![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikДалі ми вирішили повернутися до кафедрального собору.
На виході з палаццо Веккіо одразу натрапили на комплекс Сан-Фіренце, збудований в 1745-1749 р
За ним трапився попередник палаццо Веккіо, який теж колись носив таку саму назву, оскільки в ньому колись знаходилася місцева влада і з нього вона переїхала до сучасного палаццо Веккіо на площі Синьйорія, після чого він на довгий час став “старим”, а зараз — палаццо Барджелло 1256 року
Продовження прогулянки під cut-ом
Дзвінниця Флорентійського абатства
На шляху на одній з будівель трапилося таке дивне розп’яття
І знов ми вийшли до того неймовірного собору. Пощастило потрапити навіть в середину, на диво черга стала невеликою — мабуть таки погода трохи розлякала туристів, але знову ж про нього розповів згодом , а зараз йдемо далі...
Хіба ось ще один палаццо з площі перед Дуомо
При вдалому збігі обставин будівля на цьому місці теж могла б називатися Веккіо, оскільки тут був будинок, в якому розміщувалася міська влада до побудови Барджелло. Але той старий згорів і з цією назвою тут не склалося...
Я вже не пам’ятаю якою саме програмою для навігації тоді користувався, але точно пам’ятаю, що в якихось дєбрях вулиць вона показувала щось таке, що мене зацікавило і я потягнув нас туди, там то нічого цікавого не виявилося, зате ми вийшли на площу з черговим захоплюючим храмом.
На шляху туди трапилося таке от вуличне мистецтво, графіті його назвати складно, бо якесь воно дивне — чи то наклеєне на стіну будинку щось, чи що, все ж таке враження, що не намальоване безпосередньо на будівлі...
А ось і та будівля, до якої ми випадково вийшли і знов розкрили роти — базиліка Санта-Кроче
Збудована в 1294-1385 роках, в створенні її фресок приймали участь численні митці Відродження, серед яких був і Донателло, проте в середині в середині цієї ми не побували...
Наскільки я зрозумів, в цій базиліці похований Данте і поруч на площі в 1865 року йому встановили пам’ятник роботи Енріко Пацці
Каплиця Пацці в глибині і дворик базиліки
Площа теж нічогенька, носить таку саму назву - Санта-Кроче
Самий цікавий будинок на ній, ІМХО, це цей
Палаццо Антелла XVI-XVII ст. По центру, якщо хтось помітив, стоїть бюст Козимо ІІ Медічі
Звідти пішли до набережної, зустріли на шляху будівлю національної бібліотеки
Як хтось написав в вікімапії — найбільш важлива бібліотека в Італії
На протилежній стороні видно башту воріт Сан-Ніколло 1324 р. Одну із небагатьох частин вцілілих до нашого часу укріплень Флоренції
Ця башта, до речі наштовхнула нас ще раніше, коли перший раз виходили на набережну, до бажання найти якийсь кусок стіни укріплень міста, забігаючи наперед скажу, що це вдалося :)
Палаццо Серрісторі, 1520-1522 років, чесно кажучи, я думав, що воно значно пізніших років будівництва...
А праворуч зверху видно тераси саду Бардіні.
До речі, про сади, далі ми планували йти на протилежну сторону, оскільки там на навігаторі був якийсь величний палац, в який ми подумали попасти в середину, і якийсь сад був за тим палацом, теж доволі цікавим він виглядав на карті, тому далі ми рушили в сторону мосту Веккіо щоб перебратися на другий берег.
Невідомими доріжками забрели знов в місто з набережної, вже й не пам’ятаю чого і яким чином, набрели на готичну церкву Орсанмікеле
Св. Іаков 1420 Ламберті.
Взагалі не пригадаю чому і як нас туди понесло, якщо були вже плани перебратися на другий берег, але тим не менше в кінці кінців ми опинилися знов на тому самому мосту Веккіо вже з бездощовим виглядом на Арно.
До речі, цей міст — це міст Св. Трійці, перший міст арочного типу в Європі, збудований замість знищенного повінню попереднього в 1566-1569 роки. Ймовірно, до його створення приклав руку і Мікеланджело.
Як видно по фото, вже за кращої погоди перебралися на другий берег , про прогулянку на якому сподіваюся розповім та покажу згодом і ...
Далі буде...
На виході з палаццо Веккіо одразу натрапили на комплекс Сан-Фіренце, збудований в 1745-1749 р
За ним трапився попередник палаццо Веккіо, який теж колись носив таку саму назву, оскільки в ньому колись знаходилася місцева влада і з нього вона переїхала до сучасного палаццо Веккіо на площі Синьйорія, після чого він на довгий час став “старим”, а зараз — палаццо Барджелло 1256 року
Продовження прогулянки під cut-ом
Дзвінниця Флорентійського абатства
На шляху на одній з будівель трапилося таке дивне розп’яття
І знов ми вийшли до того неймовірного собору. Пощастило потрапити навіть в середину, на диво черга стала невеликою — мабуть таки погода трохи розлякала туристів, але знову ж про нього розповів згодом , а зараз йдемо далі...
Хіба ось ще один палаццо з площі перед Дуомо
При вдалому збігі обставин будівля на цьому місці теж могла б називатися Веккіо, оскільки тут був будинок, в якому розміщувалася міська влада до побудови Барджелло. Але той старий згорів і з цією назвою тут не склалося...
Я вже не пам’ятаю якою саме програмою для навігації тоді користувався, але точно пам’ятаю, що в якихось дєбрях вулиць вона показувала щось таке, що мене зацікавило і я потягнув нас туди, там то нічого цікавого не виявилося, зате ми вийшли на площу з черговим захоплюючим храмом.
На шляху туди трапилося таке от вуличне мистецтво, графіті його назвати складно, бо якесь воно дивне — чи то наклеєне на стіну будинку щось, чи що, все ж таке враження, що не намальоване безпосередньо на будівлі...
А ось і та будівля, до якої ми випадково вийшли і знов розкрили роти — базиліка Санта-Кроче
Збудована в 1294-1385 роках, в створенні її фресок приймали участь численні митці Відродження, серед яких був і Донателло, проте в середині в середині цієї ми не побували...
Наскільки я зрозумів, в цій базиліці похований Данте і поруч на площі в 1865 року йому встановили пам’ятник роботи Енріко Пацці
Каплиця Пацці в глибині і дворик базиліки
Площа теж нічогенька, носить таку саму назву - Санта-Кроче
Самий цікавий будинок на ній, ІМХО, це цей
Палаццо Антелла XVI-XVII ст. По центру, якщо хтось помітив, стоїть бюст Козимо ІІ Медічі
Звідти пішли до набережної, зустріли на шляху будівлю національної бібліотеки
Як хтось написав в вікімапії — найбільш важлива бібліотека в Італії
На протилежній стороні видно башту воріт Сан-Ніколло 1324 р. Одну із небагатьох частин вцілілих до нашого часу укріплень Флоренції
Ця башта, до речі наштовхнула нас ще раніше, коли перший раз виходили на набережну, до бажання найти якийсь кусок стіни укріплень міста, забігаючи наперед скажу, що це вдалося :)
Палаццо Серрісторі, 1520-1522 років, чесно кажучи, я думав, що воно значно пізніших років будівництва...
А праворуч зверху видно тераси саду Бардіні.
До речі, про сади, далі ми планували йти на протилежну сторону, оскільки там на навігаторі був якийсь величний палац, в який ми подумали попасти в середину, і якийсь сад був за тим палацом, теж доволі цікавим він виглядав на карті, тому далі ми рушили в сторону мосту Веккіо щоб перебратися на другий берег.
Невідомими доріжками забрели знов в місто з набережної, вже й не пам’ятаю чого і яким чином, набрели на готичну церкву Орсанмікеле
Св. Іаков 1420 Ламберті.
Взагалі не пригадаю чому і як нас туди понесло, якщо були вже плани перебратися на другий берег, але тим не менше в кінці кінців ми опинилися знов на тому самому мосту Веккіо вже з бездощовим виглядом на Арно.
До речі, цей міст — це міст Св. Трійці, перший міст арочного типу в Європі, збудований замість знищенного повінню попереднього в 1566-1569 роки. Ймовірно, до його створення приклав руку і Мікеланджело.
Як видно по фото, вже за кращої погоди перебралися на другий берег , про прогулянку на якому сподіваюся розповім та покажу згодом і ...
Далі буде...