terwik | Чернівці. Гарне місто (Reply)

В Чернівцях довелося побувати двічі – перший раз того року, їхали друзі, запросили і мене заодно, а оце недавно, їздив на своєму тарантасі, мама давно хотіла побачити Чернівці, да і мені місто сподобалося, тому не був проти з’їздити ще раз.

Спочатку плани були глобальні – зранку, на шляху, заїхати в Хотин, подивитися тамтешню фортецю з таким розрахунком, щоб попасти на центральну площу Чернівців о 12-годині, чому саме о 12-тій, напишу пізніше.
Але трохи не склалося, і одразу змушені були їхати в Чернівці.
Місто розташоване на берегах річки Прут, назва походить вір Руської фортеці Черн, хоча роком заснування офіційно вважається тільки 1408 – коли назва міста була згадана в офіційних документах того часу. За свою 600-річну історію місто перебувало в складі різних країн – Молдови, Туреччини, в результаті російсько-турецьких війн відійшло до Австро-Угорської імперії, а наслідком 1-шої світової війни стала анексія Буковини з Чернівцями Румунією. Але в результаті всі історичних перипетій вони опинилися там де і повинні бути, в складі України :).
Та як і минулий раз в Чернівцях я рішив запаркуватися на центральній площі, там якраз є гарне місце для парковки. Добиратися туди трохи складну вато, бо бруківка і вузькі вулиці ускладнюють пересування на авто по місту. Но ця проблема була подолана і авто успішно оставлене на площі, а самі відправилися оглядати місто.
Вже тривалий час в місті існує традиція гри на сурмі «Марічки» з балкона вежі ратуші о 12 годині дня і проведенні після цього безкоштовної екскурсії по вулицях міста. До 12-тої ще було декілька хвилин – тому можна було оглянути саму площу.
Тема Євро-2012 не обійшла і Чернівці на площі встановили його символ зібраний з купи пофарбованих м’ячів.
Ратуша + Євро-2012, 2 в 1.

Будинок в якому знаходилася ощадкаса при Австро-Угорщині

Вся площа, в минулому, була оточена суцільними готелями, що відображає той статус, який на той час набуло місто, оскільки забутій провінції такого явно не було б потрібно.

Тут же на площі влаштували алею споріднених міст, якщо в Івано-Франківську нею стала клумба з деревами, то тут бульвар з викладеними гербами-назвами міст-побратимів.

непогано теж…

Як і положено, о 12-тій вийшов сурмач.

І після нього розпочалася екскурсія. Якщо Чернівці хоч трохи відомі – то вона може видатися і нецікавою – але дозволяє більш-менш вивіреним маршрутом пройти місто і одночасно побачити велику кількість цікавого за 1 раз.
Дуже сподобався Палац юстиції – зараз це обласна рада. Архітектором будинку був автор проекту і Резиденції митрополитів – Йосип Главка, відповідно побудовано з специфічно цегли і виглядає шикарно.

Ходять легенди про перевірку якості цегли – по одній із них певну кількість цегли скидали з водонапірної вежі і якщо розбивалася – забраковували партію. По іншій – цеглу простукували і по звуку, який вона видавала – визначали наскільки вона якісна. І таки да, працює ця система – жодної пощербленої цеглини не виявлено.

Далі - площа перед театром (фотка правда вже вечірня)

Спочатку, коли театр був тільки побудований він виступав домінантою площі, згодом її забудували різними будинками і він ніби став непомітним. Щоб виправити ситуацію було прийнято рішення вирити заглибину перед ним і таким чино він став ніби знов зверху. По периметру цеї площе зроблена алея зірок – де розміщені прізвища відомих Буоквинських співаків, театралів, композиторів і.т.д.
Кругом у Чернівцях звертає на себе увагу значна кількість квітів, зокрема роз. Навіть тут перед театром їх просто кууупа. У нас такого нажаль нема. До того ж усі квітники , не залежно від того що там посаджено – гарно доглянуті, прибрані та упорядковані. Но це я так, відволікся, далі до театру і площі. На стінах театру зроблено заглибини , де встановлено бюсти осіб, що внесли значний вклад в розвиток театрального мистецтва, як ось наприклад

Є там і Шевченко, але якраз сліпило сонце і не вийшло нормально сфотографувати.

Площу прикрашає значна кількістю гарних будівель

Тут же розташований медичний університет в будівлі нічуть не гіршій за Франківську

Та, у минулому, єврейський дім, що зараз, не пам'ятаю.

Тепер саме цікаве – як ви гадаєте, якого року побудови і хто побудував цю будівлю на площі?

Думаєте це вже будівля радянського соцреалізму часів етак 60-х? Аж ніяк. Це Румунський національний палац культури, року випуску 1937 , збудований в популярному тоді стилі конструктивізму. Чернівцям ще пощастило, наприклад планувалося знести усі показані раніше «немодні» будівлі і забудувати площу отакими коробками.

Далі по дорозі до кінотеатру Чернівці, в минулому головного темпля міста помічено ще одну деталь місцевих історій-легенд

розповідали, що коли реконструювали бруківку на цій вуличці, один з майстрів закохався в гарну дівчину на ім’я Марія. Але доля склалася так, що вона виїхала закордон і зажурений майстер домігся дозволу керівництва викласти бруківкою ім’я коханої там, де вони вперше побачилися.

Сам кінотеатр-темпль

Після війни його намагалися зірвати, але близькість сусідніх будівель не давала можливості закласти сильної вибухівки, а ті дози, які закладали, нічого не могли зробити будівлі. В кінці кінців його перекваліфікували в кінотеатр, чим він успішно і займається донині.

Памятник Емінеску в сквері.

Просто гарна будівля, я вже казав, що я фанат всяких будинків :)

Площа філармонії(колись Рудольфплатц)

Реконструйована до 600-річчя, кажуть тут раніше якийсь критий ринок був.

Готель Брістоль на тій же площі

Кажуть у ньому раніше був віп-бордель, до того ж офіційний. Крім того для клієнтів були створені всі зручності для конспірації – мав здоровий підвал, який використовувався для підземного паркінгу карет, щоб не було видно хто заходить. До останнього часу в ньому функціонувала общага, що буде далі, невідомо.

Сонячний годинник, час Європейський

Будинок-корабель

Творіння САМОГО )) Церетеллі, подарунок Табачника до 600-річчя

Одна з найстаріших кам’яних будівель Чернівців, побудована ще у 18ст.

Площа Турецький колодязь

колись тут був справжній колодязь, брали воду, згодом турки зголосилися його реконструювати, зробити бювети, фонтан, але згодом щось пішло не так, пошкодили дно колодязя і вода пропала. От така сумна історія(.

Румунське консульство

Відреставрована синагога Чернівців

Одна із самих взагалі самих старих будівель міста, дерев'яна церква Святого Миколая, побудована ще у 1607 р., пережила численні пожежі, війни і радянську владу

А це Миколаївський катедральний собор

Так звана п’яна церква, із-за своїх куполів. Ще однією характерною особливістю є розміщення вівтаря і входу відносно один одного – не напроти, як то прийнято, а вівтар праворуч від входу – викликано тим, що однією із вимог було розмістити вхід на центральну вулицю. Коли дивишся на її закручені купола, реально от здається, що зараз в самого тебе голова таки закрутиться )))

Цікаво так, на невеликому відрізку шляху зустрілися специфічні чернівецькі каналізаційні люки різних часів

На цьому той похід закінчився і кожен пішов туди - куди йому заманеться, ми ж помандрували в
Музей народної архітектури та побуту.

Після музею попрямували до старовинних будівель Чернівецького національного університет ім.. Федьковича, бувшої Резиденції Буковинських митрополитів.
Гарний генделик на шляху до унівєра

Просто гарна будівля

І ух ти-и-и-и, в Чернівцях виявляється є Одеська національна юридична академія, якесь просторове зміщення)

І ось сам університет, словами неможливо описати перше враження від побаченого, настільки він вирізняється з усього раніше баченого – практично відмова від будь-якої штукатурки, всі візерунки, оздоба зроблені звичайною цеглою, архітектором є той Главка і цегла сюди ж мала проходити той жеж самий контроль, що і для Палацу юстиції. Я і мої друз зробили звичайно декілька фот, але якщо когось цікавить, то краще пошукати більш професійні, щоб оцінити всю красу цієї будівлі.

На даний момент цей комплекс будівель включено у список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ось так. На територію можна потрапити за 10 гр. да ще й отримати екскурсію, але нажаль там опинилися пізно і на останню не встигли, аль, потрібно буде ще разок побувати, щоб побачити зсередини, думаю така будівля зовні, має бути нічуть не гірша і всередині. Обов’язково побувайте там, коли будете в Чернівцях.

Назад в центр пішли по трохи іншій вулиці, зустріли там будівлю МНС, з отаким експонатом на вулиці

Ну, а далі, просто бродили по центральних вулицях, включаючи пішохідну, в минулому Панську, куди простих смертних поліція не пускала, і просто милувалися на архітектурні шедеври Чернівців.

Будинки близнюки з проходом між ними

Масивний будинок з купою декору

Трохи пішохідної

Біля Будинку урочистих подій стоїть отака металева карета

Будинок національного банку

Отак бродячи по вулицях і вуличках найшли сквер в якому встановлено пам’ятник цісарю Францу-Йосифу, подарунок рідному місту Арсенія Яценюка

Тут ж побачив так, від чого захопило подих – костел "Серце Ісуса", побудований, як каже вікіпедія 1894, в неготичному стилі. Але виглядає він зараз так, ніби прийшов у наш час з глибин віків і ось тільки стемніє і з розбитого годинника вилетять натовпи кажанів і почнеться на його залишках щось жахливе…

Фотографувати було не дуже зручно, заважали дерева, тролейбусні провода і.т.д.
Хоча для правда, його релігійній громаді передали тільки в 2010 році, можливо з часом його приведуть в цілий стан і старий годинник почне знов відбивати години.
Ще в парку побував, але щось там нічого цікавого не впало в око, ну хіба що здоровий відкритий літній концертний зал цікавий і вирізняє з інших, а атракціони так, стандартний радянський набор.
Ну все, лишилося дочекатися темноти, як завжди, цікаво побачити яка є вечірня підствітка будівель, а вона візуально видима була..
І тут Чернівці мене не розчарували. Це було шикарно. Всі будівлі в центрі, на інших вулицях – якщо хоч трохи старовинні і з декором обов’язково підсвітлювалися. Це варто було побачити і зачекати темноти. Як завжди згадував і жалкував про відсутність штативу:(
Німецький дім