Про середню освіту.
Mar. 19th, 2012 23:28![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikОт цікаво.
Якось згадував навчання в школі і чомусь склалася думка що нас ніфіга не правильно вчили. Спробую пояснити чому на декількох прикладах-предметах.
Ну по-перше - в тому що вчили в школі практично не було ніякого зв'язку з тим що відбувається в реальному світі. Що література, що математика, що фізика і.т.д. Програма сформована якось так, щоб не викликати зацікавлення, а навпаки , відбити всяку охоту засвоювати те, що намагаються в тебе запихнути.
Взяти наприклад літературу. Що там викладають. З точки зору, я так думаю, більшості школярів, занудні книжки в яких описуються переживання, події, які ніфіга не зрозумілі йому і не цікаві. Таким чином банально відбивається бажання щось читати в майбутньому. Замість того щоб зацікавити книжками, школярів від них відштовхують. Я досі пам'ятаю як були проходили цікаві книжки, на зразок "Острова скарбів" чи "Пригоди Тома Сойєра" в класі відбувало обговорення цього, тринділи, ділилися враженнями, навіть ті, хто зазвичай забивав на навчання. І навпаки, як тільки наступав час чогось на зразок Достоєвського - сонна тиша і ніхто не хтів брати в руки. Тому, основним було б спочатку привити цікавими книжками бажання взагалі їх брати в руки, а тільки потім вже переходити, при більш менш засвоєній такій звичці, до чогось серйознішого. А згадати оті твори ще. Опишіть то-то в контексті того-то. Як це можна робити, якщо тобі банально не цікаво?
Або ж взяти математику. В загальному. Особливо чітко в пам'яті відбився простий приклад з похідною і інтегралом. В школі нам розповідали щось про границю, яка прямує до нуля і щось з нею робиться. Що таке, нащо воно, що воно відображає. І так само з інтегралом... А в університеті викладач простим прикладом поставив все на місце. Пояснював про те, що перша похідна швидкості є прискорення і взагалі, похідна вказує на то, на яке значення зміниться ігрік, при зміні ікса. Все стало все на свої місця...так само з інтегралом і площею. Що мішало в школі це показати? А згадати пошук площі кулі висаної в піраміду, яка знаходиться в кубі по стороні куба? нафіга це все...
Або ж фізику. Знову ж таки, зараз все відірвано. Фізика без прикладів, це взагалі нонсенс, так як і хімія в принципі. А що маєм в реальності? Пару недолугих лабораторних робіт на рік? суть яких незрозуміла із-за того, що більше часу витрачається на осмислення, а на паперове оформлення самої роботи?
І так само по всіх інших предметах. Програма складена так, що тільки дуже талановитим вчителям вдається зробити уроки цікавими та насиченими, а таких, внаслідок непрестижності цеї професії та невисоких зарплат не так вже і багато...
Не знаю, може це я в школі тупив і не розумів...Але думки, навіяні спогадами саме такі виникли.
Якось згадував навчання в школі і чомусь склалася думка що нас ніфіга не правильно вчили. Спробую пояснити чому на декількох прикладах-предметах.
Ну по-перше - в тому що вчили в школі практично не було ніякого зв'язку з тим що відбувається в реальному світі. Що література, що математика, що фізика і.т.д. Програма сформована якось так, щоб не викликати зацікавлення, а навпаки , відбити всяку охоту засвоювати те, що намагаються в тебе запихнути.
Взяти наприклад літературу. Що там викладають. З точки зору, я так думаю, більшості школярів, занудні книжки в яких описуються переживання, події, які ніфіга не зрозумілі йому і не цікаві. Таким чином банально відбивається бажання щось читати в майбутньому. Замість того щоб зацікавити книжками, школярів від них відштовхують. Я досі пам'ятаю як були проходили цікаві книжки, на зразок "Острова скарбів" чи "Пригоди Тома Сойєра" в класі відбувало обговорення цього, тринділи, ділилися враженнями, навіть ті, хто зазвичай забивав на навчання. І навпаки, як тільки наступав час чогось на зразок Достоєвського - сонна тиша і ніхто не хтів брати в руки. Тому, основним було б спочатку привити цікавими книжками бажання взагалі їх брати в руки, а тільки потім вже переходити, при більш менш засвоєній такій звичці, до чогось серйознішого. А згадати оті твори ще. Опишіть то-то в контексті того-то. Як це можна робити, якщо тобі банально не цікаво?
Або ж взяти математику. В загальному. Особливо чітко в пам'яті відбився простий приклад з похідною і інтегралом. В школі нам розповідали щось про границю, яка прямує до нуля і щось з нею робиться. Що таке, нащо воно, що воно відображає. І так само з інтегралом... А в університеті викладач простим прикладом поставив все на місце. Пояснював про те, що перша похідна швидкості є прискорення і взагалі, похідна вказує на то, на яке значення зміниться ігрік, при зміні ікса. Все стало все на свої місця...так само з інтегралом і площею. Що мішало в школі це показати? А згадати пошук площі кулі висаної в піраміду, яка знаходиться в кубі по стороні куба? нафіга це все...
Або ж фізику. Знову ж таки, зараз все відірвано. Фізика без прикладів, це взагалі нонсенс, так як і хімія в принципі. А що маєм в реальності? Пару недолугих лабораторних робіт на рік? суть яких незрозуміла із-за того, що більше часу витрачається на осмислення, а на паперове оформлення самої роботи?
І так само по всіх інших предметах. Програма складена так, що тільки дуже талановитим вчителям вдається зробити уроки цікавими та насиченими, а таких, внаслідок непрестижності цеї професії та невисоких зарплат не так вже і багато...
Не знаю, може це я в школі тупив і не розумів...Але думки, навіяні спогадами саме такі виникли.