![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЯкщо ви дивилися попередні пости про про Бар, то мали б помітити, що він є доволі таки оливковим містом. Вони ростуть вздовж вулиць, як каштани, висаджуються в цілі сади. Бар є знаним виробник оливкового масла.
І це не дивно, оскільки існує місцева легенда про те, що юнак не мав право женитися поки не посадить 10 молодих маслин.
І тому, в свою чергу, абсолютно не дивним є те, що саме тут виросла, вціліла та продовжує рости і плодоносити більш ніж 2000-річна маслина.
Як видно з інформаційного стенду, відноситься вона до типового місцевого сорту маслини “жовтої”, взята під охорону лише в 1957 р. і в обхваті має не менше 10 метрів.
Але досить слів, йдемо в середину :)
Сьогодні кругом неї території облагороджена, присутня будка де збирають гроші за доступ і продають оливкове масло, теоретично зроблене з оливок цієї самої маслини.
А ось і сама красуня
Чорногорці хваляться, що вона є найстарішим живим деревом Європи
Не знаю чи це правда, але зовнішній вигляд таки внушає повагу до цього дерева... Це ж подумати тільки, воно росло на цьому місці, ще коли тільки зароджувалося християнство, пережило розквіти і падіння величезних імперій, людський світ кудись біг, розвивався, деградував, а це дерево собі росло і росло на одному й тому ж самому місці. Скільки поколінь людей його бачило...
Хоча тривалий час всім на його вік було якось все-одно, воно ж стояло завжди і просто сприймалося як звичний елемент навколишнього пейзажу
В результаті різних природних лих в дереві утворилося своєрідне шатро, де можна було гарно ховатися від вітру та непогоди і йому одразу знайшлося застосування. Кажуть, в цій заглибині до взяття під охорону, місцеві любили пограти в карти :)
А зараз в ній живуть зовсім інші мешканці, від яких дітисьок за вуха не відтягнути :)
Вже зблизька, особливо помітно, що тисячолітній вік створив на корі стовбура фантастичні візерунки
Територія навколо облагороджена, встановлені лавочки, якісь абстракції, смітники, ростуть молодші товарки довгожительки.
Знову ж таки, відпочив трохи затінку, вже думав, як мені вибиратися, бо ногами йти категорично вже не хотілося, але пощастило на того таксиста і я поїхав на узбережжя.
Далі буде...
І це не дивно, оскільки існує місцева легенда про те, що юнак не мав право женитися поки не посадить 10 молодих маслин.
І тому, в свою чергу, абсолютно не дивним є те, що саме тут виросла, вціліла та продовжує рости і плодоносити більш ніж 2000-річна маслина.
Як видно з інформаційного стенду, відноситься вона до типового місцевого сорту маслини “жовтої”, взята під охорону лише в 1957 р. і в обхваті має не менше 10 метрів.
Але досить слів, йдемо в середину :)
Сьогодні кругом неї території облагороджена, присутня будка де збирають гроші за доступ і продають оливкове масло, теоретично зроблене з оливок цієї самої маслини.
А ось і сама красуня
Чорногорці хваляться, що вона є найстарішим живим деревом Європи
Не знаю чи це правда, але зовнішній вигляд таки внушає повагу до цього дерева... Це ж подумати тільки, воно росло на цьому місці, ще коли тільки зароджувалося християнство, пережило розквіти і падіння величезних імперій, людський світ кудись біг, розвивався, деградував, а це дерево собі росло і росло на одному й тому ж самому місці. Скільки поколінь людей його бачило...
Хоча тривалий час всім на його вік було якось все-одно, воно ж стояло завжди і просто сприймалося як звичний елемент навколишнього пейзажу
В результаті різних природних лих в дереві утворилося своєрідне шатро, де можна було гарно ховатися від вітру та непогоди і йому одразу знайшлося застосування. Кажуть, в цій заглибині до взяття під охорону, місцеві любили пограти в карти :)
А зараз в ній живуть зовсім інші мешканці, від яких дітисьок за вуха не відтягнути :)
Вже зблизька, особливо помітно, що тисячолітній вік створив на корі стовбура фантастичні візерунки
Територія навколо облагороджена, встановлені лавочки, якісь абстракції, смітники, ростуть молодші товарки довгожительки.
Знову ж таки, відпочив трохи затінку, вже думав, як мені вибиратися, бо ногами йти категорично вже не хотілося, але пощастило на того таксиста і я поїхав на узбережжя.
Далі буде...