Поки далеко не відійшли, повернуся ще до кафедрального собору Санта-Марія-дель-Фйоре,а якщо коротко то Дуомо. Цей собор належить до тієї плеяди католицьких храмів Європи які будувалися століттями. Хоча основні роботи та облицювання коробки пройшли протягом 1296-1496 років деякі ділянки залишалися незакінченими, в середині він теж потроху наповнювався фресками та іншими необхідними храму подібного рівня елементами. Зокрема його фасад був закінчений тільки в 1887 році. До того часу багато раз виконувалися спроби його облицювати та декілька раз попередні спроби розбиралися і все розпочиналося практично з нуля.


Коли я його вперше побачив, мені здалося, що він весь оздоблений звичайною плиткою, якщо чесно то це дуже здивувало, хоча і вразило теж. Якщо мене запитають, яка в тебе асоціація з Флоренцією, то крім того дощу :), я в першу чергу пригадаю саме цей собор.
Ще фотографії собору, як зовні так і в середині, трохи тексту, далі під cut-ом
Насправді, його облицювання виконано мармуром різних кольорів. Я вперше побачив таке і це мабуть унікальне явище, притаманне якщо не для Флоренції, то тільки для того регіону, не можу стверджувати, але більше такого буйства кольорів католицьких храмів ніде не бачив.

Пишуть, що він збудований в стилі готики, тобто в тому самому, як наприклад Нотр-Дам чи собор Св. Стефана в Відні. Звичайно деякі елементи цілком відповідають готичним особливостям

Проте він здається абсолютно інакшим, і абсолютно не йде ні в яке порівняння з тими суворими та серйозними будівлями. Дивлячись на нього, здається, що флорентійці в той час жили значно веселіше і легше ніж їхні сусіди.

Дзвінниця собор, подібна цій, має свою назву — кампаніла, була збудована швидше за собор, хоча будівництво теж неодноразовно переривалося.

Збудували її протягом 1298-1359 років і має в висоту трохи більше за 84 метри

Сам же собор велетенський. По тех проекту він мав вміщувати все тогочасне населення Флоренції — це 90000 людей

Думаю в нього це цілком виходить

Однією із його родзинок на той час — був його купол проекту Брунеллескі — інженернерний шедеври для тогочасних технологій.

купол прикрашає фреска “Страшний суд”
Ще однією цікавинкою є годинник стрілки якого йдуть проти звичного нам ходу

Годинник, роботи Учелло, розпочав свою роботу ще у 1443 і продовжує йти донині.
Хотілося б побувати на капанелі, пройтися зверху під куполом — там є галерея, пробродити, пороздивлятися сам собор... Але у нас на те не було достатньо часу, ех....
До нього, мабуть варто приходити влітку, о годині 5-6 ранку десь, коли вже достатньо світло на вулиці, але ці всі мільйони туристів ще сплять, просипаються і не заповнюють площу, тоді, здається, оглядати його можна буде з більшим комфортом без цих тлумисьок народу...
На цьому з собором закінчу і планую продовжити далі про наші походеньки на протилежному боці річки. Тому, сподіваюся,
Далі буде...


Коли я його вперше побачив, мені здалося, що він весь оздоблений звичайною плиткою, якщо чесно то це дуже здивувало, хоча і вразило теж. Якщо мене запитають, яка в тебе асоціація з Флоренцією, то крім того дощу :), я в першу чергу пригадаю саме цей собор.
Ще фотографії собору, як зовні так і в середині, трохи тексту, далі під cut-ом
Насправді, його облицювання виконано мармуром різних кольорів. Я вперше побачив таке і це мабуть унікальне явище, притаманне якщо не для Флоренції, то тільки для того регіону, не можу стверджувати, але більше такого буйства кольорів католицьких храмів ніде не бачив.

Пишуть, що він збудований в стилі готики, тобто в тому самому, як наприклад Нотр-Дам чи собор Св. Стефана в Відні. Звичайно деякі елементи цілком відповідають готичним особливостям

Проте він здається абсолютно інакшим, і абсолютно не йде ні в яке порівняння з тими суворими та серйозними будівлями. Дивлячись на нього, здається, що флорентійці в той час жили значно веселіше і легше ніж їхні сусіди.

Дзвінниця собор, подібна цій, має свою назву — кампаніла, була збудована швидше за собор, хоча будівництво теж неодноразовно переривалося.

Збудували її протягом 1298-1359 років і має в висоту трохи більше за 84 метри

Сам же собор велетенський. По тех проекту він мав вміщувати все тогочасне населення Флоренції — це 90000 людей

Думаю в нього це цілком виходить

Однією із його родзинок на той час — був його купол проекту Брунеллескі — інженернерний шедеври для тогочасних технологій.

купол прикрашає фреска “Страшний суд”
Ще однією цікавинкою є годинник стрілки якого йдуть проти звичного нам ходу

Годинник, роботи Учелло, розпочав свою роботу ще у 1443 і продовжує йти донині.
Хотілося б побувати на капанелі, пройтися зверху під куполом — там є галерея, пробродити, пороздивлятися сам собор... Але у нас на те не було достатньо часу, ех....
До нього, мабуть варто приходити влітку, о годині 5-6 ранку десь, коли вже достатньо світло на вулиці, але ці всі мільйони туристів ще сплять, просипаються і не заповнюють площу, тоді, здається, оглядати його можна буде з більшим комфортом без цих тлумисьок народу...
На цьому з собором закінчу і планую продовжити далі про наші походеньки на протилежному боці річки. Тому, сподіваюся,
Далі буде...