![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Вже декілька раз зустрічав в френдстрічці згадку про серію книг «Голодні ігри». В кінці кінців рішив перечитати, чи дійсно воно таке цікаве і захоплююче. Перечитав, що скажу, читабельне. Про це говорить те, що перші дві книги з’їв за суботу-неділю, а третю за два вечора-ночі робочих буднів, так що набув трохи зомбоподібного вигляду.
Дійсно цікаво, присутня і романтика, навіть забагато, і інтриги, і боротьба за демократію-республіку. Але мені не хватило того, що завжди полюбляю в таких книгах – деталей. Як світ прийшов до такого, що саме сталося, як Панем дійшов до поточного сумного стану. Логічно, що в часи розрухи поділ спеціалізації був найкращим виходом для того що б зберегти досягнення людства, а Капітолій спочатку виконував тільки адміністративні, функції та керував потоками ресурсів що надходили з кожного Дістрікту. А потім щось сталося, що привело до такого дисбалансу.
А ще, навіщо йому з самого початку потрібно було тримати ядерні сили, до першого повстання, мається на увазі. Отже були і зовнішні вороги, бо для боротьби з Дістріктами воно не потрібне. А про інші країни, існуючий лад у них, в книзі абсолютно нічого не згадується, обломс…
І да, описана ситуація, дуже нагадує колоніальний світ, коли метрополії видушували з колоній, все що можна і віддавали їм тільки крохи, так що Капітолій можна назвати Капітолійською колоніальною імперією )))
Доволі незвичний вийшов і кінець. Вже написав текст, але передумав, що ж це я буду розкривати інтригу )))
Найбільше сподобалася перша книга, ну так майже завжди буває, друга більш менш, а от третя якась затянута, таке відчуття що події в Капітолії були вигадані для того, щоб добити потрібний об’єм книги, без особливої вичурності, але знову ж, все скрасив фінал.
Тепер подивлюся фільм, цікаво порівняти з книгою і своїми образами.
Дійсно цікаво, присутня і романтика, навіть забагато, і інтриги, і боротьба за демократію-республіку. Але мені не хватило того, що завжди полюбляю в таких книгах – деталей. Як світ прийшов до такого, що саме сталося, як Панем дійшов до поточного сумного стану. Логічно, що в часи розрухи поділ спеціалізації був найкращим виходом для того що б зберегти досягнення людства, а Капітолій спочатку виконував тільки адміністративні, функції та керував потоками ресурсів що надходили з кожного Дістрікту. А потім щось сталося, що привело до такого дисбалансу.
А ще, навіщо йому з самого початку потрібно було тримати ядерні сили, до першого повстання, мається на увазі. Отже були і зовнішні вороги, бо для боротьби з Дістріктами воно не потрібне. А про інші країни, існуючий лад у них, в книзі абсолютно нічого не згадується, обломс…
І да, описана ситуація, дуже нагадує колоніальний світ, коли метрополії видушували з колоній, все що можна і віддавали їм тільки крохи, так що Капітолій можна назвати Капітолійською колоніальною імперією )))
Доволі незвичний вийшов і кінець. Вже написав текст, але передумав, що ж це я буду розкривати інтригу )))
Найбільше сподобалася перша книга, ну так майже завжди буває, друга більш менш, а от третя якась затянута, таке відчуття що події в Капітолії були вигадані для того, щоб добити потрібний об’єм книги, без особливої вичурності, але знову ж, все скрасив фінал.
Тепер подивлюся фільм, цікаво порівняти з книгою і своїми образами.