Італія. Рим. Ватикан. Музеї.
Dec. 23rd, 2017 19:21![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikБільш предметно про Італію розпочну розповідати з Риму. А Рим розпочну з Ватикану. А Ватикан у нас розпочався з доволі великої черги на вході, тут не видно проте праворуч вона трохи тягнеться.
Я не бачу сенсу розписувати що таке Ватикан, занадто він знаменитий і хоч щось та й більшість знає.
Відмічу лишень, що на даний момент значна частина його площ використовується для показу різноманітних витворів мистецтва, які в свій час були зібрані та створені за кошти верхівки церкви. Чесно кажучи,в мене постійно виникали думки відносно того, а що ж лишилося тамтешній бюрократії, різноманітним установам, як не як, а столиця католицької церкви, проте ти йдеш-йдеш, а навколо всі палаци, приміщення, галереї перетворені на музейні зали. Навіть по гугль мапс, візуально помітно, що лишається не так і багато, ну хіба парки ще, не впевнений, що в них пускають туристів...
Врешті-решт отримали квитки і потрапили в середину.
Перше, куди ми зайшли, був Двір соснової шишки.
Підозрюю, що майже всі, хто там побував, проходять цим стандартним маршрутом і перегляд доступного Ватикану розпочинається звідси. Блискуча куля насправді не така проста, як здається, це “Сфера в сфері” Арнальдо Помодоро, створена в 1990 році. Якщо дивитися з іншої сторони то видно згадану сферу в середині, і шестерні, і тріщини на блискучій поверхні зовнішньої. В ній сховано купа сенсів, проте якщо коротко, то вона символізує життя сучасної людини.
Більше під cut-ом
Запитаєте, чого ж Двір шишки, якщо тут ця блискуча куля? Насправді шишка в мене за спиною, в ніші Бельведерського палацу.
Вилита з бронзи ще в І-ІІ ст. н.е. , в свою чергу являється древнім символом джерела життя.
Як бачите, тут теж все просякнуто символізмом.
Проте дивлячись на ці фотографії можна задатися питанням — а де ж ті самі натовпи туристів? Спокуха, все буде. От наприклад в приміщенні музею К'ярамонті помітно збільшення їх концентрації...
Заснований в 1805-1807 роках папою Пієм VII з сім'ї К'ярамонто. Містить величезну кількість скульптур античних часів (здається біля 1000), знайдених під час розкопок і.т.п...
Через коридор з доволі лаконічною стелею
можна потрапити в Октагональне подвір'я.
Ймовірно, це місце де розпочався сучасний музей, оскільки саме тут були розміщенні перші давньоримські скульптури для огляду.
Частина з них так тут і знаходиться з тих часів, десь з початку 1500-х років, як наприклад
Лаокоон з синами
Або Бог річки, перероблений в фонтан.
Цікаво, що басейном цього фонтану виступав і виступає чийсь саркофаг...
Наступним був Зал тварин. Якщо в музеї К'ярамонті основна маса скульптур антропоморфна, то тут зібрали чи не найбільшу колекцію античних скульптур різноманітних звірючок.
Можна сказати, що зал складається з 2-х кімнат, то я показав першу, а ось і протилежна, 2-га
Якісь з них ближче
До речі, це ми вже зайшли в приміщення, які відносяться до музею Пія-Климента, який як видно з назви створений за підтримки і сприяння пап з відповідними іменами — Климента XIV та Пія VI.
Наступний зал, фотографії якого в мене є — це Зал муз. По периметру залу встановлені скульптури, що мали б їх зображувати, це , є в мене така підозра, Евтерпа
Знайдені ці всі скульптури були на одній із вілл, не факт, що початково вони зображували саме муз, оскільки в свій час в XVIII ст. реставраторами частина з скульптур “реставрувалася “ до канонічного вигляду.
А це, ймовірно, Ерато
Проте центральним експонатом цього залу, першим, що звертає на себе увагу є Торс
З розповідей мені щось таке пригадується, що він рахувався/ється ідеальним прикладом скульптурного торсу і є чи не 5 теорій, кому він міг належати насправді...
До речі, склепіння в цьому залі теж не кепське
Дотримується головної ідеї цього залу, показує Аполона та муз в компанії античних поетів
Чесно, будучи далеким від цих тонкощів впізнати їх нереально, я просто милувався тією красою... Не здивуюся, якщо знову ж таки там купи прихованих сенсів знаків і.т.д.
Зал Ротонда, створений Мікеланджело Сімонетті. В центрі розмістили монолітну порфірову чашу з Золотого будинку Нерона, а по колу встановлені статуї римських імператорів та античних богів і героїв.
Зліва направо статуї імператорів Клавдія та Гальби в компанії Гери Барберині.
Тут же стоїть, як кажуть, єдина вціліла з античних часів позолочена статуя — Геркулеса
Вціліти пощастило тому, що вона була в свій час похована в землю, як рахують науковці, після удару блискавки. Мабуть до того часу, як з'явилася можливість безкарно розкопувати і грабувати, всі про неї успішно забули, а саме місце не було ніяк відмічене.
Праворуч — Церера.
Якщо не помиляюся, то в якості певного зразка для створення цього приміщення слугував Пантеон.
Наступним був Зал грецького хреста спроектований творцем ротонди. Загальних фотографій в мене немає, є ось тільки римська мозаїка
Та одна з стінок саркофагу Олени, матері імператора Костянтина.
Зал колісниці отримав свою назву від свого центрального експонату
Далі була чергова галерея з значною кількістю мармурових статуй, проте через значні скупчення людей щось сфотографувати нормально не вийшло і є тільки перехід з неї до Галереї гобеленів.
Зверху дуже класний, ледве не 3D-малюнок, постійно доводиться вглядуватися, щоб зрозуміти, чи то справжня ліпнина, чи то все ж намальовано, далі ще такі самі будуть, в тій же галереї теж...
Ось вони, стелі з 3D-малюнками тобто, над гобеленами.
А гобелени можна умовно розділити на дві частини — одні створені в Брюсселі, фламандськими майстрами, за малюнками учнів Рафаеля, інші зображують різноманітні події з життя папи Урбана VIII.
Приклад першого типу — Вечеря в Еммаусі
А другого — Папа Павло V призначає Маффео Барберіні(майбутній Урбан VIII) кардиналом
А от в наступній галереї, була б така можливість, я зависав би довго. Бомбезна стеля та карти на стінах.
до речі ,помітно, що щільність натовпу все росте і росте.
Мабуть там особливо класно нейтів італійцям, бо на стінах зображені в основній масі детальні карти регіонів Папської області та Італії станом на 1580-1583 роки, ще й в цікавому стилі та як тоді малювали — з кораблями, детальними вставками певних міст, представленням рельєфу тощо.
Територія Романья з деталізовано картою міста Ріміні
Ухх, я там все ж таки застряг на трішки видивляючись ці всі деталі і детальки, вишукуючи якісь знайомі назви, а якщо це твоя батьківщина... Ууууу, наскільки можна там лишитися знаходячи міста, річки, ландшафти, втикаючи як змінилися шляхи і знаходячи сучасні траси автобанів поверх старовинних доріг. Краса одним словом.
На виході з цієї галереї теж присутня краса
Далі були ще якісь приміщення, але я їх не сфотографував і в пам'яті за стільки часу їх слід стерся...
А ось та сама Сікстинська капела
ну так, куди ж в наших мандрах і без будівельного риштування...
В коридорі, що веде до входу у неї та в ній людей, мабуть найбільше...
В самому приміщенні фотографувати заборонено. Я був дуже чемний та правильний, не фотографував, та й не думаю, що аж надто мої фотографії вийшли гарними звідти...
Що я скажу, от там я собі викристалізував власну тезу щодо того чому деякі витвори мистецтва стають відомим, а їх творці вважаються Майстрами, а інші, ніби і при подібності зовнішніх ознак ніколи такого не досягають. На прикладі фресок — потрібно не лише гарно малювати — потрібно це все уявити, скомпонувати, розмістити, організувати сюжет і все це згодом об'єднати не маючи перед собою зразка для прикладу... Це щось...
А з капели ми попали в внутрішній дворик і вперше побачили собор Св. Петра,
Правда не з відомого всім ракурсу )))
З відомого покажу згодом, сподіваюся, я про то теж напишу і ...
Далі буде...
Я не бачу сенсу розписувати що таке Ватикан, занадто він знаменитий і хоч щось та й більшість знає.
Відмічу лишень, що на даний момент значна частина його площ використовується для показу різноманітних витворів мистецтва, які в свій час були зібрані та створені за кошти верхівки церкви. Чесно кажучи,в мене постійно виникали думки відносно того, а що ж лишилося тамтешній бюрократії, різноманітним установам, як не як, а столиця католицької церкви, проте ти йдеш-йдеш, а навколо всі палаци, приміщення, галереї перетворені на музейні зали. Навіть по гугль мапс, візуально помітно, що лишається не так і багато, ну хіба парки ще, не впевнений, що в них пускають туристів...
Врешті-решт отримали квитки і потрапили в середину.
Перше, куди ми зайшли, був Двір соснової шишки.
Підозрюю, що майже всі, хто там побував, проходять цим стандартним маршрутом і перегляд доступного Ватикану розпочинається звідси. Блискуча куля насправді не така проста, як здається, це “Сфера в сфері” Арнальдо Помодоро, створена в 1990 році. Якщо дивитися з іншої сторони то видно згадану сферу в середині, і шестерні, і тріщини на блискучій поверхні зовнішньої. В ній сховано купа сенсів, проте якщо коротко, то вона символізує життя сучасної людини.
Більше під cut-ом
Запитаєте, чого ж Двір шишки, якщо тут ця блискуча куля? Насправді шишка в мене за спиною, в ніші Бельведерського палацу.
Вилита з бронзи ще в І-ІІ ст. н.е. , в свою чергу являється древнім символом джерела життя.
Як бачите, тут теж все просякнуто символізмом.
Проте дивлячись на ці фотографії можна задатися питанням — а де ж ті самі натовпи туристів? Спокуха, все буде. От наприклад в приміщенні музею К'ярамонті помітно збільшення їх концентрації...
Заснований в 1805-1807 роках папою Пієм VII з сім'ї К'ярамонто. Містить величезну кількість скульптур античних часів (здається біля 1000), знайдених під час розкопок і.т.п...
Через коридор з доволі лаконічною стелею
можна потрапити в Октагональне подвір'я.
Ймовірно, це місце де розпочався сучасний музей, оскільки саме тут були розміщенні перші давньоримські скульптури для огляду.
Частина з них так тут і знаходиться з тих часів, десь з початку 1500-х років, як наприклад
Лаокоон з синами
Або Бог річки, перероблений в фонтан.
Цікаво, що басейном цього фонтану виступав і виступає чийсь саркофаг...
Наступним був Зал тварин. Якщо в музеї К'ярамонті основна маса скульптур антропоморфна, то тут зібрали чи не найбільшу колекцію античних скульптур різноманітних звірючок.
Можна сказати, що зал складається з 2-х кімнат, то я показав першу, а ось і протилежна, 2-га
Якісь з них ближче
До речі, це ми вже зайшли в приміщення, які відносяться до музею Пія-Климента, який як видно з назви створений за підтримки і сприяння пап з відповідними іменами — Климента XIV та Пія VI.
Наступний зал, фотографії якого в мене є — це Зал муз. По периметру залу встановлені скульптури, що мали б їх зображувати, це , є в мене така підозра, Евтерпа
Знайдені ці всі скульптури були на одній із вілл, не факт, що початково вони зображували саме муз, оскільки в свій час в XVIII ст. реставраторами частина з скульптур “реставрувалася “ до канонічного вигляду.
А це, ймовірно, Ерато
Проте центральним експонатом цього залу, першим, що звертає на себе увагу є Торс
З розповідей мені щось таке пригадується, що він рахувався/ється ідеальним прикладом скульптурного торсу і є чи не 5 теорій, кому він міг належати насправді...
До речі, склепіння в цьому залі теж не кепське
Дотримується головної ідеї цього залу, показує Аполона та муз в компанії античних поетів
Чесно, будучи далеким від цих тонкощів впізнати їх нереально, я просто милувався тією красою... Не здивуюся, якщо знову ж таки там купи прихованих сенсів знаків і.т.д.
Зал Ротонда, створений Мікеланджело Сімонетті. В центрі розмістили монолітну порфірову чашу з Золотого будинку Нерона, а по колу встановлені статуї римських імператорів та античних богів і героїв.
Зліва направо статуї імператорів Клавдія та Гальби в компанії Гери Барберині.
Тут же стоїть, як кажуть, єдина вціліла з античних часів позолочена статуя — Геркулеса
Вціліти пощастило тому, що вона була в свій час похована в землю, як рахують науковці, після удару блискавки. Мабуть до того часу, як з'явилася можливість безкарно розкопувати і грабувати, всі про неї успішно забули, а саме місце не було ніяк відмічене.
Праворуч — Церера.
Якщо не помиляюся, то в якості певного зразка для створення цього приміщення слугував Пантеон.
Наступним був Зал грецького хреста спроектований творцем ротонди. Загальних фотографій в мене немає, є ось тільки римська мозаїка
Та одна з стінок саркофагу Олени, матері імператора Костянтина.
Зал колісниці отримав свою назву від свого центрального експонату
Далі була чергова галерея з значною кількістю мармурових статуй, проте через значні скупчення людей щось сфотографувати нормально не вийшло і є тільки перехід з неї до Галереї гобеленів.
Зверху дуже класний, ледве не 3D-малюнок, постійно доводиться вглядуватися, щоб зрозуміти, чи то справжня ліпнина, чи то все ж намальовано, далі ще такі самі будуть, в тій же галереї теж...
Ось вони, стелі з 3D-малюнками тобто, над гобеленами.
А гобелени можна умовно розділити на дві частини — одні створені в Брюсселі, фламандськими майстрами, за малюнками учнів Рафаеля, інші зображують різноманітні події з життя папи Урбана VIII.
Приклад першого типу — Вечеря в Еммаусі
А другого — Папа Павло V призначає Маффео Барберіні(майбутній Урбан VIII) кардиналом
А от в наступній галереї, була б така можливість, я зависав би довго. Бомбезна стеля та карти на стінах.
до речі ,помітно, що щільність натовпу все росте і росте.
Мабуть там особливо класно нейтів італійцям, бо на стінах зображені в основній масі детальні карти регіонів Папської області та Італії станом на 1580-1583 роки, ще й в цікавому стилі та як тоді малювали — з кораблями, детальними вставками певних міст, представленням рельєфу тощо.
Територія Романья з деталізовано картою міста Ріміні
Ухх, я там все ж таки застряг на трішки видивляючись ці всі деталі і детальки, вишукуючи якісь знайомі назви, а якщо це твоя батьківщина... Ууууу, наскільки можна там лишитися знаходячи міста, річки, ландшафти, втикаючи як змінилися шляхи і знаходячи сучасні траси автобанів поверх старовинних доріг. Краса одним словом.
На виході з цієї галереї теж присутня краса
Далі були ще якісь приміщення, але я їх не сфотографував і в пам'яті за стільки часу їх слід стерся...
А ось та сама Сікстинська капела
ну так, куди ж в наших мандрах і без будівельного риштування...
В коридорі, що веде до входу у неї та в ній людей, мабуть найбільше...
В самому приміщенні фотографувати заборонено. Я був дуже чемний та правильний, не фотографував, та й не думаю, що аж надто мої фотографії вийшли гарними звідти...
Що я скажу, от там я собі викристалізував власну тезу щодо того чому деякі витвори мистецтва стають відомим, а їх творці вважаються Майстрами, а інші, ніби і при подібності зовнішніх ознак ніколи такого не досягають. На прикладі фресок — потрібно не лише гарно малювати — потрібно це все уявити, скомпонувати, розмістити, організувати сюжет і все це згодом об'єднати не маючи перед собою зразка для прикладу... Це щось...
А з капели ми попали в внутрішній дворик і вперше побачили собор Св. Петра,
Правда не з відомого всім ракурсу )))
З відомого покажу згодом, сподіваюся, я про то теж напишу і ...
Далі буде...