![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikВже давно в одному з мікрорайонів міста мою увагу привертала дивна споруда (ну як дивна, в центрі міста вона дивною не виглядала б), яка відрізняється від усіх інших своєю грунтовністю, цегельністю та , схоже, ще й віком. Тривалий час вона проходила мимо, але нарешті я вибрався до неї та сфотографував.
Ну і згодом почав шукати, що це, звідки та навіщо. В результаті до відомих для себе фактів додав дещо не знане.
Так от, добротний двоповерховий будинок знаходиться серед малоповерхової забудови (простіше серед хат) мікрорайону Гречани. В свій час Гречани були окремим селом, до міста приєднали лише в 1946 р. Ніби нічого цікавого, так? Але цікаве криється в історії цього села.
Після османського володіння нашими землями 1672-1699 р. місцева територія була спустошена і для відновлення господарчої діяльності тодішнім землевласником Замойським була розпочата кампанія по заселенню місцевих земель. В якості поселенців були запрошені селяни Мазовії — мазури, переселенцям були обіцяні чисельні пільги. Перша сім'ї прибули вже в 1700 р.
Проте з плином століть поляки не розчинилися серед місцевого населення та зберегли мову, традиції та віру. 1927 р. тут проживало 3656 чоловік, з них 3408 польської національності. В цьому ж році було засновану місцеву сільраду в яку було обрано 51 поляк і один українець. Діловодство велося польською мовою. Я так розумію, це було в часи етакого потепління в СРСР.
В 1929 році постає і цей будинок, що привернув мою увагу та заставив розкопати цю інформацію — Dom Ludowy, польський Народний дім. Власне, ось він і сам
Збудований виключно на добровільній основі за кошти місцевої громади. Тоді у ньому діяли бібліотека, школа та магазин. На першому поверсі знаходилися квартири вчителів, бібліотека та клуб, на другому навчальні класи для учнів.
Але проіснувало це все не довго. Вже в 1935 р. була ліквідована сільрада, а школу закрили в 1936 р.
Далі в ньому розміщувались сільське споживче товариство, “Продтовари”, “Промтовари”, Хмельницьке відділення торгово-промислової палати. От тільки не знайшов, що там було за німців.
На сьогодні в цій споруді функціонує магазин, а більшість інших кімнат, таке відчуття, що стоять пусткою. Наскільки бачив з новин, польська громада піднімала вже питання про повернення у її власність Народного дому, проте поки ніяких рухів в цьому напрямі не помічено.
Ну і згодом почав шукати, що це, звідки та навіщо. В результаті до відомих для себе фактів додав дещо не знане.
Так от, добротний двоповерховий будинок знаходиться серед малоповерхової забудови (простіше серед хат) мікрорайону Гречани. В свій час Гречани були окремим селом, до міста приєднали лише в 1946 р. Ніби нічого цікавого, так? Але цікаве криється в історії цього села.
Після османського володіння нашими землями 1672-1699 р. місцева територія була спустошена і для відновлення господарчої діяльності тодішнім землевласником Замойським була розпочата кампанія по заселенню місцевих земель. В якості поселенців були запрошені селяни Мазовії — мазури, переселенцям були обіцяні чисельні пільги. Перша сім'ї прибули вже в 1700 р.
Проте з плином століть поляки не розчинилися серед місцевого населення та зберегли мову, традиції та віру. 1927 р. тут проживало 3656 чоловік, з них 3408 польської національності. В цьому ж році було засновану місцеву сільраду в яку було обрано 51 поляк і один українець. Діловодство велося польською мовою. Я так розумію, це було в часи етакого потепління в СРСР.
В 1929 році постає і цей будинок, що привернув мою увагу та заставив розкопати цю інформацію — Dom Ludowy, польський Народний дім. Власне, ось він і сам
Збудований виключно на добровільній основі за кошти місцевої громади. Тоді у ньому діяли бібліотека, школа та магазин. На першому поверсі знаходилися квартири вчителів, бібліотека та клуб, на другому навчальні класи для учнів.
Але проіснувало це все не довго. Вже в 1935 р. була ліквідована сільрада, а школу закрили в 1936 р.
Далі в ньому розміщувались сільське споживче товариство, “Продтовари”, “Промтовари”, Хмельницьке відділення торгово-промислової палати. От тільки не знайшов, що там було за німців.
На сьогодні в цій споруді функціонує магазин, а більшість інших кімнат, таке відчуття, що стоять пусткою. Наскільки бачив з новин, польська громада піднімала вже питання про повернення у її власність Народного дому, проте поки ніяких рухів в цьому напрямі не помічено.