. Візуально, це помітно лише внизу, де розмістили інформаційні стенди по історії замку


та будку збирача з заїжджих гостей мита. Касир там мабуть сидить тільки в певні фази Місяця і Сонця, тому нам він не зустрівся. Підозрюю, що ті фази співпадають з вихідними, оскільки тоді приїжджих найбільше, а з своїх в прості дні брати гроші якось не прийнято. Загалом, ми були в звичайний будній день і нам ніхто дорогу не перепинив, хоча існують свідки які його бачили.

Перше укріплення на цьому місці існувало ще за князя Василька, в той час то була дерев'яна фортеця, яку зруйнували в 1241 р. орди хана Батия. Перше кам'яне укріплення тут з'явилося після того, як ці землі відвоював собі король Казимир Великий в 1360 році. Після численних нападів татар він знов занепав, відновлювався в 1534 р., знов занепав, відновлювався в 1630 році. Те що ми бачимо зараз, є в основні масі якраз тим, що було відновлено-побудовано в 1630-х роках. В 1672 році замок був взятий туркам і поруйнований... Але не дивлячись на це вже витримав облогу 1675-го року....В кінці-кінців, австрійці побудували на його території казарми, а в 1880-тому дозволили розбирати його будівлі на будматеріали. Пощастило вцілілим замковим стінам в 1930 році, коли було проведено консервуючі роботи. Під час радянської влади та територія ніяк не використовувалася...

Перше, що впадає в очі відвідувачам призамкових земель ще від підніжжя — це велична кругла Південна башта.


( До замку... )

Описуючи в минулому році годинну прогулянку по Тернополю, я не вказував причини, чо ж мене було тоді туди занесло. А занесло тому, що виникла ідея поїхати в Теребовлю.

Теребовля була вибрана через те, що, по-перше, туди достатньо багато ходить транспорту з Тернополя, через її положення на дорозі, по-друге — присутнє опціональне відвідування Микуленець, оскільки теж на тій самій дорозі.

В Теребовлі після риття інтернетів було виділено декілька цікавих об'єктів для огляду — звичайно саме містечко, відомий всім замок і менш відомий загалу залізничний міст Австро-Угорських часів.

Теребовля являється одним із найстаріших містечок України, перша літописна згадка про місто датується 1097 роком, де воно згадується в якості столиці Теребовлянського князівства.
За весь час своєї історії містечко зазнало звичної долі багатьох подібних в західній Україні. Спочатку знаходилося в складі Руських князівств, згодом було зруйноване монголо-татарами, ввійшло в склад Польщі, захоплювалося турками в 1672 р. , успішно обронялося від них вже в 1685 р., при поділі Польщі перейшло до Габсбургів. Єдине, що трохи виділяє, так це те, що воно, одне з небагатьох, встигло ще в ті часи, протягом 1809-1815 років пробути в складі Російської імперії, але повернулося до Австро-Угорщини. В результаті революцій, подій першої світової знов Польща, ну і далі вже зрозуміло.

В містечко приїхали на автовокзал, від нього вирішили перше йти до залізничного мосту, попутно оглядаючи все цікаве, що попадалося на шляху.

Перше що попалося — це наочне відображення віку міста — мозаїка на фасаді одного з будинків на центральному перехресті (вул. Кн. Василька та Шевченка), що служить підтвердження віку міста

зроблена до 900-річчя, Миколаєм Шевчуком.

( По містечку... )

Отже, про Покровську церкву.

Збудована вона була в 1905 році. По деяких даних, що вдалося знайти в інтернеті, можливо, на цьому місці вже стояла старіша дерев’яна церква. Крім того за декілька років до побудови храму тут же забило джерело, вода якого рахувалася цілющою, над джерелом звели капличку Божої Матері. Побудована була на кошти українців Чорткова та сусідніх поселень. Архітектором був Микола Шашкевич. Якщо основна маса будівельних матеріалів була місцевою, то бляху використали краківського виробництва. Цікаво, вона досі на ній? Під час 2-гої світової на церкву впала бомба в 1944 р., але згодом будівлю було відновлено.


Дзвіниця нова, в порівнянні з храмом, була побудована тільки в 1994 р.


Але то таке… Насправді я на територію заходити не захотів, але такої думки не дотримувалися і згодом мене туди загітували зайти також. І я там малость отетерів, такого не чекав.

( Оглянемо?... )

В Чортків ми попали трохи неочікувано. Особливо сильно в планах це місто не стояло, та і я думав, що в ньому може бути цікавого, гарного і.т.д. Тому підготовки ніякої не було, знали, що є костел, фортеця ну і яка не яка забудова центру. Тим більше були позитивно вражені, коли то все побачили в реальності, мої прогнози воно значно перевищило:).

В першій письмовій згадці про місто йдеться про те, що йому було надано Магдебурзьке право. Тому,гадаю, дату заснування можна спокійно пересунути вглиб, не пустому ж місцю це право давалося, але, оскільки точних даних немає, поки офіційно принятий 1522 рік. Власниками міста були в різні часи Чартковські, Гольські, Потоцькі… Місто встигло побувати під владою Польщі, Австрії, Росії, тут розташовувалася канцелярія диктатора ЗУНР Євгена Петрушевича, після 2-гої світової тимчасово знаходилася обласна влада, оскільки від військових дій сильно постраждав Тернопіль…

Стосовно такої цікавої назви є купа легенд та припущень. Від імені першого власника Чартковського, до легенди про чорта, якого накрило мулом на дні Серету після його підступних дій…

Сюди потрапили на авто, в місто заїхали зі сторони Тернополя. Внаслідок того, що не цікавилися, що і де, їхали просто по головній, в надії, що кудись в центр вона та виведе. Так і сталося, припаркувався недалеко від центральної площі і пішли дивитися, що тут є такого…

Одразу біля місця паркування в очі потрапив такий цікавий дім.

якщо повірити вікіпедії, то це будинок XVIII ст.. хоча я б, не особо довіряв.

( Гарне та чудове місто... )

До Тернополя добрався без проблем, маршрут до центру був прокладений по карті загодя і приблизно запам’ятований, хотілося побачити Тернопільський став, пройтися по парку да і побачити саме місто в цілому, щось мало вціліти з старих часів , щось створене в новий…


( Файне місто Тернопіль... )