![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikОдразу кажу що фоток багато, різних і якісних не буде, оскільки було дуже мало часу.
Ітак, Мали грати між собо збірні України та Англії у групі D. Виграш, як відомо гарантував Україні вихід у чверть фінал - інші ж результати такої можливості не давали. Я хоч і вірив, що наші виграють десь так 1-0, але рішив, що просто подивитися перед телевізором з бутилкою пива - то не цікаво. Захтілося адреналіну, криків та натовпу солідарних однодумців. Як результат - ідея поїхати у фан-зону у Львів. 230 км. , можна встигнути після роботи, подивитися і відносно нормально повернутися назад.
Однодумці, хоч і з скрипом , но найшлися і ось в 6 вечора авто з 4 пасажирами та водієм рушають у Львів. Що я скажу, я завжди думав, що у Хмельницькій області самі погані дороги...нєє, я виявляється не знав самих поганих доріг. Львівська область це якийсь феєричний пісєц. Таке відчуття, що вказівні знаки, розмітку, асвальт познімали і перенесли на основні траси Євро-2012, бо нових не вистачало...
До Львова дісталися десь о 21-15, запаркувалися, як не дивно було дофіга і трошки місць для парковок, та і попрямували в сторону фан-зони, яка знаходиться на проспекті Свободи.
На площі Ринок статуї фонтанів повдівали в однострої національної збірної
Фан-зона являє собою огороджену територію, на якій знаходяться два екрани - один менший, біля пам'ятника, здається, Шевченку і один громадний екран встановлений на сцені перед оперним театром.
На вході всіх шманають бійці ДСО, але трохи в дивну сторону. В одного була 0,5 бутилка мінералки і ніж. Так от, до бутилки дорвалися, що мод ніз-зя , йди викинь , а то не пропустим, а ніж і.т.п. навіть не побачили і не шукали.
Зайшли, якраз заграв гімн і всяяяя, всяя талпєнь народу його заспівала. Я такого хору не чув ще ні разу, було просто вражаючи, чути як купа народу одноголосно його співає .
Далі почався матч. І перегляд в такій атмосфері проходив зовсім інакше, ніж просто за телевізором, було відчуття перебування не за 100-чі кілометрів від поля, де проходить гра, а ніби ти стоїш на самому стадіоні.Таке неможливо передати словами. Натовп скандував різні речівки, хлопав, свистів, стрибав, казився ))) ніби перед нами грають гравці, це чують і їм ця підтримка допоможе обіграти суперника. Речівки були які завгодно. Ну, то що постійно кричали Україна і плескали в долоні, це таке. Запамяталося ще -
Хто не скаче - той москаль
Слава Україні. Героям слава.
Слава Україні. Героям слава.
Слава нації. Смерть ворогам
Нашому роду. Нема переводу.
Ну і звичайно декілька разів гімн.
Особливо врізався той фатальний незарахований гол. Спочатку натовп зірвався в величезному вибуху емоцій, хтось навіть підпалив якусь димовуху. Потім потихеньку, по мірі того, як почало доходити, що тупо кинули стала завмирати тиша - а потім зірвалося, що зробиш, з пісні слів не викенеш, купа горлянок заволала "Суд'я - підар". І таки праві були.Ну, а потім емоції жалю, але гордості за збірну, яка нарешті показала як необхідно грати. Трохи не пощастило, але що ж зробиш...
Хух, як повело на емоції, згадав то все.
Ще про фанзону. Ось так виглядав екран
ніяка голова в якості штативу спрацювати не захтіла, тому вийшло так...Насправді екран було видно набагато чіткіше, якісніше і більше.
Ще, там же була купа яток з продажем пива. 0,5 карлсберга 20 гр. , 1715 - 15 гр. В офіційній палатці з сувенірами ціни взагалі дикі, нещасна кєпка 200 гр. Але я свою страсть не втримав і купив таки собі дещо на згадку - 2 значки, покажу їх вже в кінці.
Також присутні якісь "кутки" розваг" для малечі, дітей. Щось комп'ютеризоване. Склалося враждення, що там можна гарно проводити час і в тоді, коли відсутні ігри.
Десь так виглядають портали входу
А так, плакати, якими закритий забор, що її огороджує.
Після закінчення матчу всі понадіялися поїсти, але я сказав, що банально їсти то не цікаво, і що я ще ні разу не побував на Високому замку вночі. В результаті там опинилися всі )))). Було екстремально-класно дертися не тими дорожками з 100500 поворотами, а напряму, спочатку по грунтовці, а потім по камнях, народу, на щастя, там було уже не багато, тому на нас, особливо здивовано майже ніхто не дивився.
Зверху відкрився неймовірний вид на нічний Львів з підсвіченими костьолами, дзвінницями, ратушою, кривими вулиць.Вийшло хрєновато і безобразно, але загально картину воно покаже
Зато нормально , ну більш-менш, вийшла телевежа
Реалізації такої ілюмінації перетворила банальну технічну залізяку в окрасу.
Ну, в принципі на цьому все. Спустилися, сіли в авто, доїхали назад, продрімали день на роботі ))) Кому потрібно було.
А, так, значки. Цікава особоивість. Друг їздив в Донецьк, я йому там теж замовив значки, так от, в Донецьку відсутні значки, які продаються у Львові, а у Львові, ті які в Донецьку. Ще одна особливість - в Львові на значках написано - маде ін Чайне, а в Донецьку, маде ін Юкрейн, отакі географічні казуси. Але дякуючи обставинам, я тепер власник і тих, і тих :)
Донецькі значки
Львівські
Все
P.S. Да, а суддівську бригаду таки треба було десь в лісі закопати, щось в Донецьку сплоховали, гарний анекдот вже з'явився в тему
Тіло Віктора Кашаі було знайдено у Таращанському лісі.
На тілі - чимало синців у вигляді відпечатків футбольних бутс.
Шия обмотана обривком сітки від воріт, зуби вибиті арматурою, в роті кляп із сувенірної шапки, в жопі дудка.
Яке жахливе самогубство!
Ітак, Мали грати між собо збірні України та Англії у групі D. Виграш, як відомо гарантував Україні вихід у чверть фінал - інші ж результати такої можливості не давали. Я хоч і вірив, що наші виграють десь так 1-0, але рішив, що просто подивитися перед телевізором з бутилкою пива - то не цікаво. Захтілося адреналіну, криків та натовпу солідарних однодумців. Як результат - ідея поїхати у фан-зону у Львів. 230 км. , можна встигнути після роботи, подивитися і відносно нормально повернутися назад.
Однодумці, хоч і з скрипом , но найшлися і ось в 6 вечора авто з 4 пасажирами та водієм рушають у Львів. Що я скажу, я завжди думав, що у Хмельницькій області самі погані дороги...нєє, я виявляється не знав самих поганих доріг. Львівська область це якийсь феєричний пісєц. Таке відчуття, що вказівні знаки, розмітку, асвальт познімали і перенесли на основні траси Євро-2012, бо нових не вистачало...
До Львова дісталися десь о 21-15, запаркувалися, як не дивно було дофіга і трошки місць для парковок, та і попрямували в сторону фан-зони, яка знаходиться на проспекті Свободи.
На площі Ринок статуї фонтанів повдівали в однострої національної збірної
Фан-зона являє собою огороджену територію, на якій знаходяться два екрани - один менший, біля пам'ятника, здається, Шевченку і один громадний екран встановлений на сцені перед оперним театром.
На вході всіх шманають бійці ДСО, але трохи в дивну сторону. В одного була 0,5 бутилка мінералки і ніж. Так от, до бутилки дорвалися, що мод ніз-зя , йди викинь , а то не пропустим, а ніж і.т.п. навіть не побачили і не шукали.
Зайшли, якраз заграв гімн і всяяяя, всяя талпєнь народу його заспівала. Я такого хору не чув ще ні разу, було просто вражаючи, чути як купа народу одноголосно його співає .
Далі почався матч. І перегляд в такій атмосфері проходив зовсім інакше, ніж просто за телевізором, було відчуття перебування не за 100-чі кілометрів від поля, де проходить гра, а ніби ти стоїш на самому стадіоні.Таке неможливо передати словами. Натовп скандував різні речівки, хлопав, свистів, стрибав, казився ))) ніби перед нами грають гравці, це чують і їм ця підтримка допоможе обіграти суперника. Речівки були які завгодно. Ну, то що постійно кричали Україна і плескали в долоні, це таке. Запамяталося ще -
Хто не скаче - той москаль
Слава Україні. Героям слава.
Слава Україні. Героям слава.
Слава нації. Смерть ворогам
Нашому роду. Нема переводу.
Ну і звичайно декілька разів гімн.
Особливо врізався той фатальний незарахований гол. Спочатку натовп зірвався в величезному вибуху емоцій, хтось навіть підпалив якусь димовуху. Потім потихеньку, по мірі того, як почало доходити, що тупо кинули стала завмирати тиша - а потім зірвалося, що зробиш, з пісні слів не викенеш, купа горлянок заволала "Суд'я - підар". І таки праві були.Ну, а потім емоції жалю, але гордості за збірну, яка нарешті показала як необхідно грати. Трохи не пощастило, але що ж зробиш...
Хух, як повело на емоції, згадав то все.
Ще про фанзону. Ось так виглядав екран
ніяка голова в якості штативу спрацювати не захтіла, тому вийшло так...Насправді екран було видно набагато чіткіше, якісніше і більше.
Ще, там же була купа яток з продажем пива. 0,5 карлсберга 20 гр. , 1715 - 15 гр. В офіційній палатці з сувенірами ціни взагалі дикі, нещасна кєпка 200 гр. Але я свою страсть не втримав і купив таки собі дещо на згадку - 2 значки, покажу їх вже в кінці.
Також присутні якісь "кутки" розваг" для малечі, дітей. Щось комп'ютеризоване. Склалося враждення, що там можна гарно проводити час і в тоді, коли відсутні ігри.
Десь так виглядають портали входу
А так, плакати, якими закритий забор, що її огороджує.
Після закінчення матчу всі понадіялися поїсти, але я сказав, що банально їсти то не цікаво, і що я ще ні разу не побував на Високому замку вночі. В результаті там опинилися всі )))). Було екстремально-класно дертися не тими дорожками з 100500 поворотами, а напряму, спочатку по грунтовці, а потім по камнях, народу, на щастя, там було уже не багато, тому на нас, особливо здивовано майже ніхто не дивився.
Зверху відкрився неймовірний вид на нічний Львів з підсвіченими костьолами, дзвінницями, ратушою, кривими вулиць.Вийшло хрєновато і безобразно, але загально картину воно покаже
Зато нормально , ну більш-менш, вийшла телевежа
Реалізації такої ілюмінації перетворила банальну технічну залізяку в окрасу.
Ну, в принципі на цьому все. Спустилися, сіли в авто, доїхали назад, продрімали день на роботі ))) Кому потрібно було.
А, так, значки. Цікава особоивість. Друг їздив в Донецьк, я йому там теж замовив значки, так от, в Донецьку відсутні значки, які продаються у Львові, а у Львові, ті які в Донецьку. Ще одна особливість - в Львові на значках написано - маде ін Чайне, а в Донецьку, маде ін Юкрейн, отакі географічні казуси. Але дякуючи обставинам, я тепер власник і тих, і тих :)
Донецькі значки
Львівські
Все
P.S. Да, а суддівську бригаду таки треба було десь в лісі закопати, щось в Донецьку сплоховали, гарний анекдот вже з'явився в тему
Тіло Віктора Кашаі було знайдено у Таращанському лісі.
На тілі - чимало синців у вигляді відпечатків футбольних бутс.
Шия обмотана обривком сітки від воріт, зуби вибиті арматурою, в роті кляп із сувенірної шапки, в жопі дудка.
Яке жахливе самогубство!