Корені Олівського парку ім.. Адама Міцкевича сягають давніх давен, ще тих часів, коли тут розмістилося цистеріанське абатство в XII-XIII ст. Монахи використовували цю територію в якості господарського саду, ймовірно, відвівши у ньому якусь частину для декоративних рослин. Повністю декоративним він почав ставати в XVI ст. коли була побудована резиденція абатів, на сьогодні, це Старий палац абатів. А близького до сучасного вигляду отримав завдяки діяльності останніх абатів, в XVIII ст. Відкритим для громадськості він став в кінці XIX ст. Ім. Адама Міцкевича парк став в 1955 році на 100-ті роковини його смерті.
Так само, як і більшість інших парків за нашим західним кордоном, принаймні з тих, що мені довелося побачити, цей теж оточений суцільним добротним парканом без будь-якої нелегальної шпаринки і самою першою проблемою яка в мене виникла – це знайти в нього вхід. Коли я перейшов дорогу до нього зі сторони трамвайних зупинок, мені чомусь здалося, що он десь видніється вхід в нього вздовж по вулиці і я впевнено пішов в ту сторону. Але входу все не було і не було, вже почала з’являтися думка, що його взагалі з цієї сторони не існує… Проте вирішив повернутися назад, і що ви думаєте? Вхід був за рогом, буквально в декількох метрах від перехрестя, тьфу блін, тільки і подумав я тоді…
Заходиш в середину і там починається краса, яку абсолютно не чекаєш в такому віддаленому районі міста (дарма, що забув, що колись то було окреме місто, ага), скоріше чекаєш побачити декілька звичайних алей та пару водойм з качками, а тут липова алея і тунель над доріжкою.

Колись потім я його побачив влітку, це і наступне побачене в зелені виглядає ще більш вражаюче…
Ті ж самі липи, проте вже над водою перетворюються на рівну стіну з обох сторін…

цікаво, від листя вони цей канал чистять? Вода прозора, видно що його багато, все ж явно чистять, якби не чистили то ще те болото було б на місці води за багато років…
Інші світлини парку та палацу абатів нижче під cut-ом…
( Далі… )
Так само, як і більшість інших парків за нашим західним кордоном, принаймні з тих, що мені довелося побачити, цей теж оточений суцільним добротним парканом без будь-якої нелегальної шпаринки і самою першою проблемою яка в мене виникла – це знайти в нього вхід. Коли я перейшов дорогу до нього зі сторони трамвайних зупинок, мені чомусь здалося, що он десь видніється вхід в нього вздовж по вулиці і я впевнено пішов в ту сторону. Але входу все не було і не було, вже почала з’являтися думка, що його взагалі з цієї сторони не існує… Проте вирішив повернутися назад, і що ви думаєте? Вхід був за рогом, буквально в декількох метрах від перехрестя, тьфу блін, тільки і подумав я тоді…
Заходиш в середину і там починається краса, яку абсолютно не чекаєш в такому віддаленому районі міста (дарма, що забув, що колись то було окреме місто, ага), скоріше чекаєш побачити декілька звичайних алей та пару водойм з качками, а тут липова алея і тунель над доріжкою.

Колись потім я його побачив влітку, це і наступне побачене в зелені виглядає ще більш вражаюче…
Ті ж самі липи, проте вже над водою перетворюються на рівну стіну з обох сторін…

цікаво, від листя вони цей канал чистять? Вода прозора, видно що його багато, все ж явно чистять, якби не чистили то ще те болото було б на місці води за багато років…
Інші світлини парку та палацу абатів нижче під cut-ом…
( Далі… )