Оскільки в попередньому пості, виграло Закарпаття, то буде і про нього, але перший живий комент про Волочиськ, отже, спершу воно, там небагато.
Весною, на вихідних, прокатався в Волочиськ. Чому саме в нього запитаєте ви, там жеж немає нічого цікавого. Але ж ні, виявляється таки є - відвідати його мене спонукав нещодавно відкритий музей військової слави, який зробили за рахунок Мотор Січі з старого дота побудованого в межах лінії Сталіна. Оскільки я люблю всякі оборонні споруди, особливо ті, які мають багато сталі та бетону, рішив подивитися. Знаходиться той музей на території санаторію Райдуга, про ту територію та те що вдалося побачити там напишу окремо, а зараз про саме місто.
Зі сторони Хмельницького мене зустріли важкі хмари на фоні стилізованого в’їзного знаку

та телевежа

має висоту 252 м.
( Місто, фото... )
Весною, на вихідних, прокатався в Волочиськ. Чому саме в нього запитаєте ви, там жеж немає нічого цікавого. Але ж ні, виявляється таки є - відвідати його мене спонукав нещодавно відкритий музей військової слави, який зробили за рахунок Мотор Січі з старого дота побудованого в межах лінії Сталіна. Оскільки я люблю всякі оборонні споруди, особливо ті, які мають багато сталі та бетону, рішив подивитися. Знаходиться той музей на території санаторію Райдуга, про ту територію та те що вдалося побачити там напишу окремо, а зараз про саме місто.
Зі сторони Хмельницького мене зустріли важкі хмари на фоні стилізованого в’їзного знаку

та телевежа

має висоту 252 м.
( Місто, фото... )