Щоб добратися до пляжу Могрен необхідно пройти по вузькій бетонній доріжці, що проходить під хвилями скель

Приблизно десь так виглядає цей процес

Під час штормів прохід тут закривають, цікаво було б подивитися, що там робиться за великих хвиль. Хоча, як я визначив, на пляжі реально добратися і з іншої сторони навіть якщо цю дорогу закриють, але не раджу то робити :)
Ще одна фотографія, обов'язкова для тих, хто тут побував — танцюристка-гімнастка

Сфотографувати саму важко, оскільки до неї постійно хтось перелазить в компанію.
Тут же, на шляху до пляжу вперше побачив дикоростучі кактуси

Бачите? Не вазонні рослинки, а саме в природних умовах на диких скелях

Цитадель і острів Св. Миколая

ну чим не декорації до якогось піратського фільму?
Ще скель, фактурних і різних!


В деяких місцях вода створила міні гроти та міні-печери — альтернативи цивілізованій дорозі. Звичайно я там проліз :) Але фотографій не буде, оскільки не сфотографував, а насолоджувався моментом.
В принципі, пляж Могрен поділений на дві частини — Могрен-1 і Могрен-2 І з однієї частини видно іншу

А назву свою вони отримали після того, як на березі знайшли іспанського моряка Могріні, що врятувався після шторму саме на якомусь з них.
Я таки тут скупався, але на довго не затримувався.
Підозрюю, що коли вдень скелі не перекривають доступ сонячному промінню, то вони всі разом створюють етаку непогану пательню для піджарки тіл відпочиваючих. Але з іншої сторони тіж самі скелі в післяобідню пору ще за доволі ранньої години забезпечують тут суцільну тінь. І я в ній почувався не найкомфортніше.
Але водичка тут суперова — чиста, прозора та тепла.
На цьому Будва і могла б закінчитися культурну і гарно... Але так не сталося. Ще вдома я прочитав про наявність деякого такого собі форту Могрен та відмітив в навігаторі... Тоді ж прочитав що є два шляхи — культурний з Будви по автомобільній дорозі і складніший прямо з пляжу. Звісно, зрозуміло який я обрав...
Почав шукати, де б могла починатися стежка наверх, потроху посуваючись на сам мис.
На шляху зустрічалися “фіорди” :)

А з навколишніх скель хлопчаки пірнали в море.
Звідси острів Св. Миколая вже не нагадую вздибляний шматок земної кори

А я нарешті знайшов щось схоже на стежку і подерся наверх.

Ще один фіорд чи лагуна?

Але та стежка як почалася, так десь згубилася і я знов опинився серед дикої та колючої чорногорської флори

Добре, що тут хоч нічого не горіло, то не чорний вийшов на цей раз.
Місцева фауна

Знову ж таки, добре, що з повзаючою не зустрівся, а судячи по описах, такий шанс був...
Починають з'являтися якісь споруди

А згодом знаходитись і стежка...
Форт рішив виділити окремо, тому
Далі буде...

Приблизно десь так виглядає цей процес

Під час штормів прохід тут закривають, цікаво було б подивитися, що там робиться за великих хвиль. Хоча, як я визначив, на пляжі реально добратися і з іншої сторони навіть якщо цю дорогу закриють, але не раджу то робити :)
Ще одна фотографія, обов'язкова для тих, хто тут побував — танцюристка-гімнастка

Сфотографувати саму важко, оскільки до неї постійно хтось перелазить в компанію.
Тут же, на шляху до пляжу вперше побачив дикоростучі кактуси

Бачите? Не вазонні рослинки, а саме в природних умовах на диких скелях

Цитадель і острів Св. Миколая

ну чим не декорації до якогось піратського фільму?
Ще скель, фактурних і різних!


В деяких місцях вода створила міні гроти та міні-печери — альтернативи цивілізованій дорозі. Звичайно я там проліз :) Але фотографій не буде, оскільки не сфотографував, а насолоджувався моментом.
В принципі, пляж Могрен поділений на дві частини — Могрен-1 і Могрен-2 І з однієї частини видно іншу

А назву свою вони отримали після того, як на березі знайшли іспанського моряка Могріні, що врятувався після шторму саме на якомусь з них.
Я таки тут скупався, але на довго не затримувався.
Підозрюю, що коли вдень скелі не перекривають доступ сонячному промінню, то вони всі разом створюють етаку непогану пательню для піджарки тіл відпочиваючих. Але з іншої сторони тіж самі скелі в післяобідню пору ще за доволі ранньої години забезпечують тут суцільну тінь. І я в ній почувався не найкомфортніше.
Але водичка тут суперова — чиста, прозора та тепла.
На цьому Будва і могла б закінчитися культурну і гарно... Але так не сталося. Ще вдома я прочитав про наявність деякого такого собі форту Могрен та відмітив в навігаторі... Тоді ж прочитав що є два шляхи — культурний з Будви по автомобільній дорозі і складніший прямо з пляжу. Звісно, зрозуміло який я обрав...
Почав шукати, де б могла починатися стежка наверх, потроху посуваючись на сам мис.
На шляху зустрічалися “фіорди” :)

А з навколишніх скель хлопчаки пірнали в море.
Звідси острів Св. Миколая вже не нагадую вздибляний шматок земної кори

А я нарешті знайшов щось схоже на стежку і подерся наверх.

Ще один фіорд чи лагуна?

Але та стежка як почалася, так десь згубилася і я знов опинився серед дикої та колючої чорногорської флори

Добре, що тут хоч нічого не горіло, то не чорний вийшов на цей раз.
Місцева фауна

Знову ж таки, добре, що з повзаючою не зустрівся, а судячи по описах, такий шанс був...
Починають з'являтися якісь споруди

А згодом знаходитись і стежка...
Форт рішив виділити окремо, тому
Далі буде...