За день перед вильотом додому нічого не передбачало біди і нових походеньок. Провів я його точно так само, як і попередній на пляжі, Бечічі вже показав, тому ніби і не було б нічого показувати. Не було б, якби не шило в одному місці.
По-перше, я немало начитався вдома і наслухався вже там про нічне життя в Будві, по-друге, мене все не давала спокою думка сфотографувати нічне узбережжя, освітлене вогнями міст з того гнізда фортеці Могрен. В кінці кінців я зрозумів, що це потрібно реалізовувати, десь в 9 вечора виповз з нори і поїхав в Будву.
Про враження від нічної Будви, як вона перетворюється на гібрид сільського клубу та елітної дискотеки я розповідав вже раніше. Фотографій теж немає, то покажу лишень нічне узбережжя.
Дорогу до того спостережного пункту я знав, на щастя ніякі бомжі та інші асоціальне елементи в тих хащах не трапилися, видерся на австро-угорське укріплення і зробив декілька фотографій

Помітно підсвічену башту церкви Св. Івана в Старій Будві, готельні комплекси..
( Ще декілька фото... )
По-перше, я немало начитався вдома і наслухався вже там про нічне життя в Будві, по-друге, мене все не давала спокою думка сфотографувати нічне узбережжя, освітлене вогнями міст з того гнізда фортеці Могрен. В кінці кінців я зрозумів, що це потрібно реалізовувати, десь в 9 вечора виповз з нори і поїхав в Будву.
Про враження від нічної Будви, як вона перетворюється на гібрид сільського клубу та елітної дискотеки я розповідав вже раніше. Фотографій теж немає, то покажу лишень нічне узбережжя.
Дорогу до того спостережного пункту я знав, на щастя ніякі бомжі та інші асоціальне елементи в тих хащах не трапилися, видерся на австро-угорське укріплення і зробив декілька фотографій

Помітно підсвічену башту церкви Св. Івана в Старій Будві, готельні комплекси..
( Ще декілька фото... )