![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikІсторико-культурний заповідник «Буша» доволі молодий, його створили в 2000-му році.
Пропоную прогулятися по його «основній» території поряд з адміністративним будинком.
Організовано воно там, якщо чесно, для мене трохи дивно. Наприклад це виглядає як центральний вхід на його територію.
Тут і схема є.
Подальші фотографії території нижче під cut-ом…
А от каса знаходиться взагалі в іншому місці через дорогу.
А якщо хочеш взяти екскурсію, то це вже не біля каси робиться, бо вона стоїть одиноким воїном в полі, а вже потрібно, попередньо заплативши, йти в адмінбудівлю. Дивно, так.
Парадна алея :)
Ліворуч є пам’ятник односельчанам, що загинули під час 2-гої світової.
На 70-ти річчя перемоги його розширили, додавши тих, хто відбудовував господарство в післявоєнні роки.
Свіженька церква, здається розповідали, що раніше служба велася в башті, проте згодом збудували цю церкву Св. Феодосія Чернігівського.
А башту нарешті змогли відреставрувати, зробити галерею та невелику експозицію в середині.
Башта XVI-XVII ст. про неї трохи згодом, сподіваюся, буде…
На території поряд з вежею присутні 2 могили з хрестами.
Перша – жінці сотника бушанського – Мар’яні Завісній, котра в останній момент підпалила та підірвала фортечний запас пороху разом з собою, вцілілими захисниками замком та всіма поляками.
Друга – козаку Михайлу, який перший приніс звістку про наближення до міста ворогів.
Присутня пам’ятна брила і самому сотнику.
Чергова алея на території.
скульптур багато, вони різні і в цьому дописі їх багато поки не буде…
Присутній амфітеатр з «трибуною» з бетонних плит та пагорбом для глядачів.
На цьому ж кінці території знаходиться музей археології – будинок в трипільському стилі над місцем розкопок залишків трипільського житла.
А ось і згадуваний адміністративний будинок, погано видно проте інших фотографій немає, він за прапором.
Це викуплене для цілей заповідника колишнє приватне житло з усією його територією.
Перейдемо тепер на протилежну сторону дороги. На дорозі увагу привернули ще пропущені або не помітні з території поряд з баштою якийсь на вигляд давній вхід в підвал-підземний прохід-брама?
Якщо придивитися, то праворуч можна також примітити картинну раму для фотографій.
Та дві скульптурні композиції…
Протилежна сторона трохи бідніша на різноманітні об’єкти. Основну масу її території теж займають скульптури.
Зроблені колись цікаві місточки на невеликі острови Бушанки трохи розхиталися.
Проте, якщо хочеться якогось усамітнення чи порибалити, ними ще можна було обережно скористатися.
Міст, як виявилося не просто міст, а невелика дамба.
Чийсь будиночок посеред плеса.
Вже не на островах, проте поряд з річкою в затінку дерев організована така капітальна відпочинкова зона.
Геть з стаціонарним мангалом, по якому видно, що він не простоює.
Мабуть то для організованих груп туристів…
Річка в його районі.
Територія з протилежного ракурсу
І тут теж присутня рама для фото, видно був в якийсь час проект, згідно якого в найбільш фотогенічних місцях поставили такі рамки…
З цікавого тут може бути отака хата, яка дісталася заповіднику в додаток до основної, коли вони викуповували собі її для адміністративних потреб.
Що просто супер, так це те, що хату вони не закинули, а зробили з неї міні-музей житла колишніх століть.
Це здається більша права, зазвичай холодна частина, хоча тут вже видно піч теж.
Ліворуч від входу менша кімната, підлога ще засипана сіном.
Дроти, електротехніку таке враження, що зберегли оригінальні.
Я не стримався, навіть сфотографував окремо. Виявляється таку утилітарну річ, як дроти теж можна зробити естетично привабливою.
Праворуч від хати зберігся і хлів, його теж, схоже продовжують використовувати в чисто практичних цілях.
Хоча зі сторони дороги розфарбували там зробили значно цікавішим та таким , що доразу привертає увагу, навіть якщо й не збирався цікавитися та звертати на це увагу.
Як інколи просто зробити щось для підвищення привабливості…
На цьому загальну прогулянку цією територією буду закінчувати, а про ту масу скульптур, які є на ній сподіваюся напишу і…
Далі буде…
Пропоную прогулятися по його «основній» території поряд з адміністративним будинком.
Організовано воно там, якщо чесно, для мене трохи дивно. Наприклад це виглядає як центральний вхід на його територію.
Тут і схема є.
Подальші фотографії території нижче під cut-ом…
А от каса знаходиться взагалі в іншому місці через дорогу.
А якщо хочеш взяти екскурсію, то це вже не біля каси робиться, бо вона стоїть одиноким воїном в полі, а вже потрібно, попередньо заплативши, йти в адмінбудівлю. Дивно, так.
Парадна алея :)
Ліворуч є пам’ятник односельчанам, що загинули під час 2-гої світової.
На 70-ти річчя перемоги його розширили, додавши тих, хто відбудовував господарство в післявоєнні роки.
Свіженька церква, здається розповідали, що раніше служба велася в башті, проте згодом збудували цю церкву Св. Феодосія Чернігівського.
А башту нарешті змогли відреставрувати, зробити галерею та невелику експозицію в середині.
Башта XVI-XVII ст. про неї трохи згодом, сподіваюся, буде…
На території поряд з вежею присутні 2 могили з хрестами.
Перша – жінці сотника бушанського – Мар’яні Завісній, котра в останній момент підпалила та підірвала фортечний запас пороху разом з собою, вцілілими захисниками замком та всіма поляками.
Друга – козаку Михайлу, який перший приніс звістку про наближення до міста ворогів.
Присутня пам’ятна брила і самому сотнику.
Чергова алея на території.
скульптур багато, вони різні і в цьому дописі їх багато поки не буде…
Присутній амфітеатр з «трибуною» з бетонних плит та пагорбом для глядачів.
На цьому ж кінці території знаходиться музей археології – будинок в трипільському стилі над місцем розкопок залишків трипільського житла.
А ось і згадуваний адміністративний будинок, погано видно проте інших фотографій немає, він за прапором.
Це викуплене для цілей заповідника колишнє приватне житло з усією його територією.
Перейдемо тепер на протилежну сторону дороги. На дорозі увагу привернули ще пропущені або не помітні з території поряд з баштою якийсь на вигляд давній вхід в підвал-підземний прохід-брама?
Якщо придивитися, то праворуч можна також примітити картинну раму для фотографій.
Та дві скульптурні композиції…
Протилежна сторона трохи бідніша на різноманітні об’єкти. Основну масу її території теж займають скульптури.
Зроблені колись цікаві місточки на невеликі острови Бушанки трохи розхиталися.
Проте, якщо хочеться якогось усамітнення чи порибалити, ними ще можна було обережно скористатися.
Міст, як виявилося не просто міст, а невелика дамба.
Чийсь будиночок посеред плеса.
Вже не на островах, проте поряд з річкою в затінку дерев організована така капітальна відпочинкова зона.
Геть з стаціонарним мангалом, по якому видно, що він не простоює.
Мабуть то для організованих груп туристів…
Річка в його районі.
Територія з протилежного ракурсу
І тут теж присутня рама для фото, видно був в якийсь час проект, згідно якого в найбільш фотогенічних місцях поставили такі рамки…
З цікавого тут може бути отака хата, яка дісталася заповіднику в додаток до основної, коли вони викуповували собі її для адміністративних потреб.
Що просто супер, так це те, що хату вони не закинули, а зробили з неї міні-музей житла колишніх століть.
Це здається більша права, зазвичай холодна частина, хоча тут вже видно піч теж.
Ліворуч від входу менша кімната, підлога ще засипана сіном.
Дроти, електротехніку таке враження, що зберегли оригінальні.
Я не стримався, навіть сфотографував окремо. Виявляється таку утилітарну річ, як дроти теж можна зробити естетично привабливою.
Праворуч від хати зберігся і хлів, його теж, схоже продовжують використовувати в чисто практичних цілях.
Хоча зі сторони дороги розфарбували там зробили значно цікавішим та таким , що доразу привертає увагу, навіть якщо й не збирався цікавитися та звертати на це увагу.
Як інколи просто зробити щось для підвищення привабливості…
На цьому загальну прогулянку цією територією буду закінчувати, а про ту масу скульптур, які є на ній сподіваюся напишу і…
Далі буде…