Болгарія. Несебр.
Oct. 7th, 2012 22:25![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikПісля прогулянки в Созополі автобус прямував в Несебр. В принципі, це вже було повернення назад, знов проїхали мимо Бургаса, його сумно відомого аеропорту – десь через тиждень там рвонуло…
Поруч з аеропортом зроблено чи то свалку, чи то заділ на майбутній авіаційний музей
легко впізнаються АН-24, ТУ-154, АН-2, АН-12…
Гостей Несебра зустрічає старий млин та пам’ятник Святому Миколаю
млина фото не вийшло, тому його не розміщую.
Несебр являється одним із самих старовинних міст не тільки Болгарії , а взагалі Європи. Рахується, що перше поселення на цьому місці заснували фракійці в VII ст.. д.н.е., назвали його Мелсамбрія – по імені засновника Мелса (брія – по фракійському місто). Згодом, с районі 510 р. д.н.е. сюди прийшли греки, заснували свою колонію-місто і переназвали уже Месембрією. За їх господарювання місто розрослося, стало багатим і знаним в тодішньому світі, об строїлося стінами та іншими будівельними спорудами. Після того як містяни побачили, що римляни зробили з Аполонією, яка намагалася захистити свою незалежність – в 72 р. д.н.е. без бою здали місто, всі будівлі вціліли, стіни вціліли і згодом місто було включено на повних правах з можливістю чеканки своїх монет в склад імперії. Після поділу ввійшло в склад Візантії, згодом, десь раз в 1.5-2 сторіччя переходило з рук в руки від Візантії до Болгарії (під час цих події ханом Крумом була перейменована в Несебр) і знов назад, поки цю територію не захопили турки, привнісши в місто своєї культури та зруйнувавши православної, яка існувала за Болгарії та Візантії. Після воєн XIX ст.. ввійшли в новостворену Болгарію і понині там.
Місто знаходиться на півострові, з «великою землею» поєднане невеликим перешийком-дорогою-дамбою. Значна частина античної Месембрії знаходиться під водою, внаслідок тектонічних процесів територія півострова скоротилася з 40 гектарів до 24. Стара частина занесена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В місті збереглися пам’ятки різних часів – церкви періоду Болгарського царства, руїни античних часів і сама міська типова забудова XVIII-XIX ст.. (це умовний, виключно мій поділ :))
На території міста автомобільний рух заборонено, для гостей існує значна по площі паркова поруч з причалом від якої і почалася мандрівка в місто.
При заїзді на територію півострова одразу видно міські мури
основна частина, яку видно, є стіною зведеною за ранньо-візантійських часів в V-VI ст.., яка побудована на основі античної стіни, яка в свою ж чергу побудована на основі фракійської стіни.
Більша частина стіни знаходиться під морською водою, найвища вціліла точка має висоту 8 м.
А це, якщо не помиляюся, залишки кладки античних часів
Основну масу цікавинок міста складають старовинні церкви, яким більш менш вдалося пережити турецьке нашестя та показати розквіт архітектури Болгарії в середньовіччя.
На території міста було десь біля 40-ка церков, вціліло до сьогоднішнього дня десь в районі 20-ти. По найбільш гарних і характерних нас водили і показували.
Першою зустріла церква Святих Архангелів Михаіла і Гавриіла.
церква XIII ст.. по руїнах видно, що колись був купол і дзвіниця
прикрашена характерними прикрасами для церков тих часів у Болгарії, таке зустрінемо і на інших
Зовсім недалеко від неї увагу привертає церква Св. Параскеви
також колись мала купола, зараз від них вже нічого не лишилося. Побудована також в XIII ст..
В той час місто було багате на заможних купців, а побудова церков вважалася Богоугодним ділом і взагалі ознакою доброго тону, якщо ти маєш можливість це зробити . Тому місцеві багатії щедро фінансували їх будівництво, що і призвело до появи такої кількості. Але ж хотілося якось і виділитися на фоні інших, тому архітекторам приходилося вигадувати для кожної певні неповторні деталі. У Св. Параскеви, мені здається що це було своєрідне оформлення стін під арками, оригінальна ідея звичайно, в своїй простоті
такого більше не побачив на жодній. Усе оригінальне – банально просте:)
Від церкви Св. Параскеви уже видніються руїни першої церкви, базиліки, побудованої в V ст.. Старої Митрополії, церкви Св. Софії (фото не моє, з wiki).
В IX ст.. була перебудована, тут же існувала резиденція митрополита. При будівництві використовувалися матеріали з споруд античних часів, що явно видно
Вцілілі стіни зблизька
Як і будь які руїни, викликає почуття того, що все минуще і від всього лишаться одні руїни))) але натовп туристів швидко таке розвіює.
Поруч пам’ятка османських часів – турецький фонтан
Під час турецького панування тут також умудрялися будувати церкви, але згідно турецьких законів вони не повинні були бути вищими за вершника. Прикладом такої церкви є церква Св. Спаса
побудована в 1609 р., колись була вкопана в землю, в деякій мірі вона подібна церкві Святої Богоматері
в Созополі, зараз в ній музей.
Неподалік залишки знов інших часів – ранньовізантійські терми, побудовані в VI ст..
Функціонували вони протягом VI-VIII ст.. , в IX ст. були перебудовані в господарські споруди.
Бані мали 5 опалювальних приміщень, з них 2 з полу круглими басейнами.
В свій час тут лікувався Візантійський імператор Костянтин IV.
В теплих приміщеннях підлога обігрівалася, вода подавалася через водопровід, а зливалася по каналізації в море :).
Якщо далі йти далі до виїзду з півострова зустрічається церква Івана Хрестителя
науковці вважають, що побудована вона в X ст.., раніше була заштукатурена, специфічні глазуровані розеточні прикраси як на попередніх церквах з’явилися трохи пізніше.
Ходити інколи приходилося через доволі вузькі вулички
якщо придивитися, видно типовість архітектури – внизу камінь – зверху виступаючу, хоча здається вже навіть і нема куди, дерев’яну частину.
І накінець, сама вражаюча, як на мене, сама гарна церква, яка ввібрала в себе все те краще, що мали попередники, побудована в XIV ст.. церква Христа Пантократора
Переплетіння різноманітних матеріалів, з яких вона побудована створили разом витвір мистецтва…
Чимось вона мені нагадує резиденцію митрополита в Чернівцях, є щось схоже між ними, чи то цегельна кладка, чи то відсутність штукатурки і гарне оформлення «голими» стінами, але щось таки є.
Елементи зовнішнього оздоблення
В середині на даний момент функціонує невелика виставка стародавніх карт Болгарії та Європи
Та залишки оздоблення
Колись стеля підтримувалася колонами, згодом вони були зруйновані і декілька століть стіни, стеля простояли без їх участі. Цікаво, це свідчить про будівництво з запасом, чи колони там були побудовані виключно з декоративними цілями? Зараз вже невідомо, но вони на всяк випадок відновлені.
Вигляд в середині церкви
Після огляду всіх пам’яток лишилося трохи часу пробігтися по самому містечку. По архітектурі точно таке сам, як і Созополь, тільки інколи виникало відчуття де жа вю , ніби я не в старій частині міста під охороною ЮНЕСКО, а на рідному хмельницькому базарі – на центральних вулицях ятки з сувенірами, шмотками і.т.д., за якими місто практично не проглядалося.
В цьому плані Созополь набагато патріархальніший.
Площа в центрі
Ну і виставка якихось залишків поруч з археологічним музеєм.
Час вийшов, прийшлося повертатися в автобус, хоча дивитися більше і не було чого.
Ну і по Болгарії все.
Поруч з аеропортом зроблено чи то свалку, чи то заділ на майбутній авіаційний музей
легко впізнаються АН-24, ТУ-154, АН-2, АН-12…
Гостей Несебра зустрічає старий млин та пам’ятник Святому Миколаю
млина фото не вийшло, тому його не розміщую.
Несебр являється одним із самих старовинних міст не тільки Болгарії , а взагалі Європи. Рахується, що перше поселення на цьому місці заснували фракійці в VII ст.. д.н.е., назвали його Мелсамбрія – по імені засновника Мелса (брія – по фракійському місто). Згодом, с районі 510 р. д.н.е. сюди прийшли греки, заснували свою колонію-місто і переназвали уже Месембрією. За їх господарювання місто розрослося, стало багатим і знаним в тодішньому світі, об строїлося стінами та іншими будівельними спорудами. Після того як містяни побачили, що римляни зробили з Аполонією, яка намагалася захистити свою незалежність – в 72 р. д.н.е. без бою здали місто, всі будівлі вціліли, стіни вціліли і згодом місто було включено на повних правах з можливістю чеканки своїх монет в склад імперії. Після поділу ввійшло в склад Візантії, згодом, десь раз в 1.5-2 сторіччя переходило з рук в руки від Візантії до Болгарії (під час цих події ханом Крумом була перейменована в Несебр) і знов назад, поки цю територію не захопили турки, привнісши в місто своєї культури та зруйнувавши православної, яка існувала за Болгарії та Візантії. Після воєн XIX ст.. ввійшли в новостворену Болгарію і понині там.
Місто знаходиться на півострові, з «великою землею» поєднане невеликим перешийком-дорогою-дамбою. Значна частина античної Месембрії знаходиться під водою, внаслідок тектонічних процесів територія півострова скоротилася з 40 гектарів до 24. Стара частина занесена в список всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
В місті збереглися пам’ятки різних часів – церкви періоду Болгарського царства, руїни античних часів і сама міська типова забудова XVIII-XIX ст.. (це умовний, виключно мій поділ :))
На території міста автомобільний рух заборонено, для гостей існує значна по площі паркова поруч з причалом від якої і почалася мандрівка в місто.
При заїзді на територію півострова одразу видно міські мури
основна частина, яку видно, є стіною зведеною за ранньо-візантійських часів в V-VI ст.., яка побудована на основі античної стіни, яка в свою ж чергу побудована на основі фракійської стіни.
Більша частина стіни знаходиться під морською водою, найвища вціліла точка має висоту 8 м.
А це, якщо не помиляюся, залишки кладки античних часів
Основну масу цікавинок міста складають старовинні церкви, яким більш менш вдалося пережити турецьке нашестя та показати розквіт архітектури Болгарії в середньовіччя.
На території міста було десь біля 40-ка церков, вціліло до сьогоднішнього дня десь в районі 20-ти. По найбільш гарних і характерних нас водили і показували.
Першою зустріла церква Святих Архангелів Михаіла і Гавриіла.
церква XIII ст.. по руїнах видно, що колись був купол і дзвіниця
прикрашена характерними прикрасами для церков тих часів у Болгарії, таке зустрінемо і на інших
Зовсім недалеко від неї увагу привертає церква Св. Параскеви
також колись мала купола, зараз від них вже нічого не лишилося. Побудована також в XIII ст..
В той час місто було багате на заможних купців, а побудова церков вважалася Богоугодним ділом і взагалі ознакою доброго тону, якщо ти маєш можливість це зробити . Тому місцеві багатії щедро фінансували їх будівництво, що і призвело до появи такої кількості. Але ж хотілося якось і виділитися на фоні інших, тому архітекторам приходилося вигадувати для кожної певні неповторні деталі. У Св. Параскеви, мені здається що це було своєрідне оформлення стін під арками, оригінальна ідея звичайно, в своїй простоті
такого більше не побачив на жодній. Усе оригінальне – банально просте:)
Від церкви Св. Параскеви уже видніються руїни першої церкви, базиліки, побудованої в V ст.. Старої Митрополії, церкви Св. Софії (фото не моє, з wiki).
В IX ст.. була перебудована, тут же існувала резиденція митрополита. При будівництві використовувалися матеріали з споруд античних часів, що явно видно
Вцілілі стіни зблизька
Як і будь які руїни, викликає почуття того, що все минуще і від всього лишаться одні руїни))) але натовп туристів швидко таке розвіює.
Поруч пам’ятка османських часів – турецький фонтан
Під час турецького панування тут також умудрялися будувати церкви, але згідно турецьких законів вони не повинні були бути вищими за вершника. Прикладом такої церкви є церква Св. Спаса
побудована в 1609 р., колись була вкопана в землю, в деякій мірі вона подібна церкві Святої Богоматері
в Созополі, зараз в ній музей.
Неподалік залишки знов інших часів – ранньовізантійські терми, побудовані в VI ст..
Функціонували вони протягом VI-VIII ст.. , в IX ст. були перебудовані в господарські споруди.
Бані мали 5 опалювальних приміщень, з них 2 з полу круглими басейнами.
В свій час тут лікувався Візантійський імператор Костянтин IV.
В теплих приміщеннях підлога обігрівалася, вода подавалася через водопровід, а зливалася по каналізації в море :).
Якщо далі йти далі до виїзду з півострова зустрічається церква Івана Хрестителя
науковці вважають, що побудована вона в X ст.., раніше була заштукатурена, специфічні глазуровані розеточні прикраси як на попередніх церквах з’явилися трохи пізніше.
Ходити інколи приходилося через доволі вузькі вулички
якщо придивитися, видно типовість архітектури – внизу камінь – зверху виступаючу, хоча здається вже навіть і нема куди, дерев’яну частину.
І накінець, сама вражаюча, як на мене, сама гарна церква, яка ввібрала в себе все те краще, що мали попередники, побудована в XIV ст.. церква Христа Пантократора
Переплетіння різноманітних матеріалів, з яких вона побудована створили разом витвір мистецтва…
Чимось вона мені нагадує резиденцію митрополита в Чернівцях, є щось схоже між ними, чи то цегельна кладка, чи то відсутність штукатурки і гарне оформлення «голими» стінами, але щось таки є.
Елементи зовнішнього оздоблення
В середині на даний момент функціонує невелика виставка стародавніх карт Болгарії та Європи
Та залишки оздоблення
Колись стеля підтримувалася колонами, згодом вони були зруйновані і декілька століть стіни, стеля простояли без їх участі. Цікаво, це свідчить про будівництво з запасом, чи колони там були побудовані виключно з декоративними цілями? Зараз вже невідомо, но вони на всяк випадок відновлені.
Вигляд в середині церкви
Після огляду всіх пам’яток лишилося трохи часу пробігтися по самому містечку. По архітектурі точно таке сам, як і Созополь, тільки інколи виникало відчуття де жа вю , ніби я не в старій частині міста під охороною ЮНЕСКО, а на рідному хмельницькому базарі – на центральних вулицях ятки з сувенірами, шмотками і.т.д., за якими місто практично не проглядалося.
В цьому плані Созополь набагато патріархальніший.
Площа в центрі
Ну і виставка якихось залишків поруч з археологічним музеєм.
Час вийшов, прийшлося повертатися в автобус, хоча дивитися більше і не було чого.
Ну і по Болгарії все.