![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЗвичайно, я не зміг пройти мимо такого закладу, як Морський музей Чорногорії.
Розмістився він в палаці Гргуріна, збудованого ще на початку XVIII ст. Засновником музею можна вважати Бокельску морнарицю — професійне об'єднання моряків, яке юридично виникло з 1859 року, а фактично його корні тягнуться в глиб віків, ледве ще не в ІХ ст.
Звичайно, за цей час час накопилася величезна кількість різноманітного матеріалу і в результаті перша виставка була відкрити на першому поверсі цієї будівлі в 1938. Після війни, 1949-1952 роках були відреставровані та пристосовані під потреби музею інші поверхи.
На першому поверсі, ще в холі, до каси, в очі впадають 6 бронзових панно, на яких зображено ключові етапи або особи з життя міста
Землетрус 1667 року, коли впали башти собору Св. Трифона
праворуч, здається видно шматок осади Котора 1539 р. турками
Шановані особистості з морського минулого міста
Перший капітан з південних слов'ян Іво Візін та його корабель “Сплендідо”, що здійснив навколосвітню подорож в 1852-1859 роках
Всі вони авторства Vasca Lipovca
Як і будь-який інший серйозний музей, цей теж не обійшовся без 3Д-моделей, тут це географія Боко-Которської затоки
Єстєствєнно присутня Венеція, куди ж без неї?
На касі мене вмовили, що я студент, я з цим погодився, квиток обійшовся в два рази дешевше повного, дякую жіночці касирці :) (проте зараз вже і не пам'ятаю скільки коштувало)
Вже на першому поверсі відвідувачів зустрічає музейна вітрина з моделями кораблів. Їх в музеї багато, вони різні і їм я вирішив присвятити окремий пост, а зараз пройдемося по всій іншій експозиції що демонструє світську, морську і ратну історію Котору і Чорногорії.
Сходи там не просто сходи, а теж погляд в історію, прикрашені картинами з старовинними зображеннями Котора.
На другому поверсі в головній залі над входом в неї розмістили герби славетних родів
Сфотографував ще картину з кораблями, здається то гавань Трієсту 1871 р
Представлений тут і той самий адмірал російського флоту часів Петра І, виходець з Перасту, Матіа Змаєвич
Є і копія наказу Петра І про присвоєння звання чорногорцю.
А ось цей пан, Петро Зелаліч з Бієли, за боротьбу з піратством став рицарем Мальтійського ордену
Але не все , що тут представлене, має відношення до моря, є і , скажімо так, краєзнавчі кімнати.
Салон XIX ст. роду Івеліч
Позолочений французький годинник XIX ст., подарунок музею капітана дальнього плавання Ніколи Лаззарі і його дружини
Ще якийсь годинник
На відміну від музею в Цетін'є, де показана зброя служила скоріше декоративним функціям, розміщена в вітринах цього музею виконувала виключно практичні, судячи по її вигляду.
Ніяких тобі розцяцькованих, велетенського розміру рукояток, з прикрас хіба що металеві пластинки, що не заважатимуть стріляти
Або й взагалі без них
Або й пістолі подвійного призначення, хм, для ближнього бою? Чи можливо для абордажу, виходячи з місцевої тематики?
Але повертаємося до морської тематики :). Різноманітні астрономічні прилади
Штурвали, від дерев'яних
до металевих
Машинні телеграфи різних років
Голова носової фігури вітрильника “Дурко” чи “Джурко” з Доброти
Штуки незрозумілого для мене призначення
підписано, що фляжки для повідомлення моряків, англійського виробництва, але як, що і для чого ніякої інформації...
Ще одна дивна штука тут
Документ про присвоєння австрійського дворянства Мату Нетовічу з прив'язаною оригінальною імперською печаткою.
А ось те, чого прагнули всі потенційні завойовники цього міста, ключі від нього :)
Ключі знайшли, місто взяли :) На цьому тут і закінчимо.
Про моделі з цього музею буде наступний пост.
Далі буде...
Розмістився він в палаці Гргуріна, збудованого ще на початку XVIII ст. Засновником музею можна вважати Бокельску морнарицю — професійне об'єднання моряків, яке юридично виникло з 1859 року, а фактично його корні тягнуться в глиб віків, ледве ще не в ІХ ст.
Звичайно, за цей час час накопилася величезна кількість різноманітного матеріалу і в результаті перша виставка була відкрити на першому поверсі цієї будівлі в 1938. Після війни, 1949-1952 роках були відреставровані та пристосовані під потреби музею інші поверхи.
На першому поверсі, ще в холі, до каси, в очі впадають 6 бронзових панно, на яких зображено ключові етапи або особи з життя міста
Землетрус 1667 року, коли впали башти собору Св. Трифона
праворуч, здається видно шматок осади Котора 1539 р. турками
Шановані особистості з морського минулого міста
Перший капітан з південних слов'ян Іво Візін та його корабель “Сплендідо”, що здійснив навколосвітню подорож в 1852-1859 роках
Всі вони авторства Vasca Lipovca
Як і будь-який інший серйозний музей, цей теж не обійшовся без 3Д-моделей, тут це географія Боко-Которської затоки
Єстєствєнно присутня Венеція, куди ж без неї?
На касі мене вмовили, що я студент, я з цим погодився, квиток обійшовся в два рази дешевше повного, дякую жіночці касирці :) (проте зараз вже і не пам'ятаю скільки коштувало)
Вже на першому поверсі відвідувачів зустрічає музейна вітрина з моделями кораблів. Їх в музеї багато, вони різні і їм я вирішив присвятити окремий пост, а зараз пройдемося по всій іншій експозиції що демонструє світську, морську і ратну історію Котору і Чорногорії.
Сходи там не просто сходи, а теж погляд в історію, прикрашені картинами з старовинними зображеннями Котора.
На другому поверсі в головній залі над входом в неї розмістили герби славетних родів
Сфотографував ще картину з кораблями, здається то гавань Трієсту 1871 р
Представлений тут і той самий адмірал російського флоту часів Петра І, виходець з Перасту, Матіа Змаєвич
Є і копія наказу Петра І про присвоєння звання чорногорцю.
А ось цей пан, Петро Зелаліч з Бієли, за боротьбу з піратством став рицарем Мальтійського ордену
Але не все , що тут представлене, має відношення до моря, є і , скажімо так, краєзнавчі кімнати.
Салон XIX ст. роду Івеліч
Позолочений французький годинник XIX ст., подарунок музею капітана дальнього плавання Ніколи Лаззарі і його дружини
Ще якийсь годинник
На відміну від музею в Цетін'є, де показана зброя служила скоріше декоративним функціям, розміщена в вітринах цього музею виконувала виключно практичні, судячи по її вигляду.
Ніяких тобі розцяцькованих, велетенського розміру рукояток, з прикрас хіба що металеві пластинки, що не заважатимуть стріляти
Або й взагалі без них
Або й пістолі подвійного призначення, хм, для ближнього бою? Чи можливо для абордажу, виходячи з місцевої тематики?
Але повертаємося до морської тематики :). Різноманітні астрономічні прилади
Штурвали, від дерев'яних
до металевих
Машинні телеграфи різних років
Голова носової фігури вітрильника “Дурко” чи “Джурко” з Доброти
Штуки незрозумілого для мене призначення
підписано, що фляжки для повідомлення моряків, англійського виробництва, але як, що і для чого ніякої інформації...
Ще одна дивна штука тут
Документ про присвоєння австрійського дворянства Мату Нетовічу з прив'язаною оригінальною імперською печаткою.
А ось те, чого прагнули всі потенційні завойовники цього міста, ключі від нього :)
Ключі знайшли, місто взяли :) На цьому тут і закінчимо.
Про моделі з цього музею буде наступний пост.
Далі буде...