![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikМузей ВМС Болгарії знаходиться на самому початку, або кінці, дивлячись з якої сторони дивитися, Приморського парку.
Музей був відкритий в 1923 році, частина експонатів була перенесена з Русе (де першопочатково спочатку все зберігалося, наявне на той час), знаходиться в будівлі кінця XIX ст.. та описує всю історію існування болгарських ВМС. Експозиція більш менш стандартна, для такого виду музеїв, нагороди, моделі кораблів, частини старовинних, підняті з дна моря…Крім того кругом музею влаштована вистава таких цяцьок, як реальної бойової техніки, яка стояла на озброєнні та експлуатувалася болгарськими ВМС.
Попасти в музей я планував, але попав я в нього можна сказати чисто випадково, побачив корабель - торпедний катер проекту 123к (шифр Комсомолець) побудований в Феодосії :)
підійшов, придивився і побачив сам музей.
Ціна в нього демократична і цілком розумна, щось десь біля 25 грн.
Експозиція знаходиться на двох поверхах та підвальному приміщенні.
Дуже сподобалося оформлення підвального приміщення, у вигляді дна морського
водолаз, амфори, морська животин, старий якір, заклякший від цього всього водолаз + освітлення – гарна атмосфера )
На першому і другому поверсі по роках потроху йде вже сучасна надводна історія.
Флоту як такого в Болгарії і не було, щось спочатку дісталося Росії, але потім стосунки погіршилися і Болгарії лишилося пару застарівших посудин, на яких, хіба що, можна було тренувати моряків в надії отримати таки нормальні бойові кораблі.
Штурвал колісної парової яхти Олександр І – особистої яхти болгарських князів, яка під час бойових дій мала перекваліфіковуватися у транспорт та мінний загороджувач
Носова фігура цієї ж яхти
Ринда якогось парусного корабля XVIII ст.., піднята з дна моря
Незрозуміло яким вітром сюди занесло модель англійської колоніальної канонерки Бумеранг, яка плавала біля берегів Австралії, побудованої в 1889-1890 роках..
Якщо не помиляюся, другий паровий катер, що був побудований в Болгарії – Каліакрія 1898 р.
До цього такої промисловості в Болгарії не було як класу, кораблі не будувалися, досвід в цій галузі був відсутній взагалі, тому на той час для країни це було таки досягнення
Ще щось парове, побудоване теж в Болгарії
Мундир офіцера болгарських ВМС, а також, частково, видно і матроса справа
Далі до мене підійшли працівники музею почали щось казати на рахунок фотоапарату, я спочатку подумав, що взагалі фотографувати не можна, але потім виявилося, що фотографувати можна, але тільки без спалаху, тому далі фотографій виявилося мало , а добрих взагалі майже не виявилося.
Макет корабля Елеонора
спочатку думав що це модель якоїсь реально існуючої яхти, але виявилося все трохи не так.
В 1917 році болгарська цариця Елеонора рішила провести благодійний збір коштів людям, що потерпали від першої світової війни, провести це на її День Народження 22 серпня. Для цих цілей було і була збудована дана модельна Флотському арсеналі Варни. Саме цього числа він був виставлений, частина коштів була пожертвувана як самою царицею, так і високими гостями, частина зібрана обковкою корабля. – 1 золотий цвях коштував 10 левів,срібний – 5 левів, а залізний 1. Всього було зібрано 26000 левів всіх пожертвувань. Після її смерті даній моделі корабля було присвоєно ім’я цариці – Елеонора.
Якийсь вантажний корабель, ідентифікувати його не зміг
Пожежний катер під прапором ВМС Болгарії який використовувався в 1949-1955 р. (прапор, принаймні)
Далі в музеї була ще купа модельок, нагород, форм, корабельного начиння, але без спалаху фотки вийшли смазані, тому далі зовнішня експозиція
Бакен, просто бакен
Техніка часів 2-гої світової
Вертушка - Ми-4
Ка -25Ц
дана модифікація використовувалася для цілевказання ворожих цілей
Берегова ракетна установка Б-163-Сопка з крилатою ракетою С-2
призначена для знищення надводних цілей противника
Яхта Кор Карол
на ній капітан Георгій Георгіїв здійснив першу болгарські регату і її результ потрапив в Книгу рекордів Гіннеса
І, на кінець, саме цікаве для мене, славетний болгарський міноносець Дръзки (назву гугл переклав, як Сміливий)
1907 року випуску, був одним з 6 однотипних болгарських міноносців , які протягом більше ні 40 (СОРОКА!!!) років становили основу, кістяк болгарських ВМС.
Даний екземпляр відзначився тим, що у складі 4 таким самих дерзких)) пацанчиків з свого району взяв на гоп-стоп чувака який забрів в чужий район і возомнив себе в ньому круче всіх, а якщо серйозно, то він чуть не відправив на дно у 1912 році гордість та красу флоту Османської імперії – крейсер Хамідіє – попавши своєю торпедою йому в носову частину, наніс значні пошкодження. В Стамбул крейсер заходив вже з повністю затопленим носом, по палубі хвилі ходили, але таки вцілів. Міноносець законно возгордився таким досягненням і в якості доказу свого подвигу залишив пробоїну на трубі від попадання снаряду крейсера з пояснювальною табличкою поряд. Це мене так вразило… кораблик довжиною в 38 метрів чуть не втопив махіну більша ста метрів довжиною і тоннажністю в 30 раз більшою та набагато краще екіпірованою.
Після цього він переживши роззброєння, модернізацію дослужив до закінчення 2-гої світової, згодом був переведений в ранг учбових кораблів, а ще згодом виведений з складу флоту та відправлений на слом.
Те що виставлено – насправді не являється автентичним, автентичний реально встигли порізати, коли оговталися – вдалося найти оту саму пробиту трубу, табличку з назвою, ще частину деталей, але , оскільки всі 6 штук були однотипні – то вцілілі деталі встановили на «Строгий» і встановили на експозиції. На сьогодні це єдиний корабель такого класу, який зберігся в світі.
І на самкінець маяк, що стояв на вході в варненський порт протягом 1932-1986 років
Далі буде…
Музей був відкритий в 1923 році, частина експонатів була перенесена з Русе (де першопочатково спочатку все зберігалося, наявне на той час), знаходиться в будівлі кінця XIX ст.. та описує всю історію існування болгарських ВМС. Експозиція більш менш стандартна, для такого виду музеїв, нагороди, моделі кораблів, частини старовинних, підняті з дна моря…Крім того кругом музею влаштована вистава таких цяцьок, як реальної бойової техніки, яка стояла на озброєнні та експлуатувалася болгарськими ВМС.
Попасти в музей я планував, але попав я в нього можна сказати чисто випадково, побачив корабель - торпедний катер проекту 123к (шифр Комсомолець) побудований в Феодосії :)
підійшов, придивився і побачив сам музей.
Ціна в нього демократична і цілком розумна, щось десь біля 25 грн.
Експозиція знаходиться на двох поверхах та підвальному приміщенні.
Дуже сподобалося оформлення підвального приміщення, у вигляді дна морського
водолаз, амфори, морська животин, старий якір, заклякший від цього всього водолаз + освітлення – гарна атмосфера )
На першому і другому поверсі по роках потроху йде вже сучасна надводна історія.
Флоту як такого в Болгарії і не було, щось спочатку дісталося Росії, але потім стосунки погіршилися і Болгарії лишилося пару застарівших посудин, на яких, хіба що, можна було тренувати моряків в надії отримати таки нормальні бойові кораблі.
Штурвал колісної парової яхти Олександр І – особистої яхти болгарських князів, яка під час бойових дій мала перекваліфіковуватися у транспорт та мінний загороджувач
Носова фігура цієї ж яхти
Ринда якогось парусного корабля XVIII ст.., піднята з дна моря
Незрозуміло яким вітром сюди занесло модель англійської колоніальної канонерки Бумеранг, яка плавала біля берегів Австралії, побудованої в 1889-1890 роках..
Якщо не помиляюся, другий паровий катер, що був побудований в Болгарії – Каліакрія 1898 р.
До цього такої промисловості в Болгарії не було як класу, кораблі не будувалися, досвід в цій галузі був відсутній взагалі, тому на той час для країни це було таки досягнення
Ще щось парове, побудоване теж в Болгарії
Мундир офіцера болгарських ВМС, а також, частково, видно і матроса справа
Далі до мене підійшли працівники музею почали щось казати на рахунок фотоапарату, я спочатку подумав, що взагалі фотографувати не можна, але потім виявилося, що фотографувати можна, але тільки без спалаху, тому далі фотографій виявилося мало , а добрих взагалі майже не виявилося.
Макет корабля Елеонора
спочатку думав що це модель якоїсь реально існуючої яхти, але виявилося все трохи не так.
В 1917 році болгарська цариця Елеонора рішила провести благодійний збір коштів людям, що потерпали від першої світової війни, провести це на її День Народження 22 серпня. Для цих цілей було і була збудована дана модельна Флотському арсеналі Варни. Саме цього числа він був виставлений, частина коштів була пожертвувана як самою царицею, так і високими гостями, частина зібрана обковкою корабля. – 1 золотий цвях коштував 10 левів,срібний – 5 левів, а залізний 1. Всього було зібрано 26000 левів всіх пожертвувань. Після її смерті даній моделі корабля було присвоєно ім’я цариці – Елеонора.
Якийсь вантажний корабель, ідентифікувати його не зміг
Пожежний катер під прапором ВМС Болгарії який використовувався в 1949-1955 р. (прапор, принаймні)
Далі в музеї була ще купа модельок, нагород, форм, корабельного начиння, але без спалаху фотки вийшли смазані, тому далі зовнішня експозиція
Бакен, просто бакен
Техніка часів 2-гої світової
Вертушка - Ми-4
Ка -25Ц
дана модифікація використовувалася для цілевказання ворожих цілей
Берегова ракетна установка Б-163-Сопка з крилатою ракетою С-2
призначена для знищення надводних цілей противника
Яхта Кор Карол
на ній капітан Георгій Георгіїв здійснив першу болгарські регату і її результ потрапив в Книгу рекордів Гіннеса
І, на кінець, саме цікаве для мене, славетний болгарський міноносець Дръзки (назву гугл переклав, як Сміливий)
1907 року випуску, був одним з 6 однотипних болгарських міноносців , які протягом більше ні 40 (СОРОКА!!!) років становили основу, кістяк болгарських ВМС.
Даний екземпляр відзначився тим, що у складі 4 таким самих дерзких)) пацанчиків з свого району взяв на гоп-стоп чувака який забрів в чужий район і возомнив себе в ньому круче всіх, а якщо серйозно, то він чуть не відправив на дно у 1912 році гордість та красу флоту Османської імперії – крейсер Хамідіє – попавши своєю торпедою йому в носову частину, наніс значні пошкодження. В Стамбул крейсер заходив вже з повністю затопленим носом, по палубі хвилі ходили, але таки вцілів. Міноносець законно возгордився таким досягненням і в якості доказу свого подвигу залишив пробоїну на трубі від попадання снаряду крейсера з пояснювальною табличкою поряд. Це мене так вразило… кораблик довжиною в 38 метрів чуть не втопив махіну більша ста метрів довжиною і тоннажністю в 30 раз більшою та набагато краще екіпірованою.
Після цього він переживши роззброєння, модернізацію дослужив до закінчення 2-гої світової, згодом був переведений в ранг учбових кораблів, а ще згодом виведений з складу флоту та відправлений на слом.
Те що виставлено – насправді не являється автентичним, автентичний реально встигли порізати, коли оговталися – вдалося найти оту саму пробиту трубу, табличку з назвою, ще частину деталей, але , оскільки всі 6 штук були однотипні – то вцілілі деталі встановили на «Строгий» і встановили на експозиції. На сьогодні це єдиний корабель такого класу, який зберігся в світі.
І на самкінець маяк, що стояв на вході в варненський порт протягом 1932-1986 років
Далі буде…