terwik | Товтри. Ян, Баба та навколишні пейзажі. (Reply)

І ось я вже поряд з товтрами Ян, Баба та Високі камені, з протилежного боку місцевого шосе.
Ліворуч – це Ян, праворуч – Баба.

Гора Ян, ймовірно отримала свою назву від того, що колись на вершині стояла статуя Івана чи інакше Яна Хрестителя, ну а Баба, ймовірно, що колись там стояла якась кам’яна баба, чому ні?

Відкладаючи саме солодке на кінець, я спочатку подався на Яна, згодом на Бабу, а Високі камені лишив на останок – он вони височіють навпроти.

Фотографії з походеньок по Яну та Бабі нижче під cut-ом…

Піднімаюся потихеньку на Яна.

Вершина плоска, таке враження, що зрізана, з витоптаним і може навіть випаленим колом по центру

Панорами з цієї гори відкриваються незлецькі

Ті самі Івахнівці, від яких пішла загальна назва місцевого масиву товтр.

Річка Жванчик, яка тут маскується під ставок

«Хребет» Баби, якщо не помиляюся.

І, власне, вона сама, погляд з Яна.

Найкращий «далекий» вид на Високі камені, як на мене, відкривається десь з сідловини між Яном та Бабою

Трохи ближче ті камені

Скельні виступи Баби

З неї теж, до речі, відкривається непоганий вид, як на Високі камені

Так і на долину Івахнівців.

Ян трохи нижчий за Бабу.

Деякі каменюки в цих горах нагадують черепи чудернацьких доісторичних монстрів

Вирішив пройтися вздовж того «хребта» з попередніх фотографій Баби, але не по самій вершині а трохи нижче

На шляху зустрічалися химерні утворення, дивлячись на які так одразу і не зрозумієш, хто доклав до їх створення руку – природа

Чи людська праця

А можливо то спільна розробка? )

Чим не залишки якоїсь будівлі складені з брил, обвітрених природою за тисячі років?

До речі про природу, рослинності всякої і різної там було безліч, я їй навіть вирішив присвятити окремий пост, який сподіваюся теж колись написати…

І ще трохи скельності вдалині.

З протилежного боку з’явилася чергова товтра, не знаю яка її назва, проте вона звернула увагу на себе ще отим, явно штучним зигзагом

Цікаво, яка його функція? Природоохоронна, дорога, колись був мур?

До речі, тут вже добре видно природну ширину Жванчика

Можна порівняти з ставкоподібною частиною

Але повертаємося до товтр. Скельні виходи продовжують привертати погляд

Вдалині вже виднівся черговий кар’єр, помасштабніший чим попередні

В принципі я вже не планував йти до нього - далеко, ліньки, невідомо як добратися і.т.д. і.т.п. тому почав дертися наверх, щоб пройти назад по цивільній дорозі, а не по всяких дикоростучих хащах