Закарпаття. Берегове. Закордонний дух.

Коли виїхали з Ужгорода, прикинули, що світлового дня повинно ще вистачити, благо вже весна, стрілки переведені і день довгий, що невідомо, коли знов занесе доля в Закарпаття, тому не можна пропускати такої можливості, раз вона є – побачити, як кругом всі розповідають, найбільш закордонне місто країни – Берегове.

Через півтори годинки і 70 з чимось кілометрів були в ньому.

Як каже перепис, близько 50% місцевих мешканців є угорцями, тому і не дивно, що кругом помітно сильний вплив угорського. Це відчувається вже на в’їзді в місто, коли на в’їзному дорожньому знакові бачиш перекреслене з балона слово Берегове і написане тим же балоном слово Beregszász.

Проте, перебуваючи в місті, я не відчув знаходження в іншій країні, як це описують багато побувавши тут. Всі, до кого зверталися чудово розуміли українську, славнозвісних написів «за київським часом» теж не бачив, да і взагалі , внутрішньо не було почуття чужого, я к от в Білорусі чи Болгарії. Наше і все.

Не дивлячись на це, угорського тут таки багато. Отже тут, про угорськість Берегового, а про саме місто в наступному пості.

В першу чергу тут присутній Петефі, на Закарпатті без нього нікуди:)


( Закордонне Берегове... )