![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikНу, а третій день був поверненням додому з заїздом в деякій мірі випадково-запланованим в Коломию.
3 день подорожі – зустрів поганою погодою – річка стала ніфіга не прозорою, і не гарною , а больно буйною і каламутною.
Авто так і не заводилося…Хто його не штовхав тільки - і якісь туристи, і підлітки, їм набридало скоро, ніфіга не виходило. Свічки чистив, бензин в карб заливав – втомилося авто . Сижу під дощем в авто, скучаю, думаю що ж то робити. Йдуть 3 туриста – хлопці такі самі як і я в попередній день. Попросив штовхнути, запитали чи підвезу- да само собою, якщо влізете і заведеться. Завдяки штовханню, хлопці добряче зігрілися, але авто так і не завелося. Стоїмо вже разом скучаємо, витягую трос, ловлю попутки, на кінець потягнули, завелася, запакувалися, поїхали. Довіз їх до якогось населеного пункта з залізничним вокзалом, далі попрямував знов сам.
Поки їхав і думав чи варто заїхати в Коломию, трохи блуканув і сам не помітив, як опинився в місті, ну тк, заїхати заїхав, гріх тоді вже не побродити, не побувати в музеї писанок.
Саме місто невеличке, з музеїв вдалося найти отой самий писанок та ще музей народного побуту, щось таке. Далі фотки з коментарями
Музей писанки
Деякі експонати
Пейзажі Коломиї:
музей
В музеї житло селянина:
Житло інтелегенції:
Сокирка
Стілець:
Як і в кожному місті на заході України в Коломиї є і своя ратуша:
Загалом, місто справило враження гарне - майже всі фасади в центрі відремонтовані, гано прибрано, акуратно.Трохи поплутавши успішно виїхав з міста і попрямував додому.
Фото залишок старого мосту через Дністер:
Далі додому-додому-додому, коротка зупинка в Скалі-Подільській – фото кар’єру,
і додому. Добрався без пригод і всяких перешкод.
Кінцеві показники спідометра:
А на наступний день, в четвер західну Україну затопило, відбувся жосткий потоп.
Якщо буде час та натхнення писатиму ще щось.
3 день подорожі – зустрів поганою погодою – річка стала ніфіга не прозорою, і не гарною , а больно буйною і каламутною.
Авто так і не заводилося…Хто його не штовхав тільки - і якісь туристи, і підлітки, їм набридало скоро, ніфіга не виходило. Свічки чистив, бензин в карб заливав – втомилося авто . Сижу під дощем в авто, скучаю, думаю що ж то робити. Йдуть 3 туриста – хлопці такі самі як і я в попередній день. Попросив штовхнути, запитали чи підвезу- да само собою, якщо влізете і заведеться. Завдяки штовханню, хлопці добряче зігрілися, але авто так і не завелося. Стоїмо вже разом скучаємо, витягую трос, ловлю попутки, на кінець потягнули, завелася, запакувалися, поїхали. Довіз їх до якогось населеного пункта з залізничним вокзалом, далі попрямував знов сам.
Поки їхав і думав чи варто заїхати в Коломию, трохи блуканув і сам не помітив, як опинився в місті, ну тк, заїхати заїхав, гріх тоді вже не побродити, не побувати в музеї писанок.
Саме місто невеличке, з музеїв вдалося найти отой самий писанок та ще музей народного побуту, щось таке. Далі фотки з коментарями
Музей писанки
Деякі експонати
Пейзажі Коломиї:
музей
В музеї житло селянина:
Житло інтелегенції:
Сокирка
Стілець:
Як і в кожному місті на заході України в Коломиї є і своя ратуша:
Загалом, місто справило враження гарне - майже всі фасади в центрі відремонтовані, гано прибрано, акуратно.Трохи поплутавши успішно виїхав з міста і попрямував додому.
Фото залишок старого мосту через Дністер:
Далі додому-додому-додому, коротка зупинка в Скалі-Подільській – фото кар’єру,
і додому. Добрався без пригод і всяких перешкод.
Кінцеві показники спідометра:
А на наступний день, в четвер західну Україну затопило, відбувся жосткий потоп.
Якщо буде час та натхнення писатиму ще щось.