Буша. Історико-культурний заповідник "Буша". Парк скульптур.

Протягом багатьох століть місцевість, де стоїть Буша славилася своїми виробами з каменю – пісковик тут добувати просто, обробляється він відносно нескладно, тому і не дивно, що місцеві скористалися такою можливістю. Одразу можна пригадати хрести на показаному раніше кладовищі, які на ура розходилися по всій окрузі. Проте з появою нових будівельних матеріалів, техніки, того ж бетонування, мистецьке оброблення почало втрачати економічну конкурентну перевагу і в результаті місцеві традиції оброблення каменю почали занепадати.

З того, що я нарив, бажання відновити ці традиції, а також бажання мати скульптурний пленер стало поштовхом до появи цього парку скульптур. Ще в кінці 70-х, побачивши масу скульптур на відкритому повітрі на місці концентраційного табору Саласпілс в Латвій у подружжя Альошкіних виникла ідея створення парку скульптур де відбуватимуться пленери. Вони ж мали садибу в селі Букатинка, що неподалік Буші, саме в цій старокам’янотесній місцевості. Схоже, що поєднання цих факторів вплинуло на формування загальної ідеї пленеру. В 1985 році на їхній садибі було проведено тестовий експериментальний, в якому прийняли участь художники – самі Альошкіни, Людмила та Олексій, Олександр Кривий з Вінниці та Тагір Абдуллін з Києва. В Букатинському кар’єрі вони контактували з місцевими майстрами каменотесами та переймали їхні вміння працювати з місцевим каменем. Весною 1986 року відбувся ще один тренувальний і вже в середині літа, зусиллями місцевих, зокрема сім’ї вчителя О. Пірняка, Альошкіних, дизайнера з Вінниці Сергія Кокряцького ті інших дотичних осіб відбувся захід під офіційною назвою семінар-практикум скульпторів і народних майстрів «Подільський оберіг».
Який і поклав початок появі сучасного скульптурного багатства на території заповідника, оскільки після цього пленери в тих чи інших масштабах відбувалися кожен рік.


Якщо когось цікавлять скульптури ближче, прошу під cut…
( Далі… )