Чорногорія. Третій день. Село Негуші.

[terwik]

Негуші — загублене в горах невелике село. Про нього, мабуть ніхто і не знав, якби воно не було батьківщиною династії правителів Чорногорії — Петровичів і якби зараз не розкрутили такі “торгові” марки як негушський пршут(це копчене м'ясо) і негушський сир. Позаяк виходить, що основна ціль відвідування — це тарення саме цими продуктами і навіть родова хатина тих самих Петровичів, де зараз музей, тут програє. В ній я не побував, а поки всі набирали харчових продуктів, я, глянувши на них одним оком, пішов досліджувати хоча б близьку територію.



Якщо чесно, в мене зараз викликає питання, інформація, яка розміщена в інтернеті.
З однієї сторони пишуть, що офіційне населення Негушів становить 17 чоловік. З іншої, кількість будинків, на території окресленій в вікімапії як Негуші, ну ніяк не може слугувати житлом тільки для 17 чоловік.



Чорногорська глубинка


Чи все ж не зовсім? І завдяки популярності виглядає ліпше чим інша глубинка? Тут навіть обладнали для туристів цивільний туалет, а не дірку в підлозі


Ще, наприклад, присутнє екопоселення, де в жителів відбираються всі сучасні девайси і де можна відпочити від шаленого темпу нашого світу, занурившись в природу.


Це ж прекрасно...

З пам'ятників побачив лише один, який і в нас можна зустріти чи не в кожному селі — загиблим в 2-гій світовій


Колись місцевого населення було більше, з його зменшенням почали приходити в занепад місцеві об'єкти соціальної інфраструктури, вже мабуть не потрібні.
Будинок культури



І школа



Хоча, частина будинку культури, ще виглядає більш-менш адекватною...

Ще про подібність наших сіл :), там теж вирощують ту саму городину — картопельку-квасольку-бурячки


І точно так само бродять чорногорські кури


На цьому і завершимо з цим днем.


А на наступний я заглянув в Бар.

Далі буде...