Мала Страна розмістилася під горою на якій знаходиться Град. Мені в інтернеті так і не вдалося вияснити, де ж появилися перші поселення і що від чого пішло, але офіційно роком створення Малої Страни рахується 1257 р. коли навоклишні невеликі поселення були об'єднанні Отокаром ІІ в одне ціле.
Протягом своєї історії ця частина Праги активно руйнувалася, спалювалася і згорала сама, тому з давніх часів майже нічого не вціліло, але це дало можливість в XVII-XVIII ст. її територію спокійно забудувати новими палацами та будинками.
Якщо чесно, я звідти майже нічого не пам'ятаю, якихось особливих вражень — це я про Малу Страну, якось все було швидко, змазано і темно.
Але звичайно, таку архітектурну домінанту, як костел Св. Миколая 1705-1755 років пропустити було складно, от тільки поруч нього і затрималися

А далі все вверх-вверх-вверх, час трохи вже піджимав і хотілося більше часу приділити самому Граду. На сходах зустрілися дивні двері-вікна

І така цікава стійка-реклама якогось лако-парфюмерного магазину.

Зверху знаходиться непоганий оглядовий майданчик, з якого гарно видно практично всю історичну Прагу

Ліворуч можна помітити Тинський храм, вдалині, з червоними вогниками Празьку телебашту ну і дахи Граду чи Градчан, не розберу до ладу, де закінчується одне і починається інше..
Ще вечірньої Праги


Власне Град — це замок, який слугував резиденцією чеських королів і входив в систему укріплень навколишніх міст. Він є одним з найбільших замків Європи. Зараз в ньому, як замкового так і різниці стилів різних частин з різних часів непомітно, оскільки в 1753-75 р. був перебудований під спільний фасад. На сьогодні тут знаходить президентська резиденція.
Недалеко від входу стоїть скульптура з абревіатурою TGM

Ми довго думали, що це може значити — вже зараз знайшов, що так чехи підписали пам'ятник першому президенту Чехословаччини Томашу Гаррінгу Масарику — по його ініціалах.
Ну а ми через ворота гігантів 1770-1771 р.

потрапляємо в перший двір, звідки через ворота Матіаша 1614 р.

в другий двір, в якому довго не затримуємося, бо вже видніється громада кафедрального собору Св. Віта.

Ми залипли... Але про нього окремо, зараз же пройдемося по подвір'ю, трохи відлипши від собору :)
Але показувати є не так вже і багато — зокрема це найстаріша церква в Граді — базиліка Св. Георгія закладена ще в 920 р.

Одне з приміщень президентської канцелярії

В якому знаходиться архів Граду

І пам'ятник Св. Георгію, який виявився доволі давнім, виготовленим ще в далекому 1373 році

Я ж аж “присів”, коли прочитав це... тоді не особливо звертав уваги, так мимо походя, а воно он як...
Ну і власне тут все.
Поверталися іншим шляхом, іншими вуличками, які мені дуже сподобалися

можна один до одного ходити в гості в домашній одежі :)
А в такому закавулку притулилося посольство Великобританії

я ще подумав тоді, яке мале приміщення для посольства, а судячи по гугл-мапсу, там ще купа будівель за ним на подвір'ї сховалася.
Поруч з тим закавулком бюст Черчиля

Будинок зведений в 1725, згідно празької логіки все логічно, називається “У золотого оленя”

В принципі сподобалося тут — і вулички затишні та цікаві, і народу набагато менше чим в центрі, якщо зійти з основних вулиць опиняєшся ніби в тихому містечку і навіть не чути що ти в столиці. Хоча, можливо це нам пощастило із-за пізньої години.
Після пройшли ще раз по Карловому мосту, трохи Старого Мєста і на цьому надзвичайно короткий день та вечір в Празі добігли кінця.
Але пости про Прагу на цьому не закінчуються, ще трохи помучаю вас нею.
Далі буде...
Протягом своєї історії ця частина Праги активно руйнувалася, спалювалася і згорала сама, тому з давніх часів майже нічого не вціліло, але це дало можливість в XVII-XVIII ст. її територію спокійно забудувати новими палацами та будинками.
Якщо чесно, я звідти майже нічого не пам'ятаю, якихось особливих вражень — це я про Малу Страну, якось все було швидко, змазано і темно.
Але звичайно, таку архітектурну домінанту, як костел Св. Миколая 1705-1755 років пропустити було складно, от тільки поруч нього і затрималися

А далі все вверх-вверх-вверх, час трохи вже піджимав і хотілося більше часу приділити самому Граду. На сходах зустрілися дивні двері-вікна

І така цікава стійка-реклама якогось лако-парфюмерного магазину.

Зверху знаходиться непоганий оглядовий майданчик, з якого гарно видно практично всю історичну Прагу

Ліворуч можна помітити Тинський храм, вдалині, з червоними вогниками Празьку телебашту ну і дахи Граду чи Градчан, не розберу до ладу, де закінчується одне і починається інше..
Ще вечірньої Праги


Власне Град — це замок, який слугував резиденцією чеських королів і входив в систему укріплень навколишніх міст. Він є одним з найбільших замків Європи. Зараз в ньому, як замкового так і різниці стилів різних частин з різних часів непомітно, оскільки в 1753-75 р. був перебудований під спільний фасад. На сьогодні тут знаходить президентська резиденція.
Недалеко від входу стоїть скульптура з абревіатурою TGM

Ми довго думали, що це може значити — вже зараз знайшов, що так чехи підписали пам'ятник першому президенту Чехословаччини Томашу Гаррінгу Масарику — по його ініціалах.
Ну а ми через ворота гігантів 1770-1771 р.

потрапляємо в перший двір, звідки через ворота Матіаша 1614 р.

в другий двір, в якому довго не затримуємося, бо вже видніється громада кафедрального собору Св. Віта.

Ми залипли... Але про нього окремо, зараз же пройдемося по подвір'ю, трохи відлипши від собору :)
Але показувати є не так вже і багато — зокрема це найстаріша церква в Граді — базиліка Св. Георгія закладена ще в 920 р.

Одне з приміщень президентської канцелярії

В якому знаходиться архів Граду

І пам'ятник Св. Георгію, який виявився доволі давнім, виготовленим ще в далекому 1373 році

Я ж аж “присів”, коли прочитав це... тоді не особливо звертав уваги, так мимо походя, а воно он як...
Ну і власне тут все.
Поверталися іншим шляхом, іншими вуличками, які мені дуже сподобалися

можна один до одного ходити в гості в домашній одежі :)
А в такому закавулку притулилося посольство Великобританії

я ще подумав тоді, яке мале приміщення для посольства, а судячи по гугл-мапсу, там ще купа будівель за ним на подвір'ї сховалася.
Поруч з тим закавулком бюст Черчиля

Будинок зведений в 1725, згідно празької логіки все логічно, називається “У золотого оленя”

В принципі сподобалося тут — і вулички затишні та цікаві, і народу набагато менше чим в центрі, якщо зійти з основних вулиць опиняєшся ніби в тихому містечку і навіть не чути що ти в столиці. Хоча, можливо це нам пощастило із-за пізньої години.
Після пройшли ще раз по Карловому мосту, трохи Старого Мєста і на цьому надзвичайно короткий день та вечір в Празі добігли кінця.
Але пости про Прагу на цьому не закінчуються, ще трохи помучаю вас нею.
Далі буде...