![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikНазад повертаюся паралельною вуличкою, можливо на ній щось попадеться цікаве…
І попадається – монумент «Дух Ловчена»
Встановлений в пам’ять чорногорців, які будучи в еміграції в США, під час першої світової війни вирішили повернутися на батьківщину, для її захисту.
В складчину найняли пароплав,
але не добралися – в прибережних водах, чи то із-за шторму, чи то із-за військових дій їх пароплав затонув. Не врятувався ніхто.
Трагічна історія…
Постав монумент в 1939 р.
За ним знаходиться Влашська (Волоська) церква, сучасна споруда якої була збудована в 1864 р. , а взагалі церква на цьому місці сама перша була ще в 1450 р.
Провінційні вулички не провінційного міста
Будинок, єдиний, на якому бачив дату побудови
Хм, а тут, мабуть, зранку вирує базар?
Фонтанчик на тій же площі поряд з прилавками
Повернувся знов на центральну-пішохідну
І зря, пропустив Зетський дом – теперішню будівлю театру :(
Проте вийшов на площу Королівський двір
Ліворуч то, здається, колишнє посольство Сербії, а зараз етнографічний музей.
На ній же міні-фонтан «Чорногорський колодязь бажання»
Не забули місцеві і про ініціатора перенесення сюди в давнину столиці – Івана Черноєвича. В невеликому скверику є його пам’ятник
Часу трохи ще лишалося і я вирішив в одному з музеїв все ж побувати. Знаходиться він в палаці короля Ніколи І
Збудований в 1867 р, початково планувався для вдови і дочки короля Данила, проте вона виїхала з країни і сюди, з Більярди, переїхав королівський двір.
Палац декілька раз перебудовувався, останній раз в 1910 році, тоді ще бурчали, що дуже шикарним став, як для Чорногорії. На сьогодні його експозиція присвячена життю королівського двору короля Ніколи І.
Якщо чесно, мені з нього запам’яталося, що експозиція доволі серйозна, купа всього, воно гарне, багато одягу, зброї. Але от особливим шиком там і не пахне – звичайні інтер’єри когось заможного.
В Олеську чи Золочеві більш «багатші» кімнати можна побачити.
А от що мене здивувало, так це інкрустація та прикрашання зброї. Схоже, колись чорногорці мірялися величиною своїх джипів рукояток пістолетів
Зверніть увагу на правий. І це ще не найбільша, практичного використання такої зброї я навіть і не уявляю, воно ж в долоню не влізе…
Вийшов через інший вхід і потрапив в парк
Трохи по ньому похитався, вже зовсім збирався повертатися, але побачив цікаву штуку здаля, якийсь фонтан, і чомусь за забором – необхідно перевірити, що ж то таке.
Виявилося, що це Голубий палац або Палац престолонаслідника, збудований в 1895 р. для спадкоємця престолу – Данила
В 1910 році отримав електроосвітлення та слугував архітектурним зразком для всієї країни.
А сьогодні там…
резиденція Президента.
Ну і тепер точно потрібно було повертатися. Ще в вікно попалася будівля колишнього посольства Австро-Угорщини 1899 р.
І на цьому з Цетін’є було закінчено. Попереду, як я вже і писав, чекали Негуші.
Далі буде…
І попадається – монумент «Дух Ловчена»
Встановлений в пам’ять чорногорців, які будучи в еміграції в США, під час першої світової війни вирішили повернутися на батьківщину, для її захисту.
В складчину найняли пароплав,
але не добралися – в прибережних водах, чи то із-за шторму, чи то із-за військових дій їх пароплав затонув. Не врятувався ніхто.
Трагічна історія…
Постав монумент в 1939 р.
За ним знаходиться Влашська (Волоська) церква, сучасна споруда якої була збудована в 1864 р. , а взагалі церква на цьому місці сама перша була ще в 1450 р.
Провінційні вулички не провінційного міста
Будинок, єдиний, на якому бачив дату побудови
Хм, а тут, мабуть, зранку вирує базар?
Фонтанчик на тій же площі поряд з прилавками
Повернувся знов на центральну-пішохідну
І зря, пропустив Зетський дом – теперішню будівлю театру :(
Проте вийшов на площу Королівський двір
Ліворуч то, здається, колишнє посольство Сербії, а зараз етнографічний музей.
На ній же міні-фонтан «Чорногорський колодязь бажання»
Не забули місцеві і про ініціатора перенесення сюди в давнину столиці – Івана Черноєвича. В невеликому скверику є його пам’ятник
Часу трохи ще лишалося і я вирішив в одному з музеїв все ж побувати. Знаходиться він в палаці короля Ніколи І
Збудований в 1867 р, початково планувався для вдови і дочки короля Данила, проте вона виїхала з країни і сюди, з Більярди, переїхав королівський двір.
Палац декілька раз перебудовувався, останній раз в 1910 році, тоді ще бурчали, що дуже шикарним став, як для Чорногорії. На сьогодні його експозиція присвячена життю королівського двору короля Ніколи І.
Якщо чесно, мені з нього запам’яталося, що експозиція доволі серйозна, купа всього, воно гарне, багато одягу, зброї. Але от особливим шиком там і не пахне – звичайні інтер’єри когось заможного.
В Олеську чи Золочеві більш «багатші» кімнати можна побачити.
А от що мене здивувало, так це інкрустація та прикрашання зброї. Схоже, колись чорногорці мірялися величиною своїх джипів рукояток пістолетів
Зверніть увагу на правий. І це ще не найбільша, практичного використання такої зброї я навіть і не уявляю, воно ж в долоню не влізе…
Вийшов через інший вхід і потрапив в парк
Трохи по ньому похитався, вже зовсім збирався повертатися, але побачив цікаву штуку здаля, якийсь фонтан, і чомусь за забором – необхідно перевірити, що ж то таке.
Виявилося, що це Голубий палац або Палац престолонаслідника, збудований в 1895 р. для спадкоємця престолу – Данила
В 1910 році отримав електроосвітлення та слугував архітектурним зразком для всієї країни.
А сьогодні там…
резиденція Президента.
Ну і тепер точно потрібно було повертатися. Ще в вікно попалася будівля колишнього посольства Австро-Угорщини 1899 р.
І на цьому з Цетін’є було закінчено. Попереду, як я вже і писав, чекали Негуші.
Далі буде…