В середньовічні часи, судячи по статистиці, кожне місто, яке себе поважало, обирало небесного покровителя. Зазвичай це ставали місцеві або загальновизнані святі, мощі яких упокоювалися в храмах цих міст. Не став винятком і Котор.
Тривалий час він лишався без таких, поки на початку ІХ ст. місцеві, чи то у венеціанських купців, які пливли з Візантії, чи то безпосередньо у самих візантійських купців, не викупили мощі Св. Трифона. В честь цього в 809 році на місці сучасного храму була споруджена невелика церква, чим і зумовлений рік на лівій башті.

Але з часом він став малим і на його місці збудували новий, будівництво розпочалося в 1124 р., закінчилося в 1166.
Різна висота дзвіниць стала наслідком землетрусу в 1667 р. — старі вежі були зруйновані, а на будівництво нових не зовсім вистачало грошей і будувалися вони не одночасно та не за один раз.

2009 — же рік, так думаю, встановили в честь 1200 річчя. На даний момент цей храм являється кафедральним.
Пам'ятні таблички перед входом

Вхід платний, проте я зайшов, однією з причин була можливість побувати на балконі між дзвіницями.
Але і навіть без цього він вартий відвідування. В середині не схожий ні на який, бачений раніше, одночасно аскетичний і розкішний.

На фотографіях погано видно, але капітелі колон, арки прикрашені чудовою різьбою по каменю

Можливо тут краще видно

На попередній фотографії помітили орган? Тут він зовсім невеликий

В центрі увагу привертає дарохранильниця, на якій вирізьблено сцени з життя Св. Трифона

праворуч від колон можна помітити шматок відкритого давнього розпису храму.
Піднімаюся на другий поверх. Там, в спеціально обладнаній капличці знаходяться ті самі мощі Св. Трифона. Проте, наскільки я зрозумів, більшість часу доступ для відвідувачів перекритий.
Крім того на тому ж другому поверсі розмістився невеликий чи музей, чи що. Основна його тематика — відповідно релігійна. Ікони, хрести, величезна кількість багато прикрашених релікваріїв.
Чесно скажу, якось лячно стало від розуміння того, що в тих багато інкрустованих виробах з срібла, золота знаходяться частинки мощей шанованих святих. Там я вже не фотографував.
Проте приміщення собору звідси, через якесь віконце, сфотографував

Виходжу на балкон, центральне вікно-розетка буквально на відстані витягнутої руки

В одній з башт знайшов дивний механізм, можливо старий годинник?

Ех, хотілося б побувати і на башті зверху, але доступ туди закритий

Ну і ще трохи зовнішніх деталей, де найкраще видно різьбярський талант по каменю місцевих майстрів
Бокові двері з шикарною аркою

І вікно храма

Наступний в черзі окремий об'єкт — Морський музей Чорногорії
Далі буде...
Тривалий час він лишався без таких, поки на початку ІХ ст. місцеві, чи то у венеціанських купців, які пливли з Візантії, чи то безпосередньо у самих візантійських купців, не викупили мощі Св. Трифона. В честь цього в 809 році на місці сучасного храму була споруджена невелика церква, чим і зумовлений рік на лівій башті.

Але з часом він став малим і на його місці збудували новий, будівництво розпочалося в 1124 р., закінчилося в 1166.
Різна висота дзвіниць стала наслідком землетрусу в 1667 р. — старі вежі були зруйновані, а на будівництво нових не зовсім вистачало грошей і будувалися вони не одночасно та не за один раз.

2009 — же рік, так думаю, встановили в честь 1200 річчя. На даний момент цей храм являється кафедральним.
Пам'ятні таблички перед входом

Вхід платний, проте я зайшов, однією з причин була можливість побувати на балконі між дзвіницями.
Але і навіть без цього він вартий відвідування. В середині не схожий ні на який, бачений раніше, одночасно аскетичний і розкішний.

На фотографіях погано видно, але капітелі колон, арки прикрашені чудовою різьбою по каменю

Можливо тут краще видно

На попередній фотографії помітили орган? Тут він зовсім невеликий

В центрі увагу привертає дарохранильниця, на якій вирізьблено сцени з життя Св. Трифона

праворуч від колон можна помітити шматок відкритого давнього розпису храму.
Піднімаюся на другий поверх. Там, в спеціально обладнаній капличці знаходяться ті самі мощі Св. Трифона. Проте, наскільки я зрозумів, більшість часу доступ для відвідувачів перекритий.
Крім того на тому ж другому поверсі розмістився невеликий чи музей, чи що. Основна його тематика — відповідно релігійна. Ікони, хрести, величезна кількість багато прикрашених релікваріїв.
Чесно скажу, якось лячно стало від розуміння того, що в тих багато інкрустованих виробах з срібла, золота знаходяться частинки мощей шанованих святих. Там я вже не фотографував.
Проте приміщення собору звідси, через якесь віконце, сфотографував

Виходжу на балкон, центральне вікно-розетка буквально на відстані витягнутої руки

В одній з башт знайшов дивний механізм, можливо старий годинник?

Ех, хотілося б побувати і на башті зверху, але доступ туди закритий

Ну і ще трохи зовнішніх деталей, де найкраще видно різьбярський талант по каменю місцевих майстрів
Бокові двері з шикарною аркою

І вікно храма

Наступний в черзі окремий об'єкт — Морський музей Чорногорії
Далі буде...