terwik | Польща. Краків. Вечірнє місто. (Reply)

В порівнянні з варшавським, Старому місту Кракова пощастило – воно не було зруйноване під час перебігу 2-гої світової. Німці планували там все підірвати, але не встигли та не змогли.
Якщо чесно, краківське Старе місто мені сподобалося більше чим варшавське, якесь воно більш цільне та доглянуте, не дивлячись на свій вік.
Побачити його межі простіше простого – достатньо глянути на карту Кракова – зелений парк, що етаким овалом неправильної форми оточує частину міста північніше Вавеля, своєрідний Рінг Кракова.

Від замку до площі Ринок ми пішли по Королівському тракту. Спочатку він проходить по вулиці Каноніків – одному з найстаріших заселених місць Кракова – саме тут почали з’являтися перші житла за межами Вавеля. Сьогоднішній вигляд більш менш сформувався в XV-XVI ст.. Спочатку одну сторону зайняли купці, придворні і королівські слуги та інші, а другу каноніки. Згодом у власність каноніків перейшли обидві сторони – звідси і сучасна назва.

Дякуючи відносно пізній годині нам вдалося застати цю вулицю без натовпів туристів, десь такою, якою вона могла виглядати кілька століть назад, не вистачало тільки факелів замість електроосвітлення :)

Ну ви тільки подивіться на цей шикарний портал

Цегельна кладка, різьблені кам’яні арки дверей та вікон, під світка…Ухх, яке тут поєднання – цілісне, соковите, ні грама лишнього. Соковите та насичене – ось мабуть для мене найкращий опис подібного.
А за цими дверима насправді знаходиться доволі банальна річ – один із найшикарніших готелів Кракова – Копернікус. Тривалий час ця будівля стояла в напівзруйнованому стані, доки не була перетворена в готель. Зовні ніяких нововведень типу кондиціонерів, євроремонтів і.т.д. не помічено, інколи приватна власність може йти на користь історичним об’єктам.

Ще один портал, на цей раз вхід в одне з приміщень філологічного факультету Ягеллонського університету

Помічено там і наше

Щоправда в середині побувати не вдалося:(

Факелотушилки-факелотрималки

По вечорах ходили з запаленими факелами, а як приходиш до когось в гості, то ж не йти в будинок з горючим факелом? От і з допомогою таких штук вирішували це питання.

Так потихеньку вийшли на площу Св. Марії Магдалини.
На неї виходить своїм фасадом одна з найстаріших будівель Ягеллонського університету, збудувана в середині XIV ст..

Коли були там довго думав, що це за штука і навіщо потрібна

Для себе вирішив, що це сучасне мистецтво і відповіді в такому разі шукати не варто… Але все виявилося набагато простіше – це фонтан.

Своїм фасадом на площу виходить костел Св. Петра і Павла

Перший бароковий костел Кракова, урочисто освячений в 1635 р.
Перед ним встановлено статуї 12 апостолів

Взагалі Краків, так само, як і Кам'янець-Подільський складає враження міста релігійних споруд і двох кроків не пройдеш, щоб не побачити чергову. От і тут, прямо поруч з цим височать дзвінниці Костелу Св. Андрія

Він набагато старіший попереднього, його історія починається ще 1079-1098 роках.

Ну а ми по Гродській рухаємось далі до Ринку

Тут вже туристів трохи є.
По ній вийшли на Ринок. Він величезний, закладався видно, в свій час, з запасом на майбутню розбудову міста...

В порівнянні з Варшавою шматок ратуші вцілів, вірніше її башта, яка виявилася міцнішою за саму будівлю... Ратушу в зв'язку х ъъ аварыйним станом розібрали, а башта вціліла. А як виглядало то все в комплексі дозволяє побачити модель

За нею видно кусок автентичного лева.

Башти на фото немає, не знайшлося ніяких стовпів/бардюрів.і.т.д. і.т.п. що могли б слугувати штативом, тому фото не буде...

Ще на площі є пам'ятник, на фотографії погано видно, але повірте на слово, що це пам'ятник Міцкевичу

За ним видніється будівля Суконних рядів, дуже гарна на вигляд, повірте теж на слово, ось є зате її шматок розпису

Ну і безперечна домінанта площі — Маріацький костел, його я не міг хоча б якось не сфотографувати

До речі, ліворуч видніється Міцкевич, а шматок будівлі праворуч — це найстаріша культова споруда Кракова — Св. Войцеха, XI-XII ст.
А Маріацький костел відносится до того типу релігійних будівель середньовіччя, які будувалися протягом століть, наскільки я зрозумів, сучасна будівля почала розвиватися з зведеного в 1290-1300 р. ранньоготичного храму.

Як і з будь-якою старовинною спорудою з ним пов'язано багато історій, відгук однієї з них можна буквально почути і сьогодні — кожної години на башті чути мелодію, що грає сурма , яка раптом переривається. Пов'язано це з трагічною долею справжнього сурмача з давніх часів, який з висоти побачив ворожу навалу, засурмив, попереджаючи про неї жителів, але ворожа стріла перервала його життя і сигнал. Точно так само відбувається це і зараз, лишень без стріли.

Ще одна легенда пов'язана з різними висотами башт костелу

Дві башти будували два брати, спочатку було все добре, але згодом між ними розпочалося суперництво — хто побудує вищу, яке згодом переросло в заздрість. І коли один з них добудував швидше свою, але зрозумів, що інший його все ж в кінцевому результаті пережене вирішив питання просто — вбив. Після цього місцеві її не добудовували, лишили так...

Барельєфи на стінах

Шикарні двері з вирізьбленими зображеннями польських святих

І в середині храм нічуть не гірший чим зовні, навіть кращий — будете там, обов'язково зайдіть.

А ми йдемо до виходу з Старого міста через Флоріанські ворота

Ця башта, як і частина стін поряд з нею, це все що вціліло від оборонних споруд Кракова. Їх теж хотіли знести, але в захисників знайшовся аргумент для збереження. Це був комфорт. По їх словам вцілілий шматок мав прикривати місто від північних вітрів :)

За ними знаходиться барбакан, збудований 1498-1499 р.

Він захищав ворота і знаходився на своєрідному острові, сполученому з великою землею мостовими переходами

За барбаканом Старе місто закінчується. Але в Кракові і за ним купа гарних будівель та архітектури. Тому пішли трохи пройтися територією поза міськими мурами.

Тут ми вперше познайомилися з практикою використання велосипедних доріжок на практиці:) Ну де вони в нас є — у Львові, в Вінниці бачив, можливо ще десь, да і то, хто їх в нас сприймає за такі? Мабуть навіть велосипедисти більш звичні їздити по дорогам, а не по ним. Там же все навпаки.
Отак йдемо ми по тротуару, дивимося наліво, дивимося направо, поки нас ледве не збиває велосипедист... Чомусь він виявився трохи незадоволений нами. Придивляємося на тротуар, на тобі, дійсно, ми виявляється спокійно йшли по тій доріжці. Після того випадку намагалися в Європі більше по них не ходити — небезпечно для здоров'я.

Якщо в Варшаві в мене була нав'язлива ідея побувати на висотці, то тут захотілося відвідати вокзал. Ну по-перше, знаючи вокзали Чернівців, Львова, Івано-Франківська,я сподівався, що це буде гарна споруда, по-друге він був доволі близько, ну і по-третє, мені ну дуже цікаво було побачити закордонні потяги :)

Йшли туди не на пряму, а, наскільки я пам'ятаю, хитрим маршрутом. Набрели на костел Св. Флоріана. Зайшли в середину і от чесно, то мабуть найяскравіше та найпам'ятніше враження про Краків, там якраз йшла служба, сиділи люди і ця служба супроводжувалася грою органа. Орган перший і останній раз до цього я чув в далекі шкільні роки в філармонії. Що він, що композиції, які тоді грали були для мене нудними та нецікавими, відповідно десь і таке враження сформувалося про сам інструмент. Але тут, реально, це було прекрасно, навіть якось піднесено, чесне слово, в мене фігурально відвалилася щелепа від цього поєднання. Дуже гарно...

Постоявши та послухавши в костелі, як жаль, що було мало часу, пішли далі, вокзал таки найшли, не вразив

І да, там ще й є страшна штука для прекрасної половини людства — величезний торговий центр

що як магніт притягує, займає час і ніяк не відпускає — будьте пильними і 100 раз задумайтесь чи варто туди йти :)

Від вокзалу повертаємося в сторону Старого міста, неочікувано набрели на театр ім. Юліуша Словацького 1893 р.

І ще декілька картинок Старого міста. Будинок, що має такий оригінальний декор, отримав назву - “Під трьома липами”

В процесі бродіння умудрилися найти ще одну площу — Малий Ринок — дуже гарну та затишну. Будете в Кракові теж зайдіть.

Неочікувано зустріли такий кафе-бар