![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikДунай в Будапешті, мабуть, можна назвати його однією з найшикарніших «вулиць» з якої відкриваються неймовірні види на прекрасні споруди на обох берегах. Мені здається, що прогулянка на катері входить у всі екскурсійні тури в Будапешт і практично ніхто не відмовляється від неї. І я скажу що воно того варте.
Лишень потрібно щоб з погодою трохи більш пощастило як нам :) і не ляпав той гидотний дощ з вітром…
Із-за чого ми спочатку лишилися внизу, під дахом і за вікнами з краплями…
Міст Маргіт, десь від нього почалася прогулянка…
Неймовірний парламент, якщо не вгадати з витримкою і не знайти опору, можна уявити, що ми мчали по воді з неймовірною швидкістю :)
Хоча насправді це було не так, з води парламент подивилися трохи ближче, просто казкова споруда з неймовірною кількістю деталей…
Інші фотографії, в тому числі і без вікон з краплями, і згори на місто під cut-ом…
Наступним йшов Ланцюговий міст Сечені
Церкви – православний Успенський собор та церква Бельварош
Міст Ержбет, відкритий був в 1903 році, проте своєму вигляду завдячує, мабуть, реконструкції 60-х, коли відновлювався після руїн 2-гої світової
А далі я вже не витримав і міст Свободи, разом з гірляндою інших мостів вже фотографував на верхній палубі під дощем…
Міст Свободи був збудований в 1894-1896 році – третій міст через Дунай в Будапешті.
А на узбіччях вулиці під назвою Дунай продовжують сяяти різноманітні палацоподібні споруди, наприклад, Будапештський університет технології та економіки
заснований в 1782 р., один з перших ВУЗів в Європі який почав готувати інженерів на університетському рівні.
Десь в цей момент катер розвернувся і поплив назад. Ще раз гірлянди мостів та споруд…
Гора Геллерт, згодом ми на неї потрапимо…
Величезний ТРЦ вбудований в історичні будівлі колишньої митниці теж присутній
на фото насправді не видно його масштабів, а він велетенський
Повертаємося назад. З протилежної сторони, до речі теж університет світиться
Університет Корвіна. Якщо його колега з протилежної сторони річки спеціалізується більше в технічній галузі, то основна галузь цього – економіка…
Показаний раніше міст Свободи ближче
Церкви, проте вже без крапель на вікнах )
Королівський палац, поруч з яким ми були в одному з попередніх постів про Угорщину.
Ланцюговий міст Сечені.
можна сказати, що я спеціально добивався такого ефекту вогників ) Але ні, це буде неправдою, хоча результат мені сподобався.
І ще раз парламент, теж без крапель
Пропливли знов під мостом Маргіт(Маргарет), так і хочеться написати Маграт, Пратчетта перечитав)
Та перемістилися знов до мосту Ержбет (Єлизавети), звідки почалася піша екскурсія будапештською стометрівкою.
Якщо чесно та екскурсія пройшла дуже скомкано, бо зверху капало, знизу чавкало, натомлені вже за день були…
От церкву запам’ятав
бо поруч з нею були якісь розкопки накриті склом, що для мене тоді було в новинку і спричиняло вау-ефект.
А от саму вулицю, пам’ятаю, що розповідали, що дуже гарна, людна, заповнена купою кафешок та модними магазинами. Проте під час нашого ттм перебування виглядала якось так
походу ми тоді там були єдині організовані туристи на вулиці…
Але ж ні, якісь кафе все ж працювали…
Ще там було два пам’ятники, які тоді сфотографував – Маленький хлопчик, дивина, що він 1977 року
Та Гермес 1983-го
А потім ми пройшли до кінця цю вулицю і дощ закінчився, мда.
Проте пощастило з горою Геллерт. Звідки відкрився неймовірний вид на місто.
Один з кращих оглядових майданчиків міста.
Самого форту на горі ми вже не бачили, бо було темно
та й не було вже особливого бажання його шукати, тому ще трохи помилувалися містом звідси, та й поїхали до місця чергової ночівлі.
Проте про Будапешт на цьому я не закінчую, ще осталася окрема тема, про яку я хотів би написати, сподіваюся це зроблю і …
Далі буде…
Лишень потрібно щоб з погодою трохи більш пощастило як нам :) і не ляпав той гидотний дощ з вітром…
Із-за чого ми спочатку лишилися внизу, під дахом і за вікнами з краплями…
Міст Маргіт, десь від нього почалася прогулянка…
Неймовірний парламент, якщо не вгадати з витримкою і не знайти опору, можна уявити, що ми мчали по воді з неймовірною швидкістю :)
Хоча насправді це було не так, з води парламент подивилися трохи ближче, просто казкова споруда з неймовірною кількістю деталей…
Інші фотографії, в тому числі і без вікон з краплями, і згори на місто під cut-ом…
Наступним йшов Ланцюговий міст Сечені
Церкви – православний Успенський собор та церква Бельварош
Міст Ержбет, відкритий був в 1903 році, проте своєму вигляду завдячує, мабуть, реконструкції 60-х, коли відновлювався після руїн 2-гої світової
А далі я вже не витримав і міст Свободи, разом з гірляндою інших мостів вже фотографував на верхній палубі під дощем…
Міст Свободи був збудований в 1894-1896 році – третій міст через Дунай в Будапешті.
А на узбіччях вулиці під назвою Дунай продовжують сяяти різноманітні палацоподібні споруди, наприклад, Будапештський університет технології та економіки
заснований в 1782 р., один з перших ВУЗів в Європі який почав готувати інженерів на університетському рівні.
Десь в цей момент катер розвернувся і поплив назад. Ще раз гірлянди мостів та споруд…
Гора Геллерт, згодом ми на неї потрапимо…
Величезний ТРЦ вбудований в історичні будівлі колишньої митниці теж присутній
на фото насправді не видно його масштабів, а він велетенський
Повертаємося назад. З протилежної сторони, до речі теж університет світиться
Університет Корвіна. Якщо його колега з протилежної сторони річки спеціалізується більше в технічній галузі, то основна галузь цього – економіка…
Показаний раніше міст Свободи ближче
Церкви, проте вже без крапель на вікнах )
Королівський палац, поруч з яким ми були в одному з попередніх постів про Угорщину.
Ланцюговий міст Сечені.
можна сказати, що я спеціально добивався такого ефекту вогників ) Але ні, це буде неправдою, хоча результат мені сподобався.
І ще раз парламент, теж без крапель
Пропливли знов під мостом Маргіт(Маргарет), так і хочеться написати Маграт, Пратчетта перечитав)
Та перемістилися знов до мосту Ержбет (Єлизавети), звідки почалася піша екскурсія будапештською стометрівкою.
Якщо чесно та екскурсія пройшла дуже скомкано, бо зверху капало, знизу чавкало, натомлені вже за день були…
От церкву запам’ятав
бо поруч з нею були якісь розкопки накриті склом, що для мене тоді було в новинку і спричиняло вау-ефект.
А от саму вулицю, пам’ятаю, що розповідали, що дуже гарна, людна, заповнена купою кафешок та модними магазинами. Проте під час нашого ттм перебування виглядала якось так
походу ми тоді там були єдині організовані туристи на вулиці…
Але ж ні, якісь кафе все ж працювали…
Ще там було два пам’ятники, які тоді сфотографував – Маленький хлопчик, дивина, що він 1977 року
Та Гермес 1983-го
А потім ми пройшли до кінця цю вулицю і дощ закінчився, мда.
Проте пощастило з горою Геллерт. Звідки відкрився неймовірний вид на місто.
Один з кращих оглядових майданчиків міста.
Самого форту на горі ми вже не бачили, бо було темно
та й не було вже особливого бажання його шукати, тому ще трохи помилувалися містом звідси, та й поїхали до місця чергової ночівлі.
Проте про Будапешт на цьому я не закінчую, ще осталася окрема тема, про яку я хотів би написати, сподіваюся це зроблю і …
Далі буде…