terwik | Закарпаття. Мукачево. Місто, частина 1. (Reply)

Давно хотів побувати на Закарпатті. Побачити тамтешні цікавинки, українську Угорщину і.т.п. В результаті поїздка відбулася, до того ж вдалося її так спланувати, що б відбулася в час цвітіння сакур. Плани будувалися різні на неї – одноденна, на два дні, але в результаті виїхали ввечері в п’ятницю, там з п’ятниці на суботу переночували та на суботу було бажання побачити Мукачево з фортецею, Ужгород з фортецею і сакурами та Берегово. В принципі, ці всі плани вдалося виконати.

Отже, почну з того, що було хронологічно першим – Мукачева.
Ночівля проходила поряд з ним, тому в нього першого і попрямували, спочатку місто, згодом замок.

Місто вперше згадується в літописах в 896 р. За час свого існування більшість часу належало угорцям, було центром повстання Ференца Ракоці , за час розвалу Австро-Угорської імперії побувало в складі Угорщини автономною Рускою Країною, Румунії і в результаті залишилося в міжвоєнний період в складі Чехословаччини, після 2-гої світової увійшло в УРСР. До архітектурного вигляду доклали руку і імперці, і чехословаки, і радянські. Є суперником Ужгорода у всіх галузях, друге місто по розміру на Закарпатті.

В місто в’їхав з окружної, їдучи по головній можна без проблем попасти в сам центр. По дорозі був здивований якорем поряд з мостом через Латорицю.

Проїхав мимо костьолу св. Мартина,

зрозумів, що ось він центр, десь зовсім поряд і почав шукати де припаркуватися. В кінці кінців зупинився поруч з якимось банком, ну дуже там люблять знаки зупинка і стоянка заборонена пішов дивитися місто.

Будинків з гарними фасадами багато, я як завжди не міг втриматися, що б їх не на фотографувати.

Повернувся назад до костелу

Місцевий костел хоч і рахується старовинним, але був перебудований в 1904 р. , оскільки старий був занадто аварійний

Саме цікаве тут я і пропустив. На території цього костелу знаходиться оригінальна, безе перебудов, готична каплиця св.. Мартина XIV ст.. , але її я, на жаль, не побачив :(

Далі мене кудись завела невідома сила, замість того щоб йти прямо і гарно попасти з вул. Миру на пл.. Миру, я рішив, що до ратуші і всього іншого повинна довести во-о-он та маленька вуличка, мол так швидше буде. І пішов в дєбрі. Ну і нічого страшного, повернулися звідти цілі та неушкоджені, зате побачили квартал комплексної забудови часів Чехословаччини на вул. Недеці.

В кінці кінців добрі люди підказали і ми, під моїм чутким керівництвом, попали на площу Миру. Площа вона не типова, скоріш, я б її назвав вулицею бульварного типу, але мукачівцям видніше.

помітно, що колись була проїздна, а зараз зробили, і правильно, що зробили, пішохідною.

На початку встановлений бюст відомого уродженця міста, художника Мігая Мункача

встановлений не просто так, бо місцевим захотілося, а за рішенням ЮНЕСКО, до 150-ти річчя народження.

Ще фасад

Присутній на площі і фонтан, але якийсь дохлєнький якщо чесно

хоча, схоже, що працюючий, що чудово.

Далі йде одна з найцікавіших скульптур Мукачева - Пам'ятник Щасливому Сажотрусу

прототипом бронзової фігури став реальний сажотрус Берталон Товт, що працював у мукачівському ЖРЕПі № 3 протягом більш ніж 50 років. Сам Товт був присутнім на відкритті.
На щастя вважається потерти ґудзик, чи погладити кота :)

Зовсім недалеко від нього знаходиться цікава будівля

не знаю що в ній було,… хтось знає угорську? Що може значити слово vasudvar, яке написано зверху на ній? Гугл перекладає (єдиний, хто це хоч якось робить), як сортувальну станцію, трохи покопавшись встановив, що vas – це залізо, а udvar – це двір, таким чином маємо залізний двір, чи двір з залізом… Скоріш всього це слово має певне цільне значення зрозуміле кожному угорцеві, оскільки є купа угорських сучасних васудварів. Якщо судити по сучасних васудварах, по двух молотках зверху, там був який магазин, що торгував всяким металевим причандаллям – молотками, плоскогубцями чи ще чимось таким. Правда, в одного румуна в блозі найшов, що він назвав цю будівлю судом, щось я в цьому сумніваюся…. Якщо хтось скаже що то – буду вельми вдячний.

В кінці бульварної частини площі встановлено пам’ятник Кирилу та Мефодію

Погляд на пройдену частину

В районі площової частини площі зосереджені найважливіші і тоді, і зараз, культурні та громадські споруди міста

Закарпатський драматичний російський театр

зведений в 1899 р. та в якому виступали приїжджі групи театралів, а постійна з'явилася, здається, з 1947 р.

Кінотеатр Перемога

1923 р. випуску, що ховається за будинком з тунелем характерної міжвоєнної архітектури,на місці якого колись стояв будинок , в якому народився Мігей Мункач

Готель Стар****

як написано про цей готель на його сайті, це була резиденція Шенборнів. Як ще потім я знайшов, колись тут був готель Чіллаг(У зірки)

Пам’ятник загиблим в 2-гій світовій війні

Ну і звичайно Вона, окраса міста – ратуша

Збудована в 1904 році, проектував Янош Бабула-молодший

Надзвичайно цікава, граціозна та легка, відрізняється разом Івано-Франківською, від більшості типових і самобутніх ратуш, які мені доводилося до цього бачити.

Далі пішли дивитися інші пішохідні частини міста – вул. Пушкіна і вул. Федорова

Вул. Пушкіна на половину пішохідна, тягнеться від площі до хитрого багатоперехрестя.
Теж має гарні будинки, приємна для прогулянок, має купу лавочок і навіть дерев на вулиці, є де в тіньку сховатися, коли жара.

Якась аморфна скульптура на ній.

І навіть ось таке на ній є.

)))

Пішохідну частину вулиці закінчує пам’ятник греко-католицькому священнику, україноруському письменнику, педагогу, поету, культурному діячу Духновичу