![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikЯк уже довелося бачити з розповідей мандрівників про Хмельницький в ЖЖ, про цю алею багато хто вже знає, багато хто вже бачив і багато хто показував. Не показував її лише я, потрібно виправляти ситуацію.
Але почну я не з них, а з тих, з яких все почалося. А виникла вперше ідея суміщення красивого і корисного ще в 2008 році і проходила під гаслом "подаруй міському парку лавочку". Парк мали заполонити різноманітні авторські лавочки (красиве) на яких допускалася реклама того, за чиї кошти вона була встановлена(корисне).
І на День міста, який святкувався в 2008 році відбулося відкриття перших екземплярів. На жаль, до сьогоднішнього дня збереглися не всі та не в оригінальному вигляді – дякуючи старанням вандалів, погоди та комунальників.
Отже, що з встановленого тоді можна побачити сьогодні? Однією з перших, що зустрічається відвідувачам парку є навіть не лавочка, а скоріше стілець від Ощадбанку
Не тільки в Одесі можна зробити таку фотографію :) Проте реклама Ощадбанку на фоні стільця з яким стійко асоціюється Остап Бендер трохи дивно сприймається.
Одразу поряд ще одна невеличка лавочка з емблемою банка
колись вона була зеленою…
Наступна, теж від банку
Дві інші майже близнюки
Колись відрізнялися, містили замовників, проте зараз так
Але ця ідея не набула популярності, лавочки в парк дарувати ніхто не хотів.
Проте міська рада не відмовилася від проекту, трохи його переформатувала – змінила місце розташування і після цього процес, результат якого радує око донині, пішов. Результатом стала поява «Алеї закоханих», якраз напроти РАГСу, на бульварній частині вулиці Гагаріна.
Нуда, нетипова погода на фотографії, сфотографував давно, руки просто викласти ніяк не доходили
Перші лавочки з’явилися на День міста 2009, а згодом, всі місця були зайняті, здається, навіть довелося поза проектних зробити.
А тепер самі експонати
Хочеться сказати щось нехороше…
А тут має бути 99 роз, я не рахував, лише прочитав про це був
Парфум, угу
В цієї колись був дах
Закоханим
Мені ось ця подобається
Найбільше через окремого лелеку
Цікаво, через скількись там років, згадають, що ж за Юля така була і чому з нами?
Якщо не помиляюся, ця найсвіжіша
але й найнезручніша для практичного використання (чисто моє ІМХО)
Цікаво, чи не з Бременських музик персонажі бралися за зразок?
І ця подобається – і сидіти нормально, і естетично класні соняшники, мальви та горщики
Закінчимо алею простенькою
До компанії покажу ще таку
Встановлене в честь збереження дерева, історія викарбувана на щиту.
«Цей ясен стоїть тут понад сто років.Він бачив жовтневу революція, владу Петлюри, пережив німецьку окупацію, вистояв у роки розвитку Хмельницького, завдяки зусиллям громади його не зрізали під час реконструкції алеї. Бережімо нашу історію! Бережімо наше місто!
Газета ’’Є’’»
Історія зрозуміла, а ось і сам ясен у всій красі
На ньому і завершимо.
Але почну я не з них, а з тих, з яких все почалося. А виникла вперше ідея суміщення красивого і корисного ще в 2008 році і проходила під гаслом "подаруй міському парку лавочку". Парк мали заполонити різноманітні авторські лавочки (красиве) на яких допускалася реклама того, за чиї кошти вона була встановлена(корисне).
І на День міста, який святкувався в 2008 році відбулося відкриття перших екземплярів. На жаль, до сьогоднішнього дня збереглися не всі та не в оригінальному вигляді – дякуючи старанням вандалів, погоди та комунальників.
Отже, що з встановленого тоді можна побачити сьогодні? Однією з перших, що зустрічається відвідувачам парку є навіть не лавочка, а скоріше стілець від Ощадбанку
Не тільки в Одесі можна зробити таку фотографію :) Проте реклама Ощадбанку на фоні стільця з яким стійко асоціюється Остап Бендер трохи дивно сприймається.
Одразу поряд ще одна невеличка лавочка з емблемою банка
колись вона була зеленою…
Наступна, теж від банку
Дві інші майже близнюки
Колись відрізнялися, містили замовників, проте зараз так
Але ця ідея не набула популярності, лавочки в парк дарувати ніхто не хотів.
Проте міська рада не відмовилася від проекту, трохи його переформатувала – змінила місце розташування і після цього процес, результат якого радує око донині, пішов. Результатом стала поява «Алеї закоханих», якраз напроти РАГСу, на бульварній частині вулиці Гагаріна.
Нуда, нетипова погода на фотографії, сфотографував давно, руки просто викласти ніяк не доходили
Перші лавочки з’явилися на День міста 2009, а згодом, всі місця були зайняті, здається, навіть довелося поза проектних зробити.
А тепер самі експонати
Хочеться сказати щось нехороше…
А тут має бути 99 роз, я не рахував, лише прочитав про це був
Парфум, угу
В цієї колись був дах
Закоханим
Мені ось ця подобається
Найбільше через окремого лелеку
Цікаво, через скількись там років, згадають, що ж за Юля така була і чому з нами?
Якщо не помиляюся, ця найсвіжіша
але й найнезручніша для практичного використання (чисто моє ІМХО)
Цікаво, чи не з Бременських музик персонажі бралися за зразок?
І ця подобається – і сидіти нормально, і естетично класні соняшники, мальви та горщики
Закінчимо алею простенькою
До компанії покажу ще таку
Встановлене в честь збереження дерева, історія викарбувана на щиту.
«Цей ясен стоїть тут понад сто років.Він бачив жовтневу революція, владу Петлюри, пережив німецьку окупацію, вистояв у роки розвитку Хмельницького, завдяки зусиллям громади його не зрізали під час реконструкції алеї. Бережімо нашу історію! Бережімо наше місто!
Газета ’’Є’’»
Історія зрозуміла, а ось і сам ясен у всій красі
На ньому і завершимо.