![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikДо наземного старту добралися без проблем.
На озброєнні стояло 8 ракет Р-12, одночасно можна було запустити 4 ракети. Потужність боєголовки кожної з ракет становила 1 Мт.
Одне з місць стартів ракет там використовується в якості парковки автомобілів грибників, так що зорієнтуватися виявилося простіше.
В принципі, до «парковки» доїхали не одразу, спочатку перепинилися біля якоїсь будівлі, яка , як виявилося, була будівлею для двух батарей і в якій знаходилися машини підготовки пуска, електрогенератори та бункер пуска і це все було розраховане на пуск , відповідно, двох ракет.
В середині
Наскальні написи
Яка доля тих офіцерів, як склалася служба, чи живі вони ще, хто його знає… А стіни досі зберігають про них пам’ять.
І ось те саме місце, звідки світ, в разі чого, побачив би кузькіну мать – місце старту однієї з ракет
Саме з цього металевого круга вони мали стартувати.
Зараз то все мохом поросло…
А от місце, де зберігалося два носія кузькіної маті
Здоровенні ангари
Два виходи – дві ракети.
Ядерні боєголовки зберігалися окремо, але там я не фотографував.
А може й фотографував, є дві фотографії, які я вже не можу ідентифікувати, де це, іщо це на них зображено…
А більше фотографій і немає, чомусь я там реально мало фотографував, мабуть побоювався радіаційного фону :)
Інформацію брав звідси, там же і більше технічних деталей, і фотографій цієї місцевості. По дорозі назад ще заїхали на місце УР-100-тих, я про це згадував в першому пості на цю тематику.
На цьому список відвіданих об'єктів закінчився.
Висловлюю вдячністьkomariv-у за те, що по–перше поїздка відбулася, по-друге, за цікаві розповіді в процесі. Якби не він, то я б навряд чи попав на ці об’єкти, а якби і попав, то навряд чи зрозумів, що і до чого.
Дякую.
На цьому все.
На озброєнні стояло 8 ракет Р-12, одночасно можна було запустити 4 ракети. Потужність боєголовки кожної з ракет становила 1 Мт.
Одне з місць стартів ракет там використовується в якості парковки автомобілів грибників, так що зорієнтуватися виявилося простіше.
В принципі, до «парковки» доїхали не одразу, спочатку перепинилися біля якоїсь будівлі, яка , як виявилося, була будівлею для двух батарей і в якій знаходилися машини підготовки пуска, електрогенератори та бункер пуска і це все було розраховане на пуск , відповідно, двох ракет.
В середині
Наскальні написи
Яка доля тих офіцерів, як склалася служба, чи живі вони ще, хто його знає… А стіни досі зберігають про них пам’ять.
І ось те саме місце, звідки світ, в разі чого, побачив би кузькіну мать – місце старту однієї з ракет
Саме з цього металевого круга вони мали стартувати.
Зараз то все мохом поросло…
А от місце, де зберігалося два носія кузькіної маті
Здоровенні ангари
Два виходи – дві ракети.
Ядерні боєголовки зберігалися окремо, але там я не фотографував.
А може й фотографував, є дві фотографії, які я вже не можу ідентифікувати, де це, іщо це на них зображено…
А більше фотографій і немає, чомусь я там реально мало фотографував, мабуть побоювався радіаційного фону :)
Інформацію брав звідси, там же і більше технічних деталей, і фотографій цієї місцевості. По дорозі назад ще заїхали на місце УР-100-тих, я про це згадував в першому пості на цю тематику.
На цьому список відвіданих об'єктів закінчився.
Висловлюю вдячність
komariv-у за те, що по–перше поїздка відбулася, по-друге, за цікаві розповіді в процесі. Якби не він, то я б навряд чи попав на ці об’єкти, а якби і попав, то навряд чи зрозумів, що і до чого. Дякую.
На цьому все.