![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikМене вже давно покусав, нє, жахливо погриз слоупок, тому про суботній в Кам’янець та «Республіку» цього ж дня у ньому я покажу у суботу, але вже через тиждень.
Як завжди, «Республіка» виступила лишень приводом вчергове відвідати моє улюблене місто.
Приїхали туди доволі рано
Підозрюю, в цей час, більшість відвідувачів фестивалю ще відсипалося/відходило від попереднього дня :)
Тому на вулицях царювала суцільна порожнеча і де-не-де рідкісні перехожі з місцевих її так сяк заповнювали
Приїхав я з товаришем, проте його мої шалені плани по дослідженню міста не сильно цікавили, він зустрів друзів, які там були вже другий чи третій день та лишився з ними.
Я ж здзвонився та домовився про зустріч з людиною, яка, як підозрював, пристане на багатоходячі плани і не матиме нічого проти.
А поки наближався час зустрічі трохи потинявся Старим Містом сам.
Тут мене зацікавив отой ліхтар зверху.
Крім смітників – пушок, присутні і такі
Зустрів пам’ятку архітектури
Чесно-чесно, на ній про це навіть табличка є – келії Троїцького монастиря XVII ст. – каже вона.
Забрів в ще один кам’янець-подільський дворик
Я думав, там бетонне перекриття залите, а от як виявляється…
Це арочний вхід в цей дворик, його стеля, єсі чо і хтось не зрозумів…
Побачив багаторічні руїні колишнього універмагу, колись у ньому класний артоб’єкт був…
якщо чесно, стрьомно так трохи виглядає, того і дивися, вниз поповзе… Хоча може і не поповзти, Кам’янець же, камінь, ну хз загалом, все одно стрьомно.
Натюрморт – будівельники на відпочинку
захотіли сфотографуватися, ну ок, без проблем.
Нарешті побував поруч з Синагогою і Гончарною вежею
Все ніяк не міг в минулі рази до них дочапати
Каньйон, ми там ще будемо
Новопланівський міст, там мабуть всі побували
Але час вже йти на зустріч. Повертаюся на Новий план. Йду до Гунських криниць трохи моторошним місцем.
вперше сюди потрапив колись вночі, відтоді, від наявних там об’єктів такі спогади і лишилися.
Зустрівся, познайомився «вживу» з alert-ua. Оскільки вона є шаленим мисливцем на кам’янецькі графіті – пішли спочатку полювати на новостворене, яке мало знаходитися десь в цій місцевості. Скажу чесно, якби сам, то навряд я знайшов, проте Катя – людина з досвідом, тому врешті-решт натрапляємо на мірзоянівського Чарлі Чапліна
Ну а потім йдемо реалізовувати ще одну давню мою мрію, яка виявилася цікавою не тільки для мене – пройти повне коло каньйону Смотрича навколо Старого Міста.
Про каньйон розповім колись, якось, згодом. Тут трохи – скажу, що в ньому можна зустріти величезну кількість історичних об’єктів, насолодитися неймовірними скельними видами, побачити водопади, походити по підвісних мостах, на яких є шанс покачатися над річкою, як на гойдалці, якщо вгадати резонанс, так купу всякого іншого.
З найяскравіших вражень – мій новий досвід. Виявляється не тільки собаки бувають сторожові і кусачі, ще й такі самі бувають коні.
На вузькому проході, між скелею та річкою хтось вивів на випас двох коників. Оцей адекватний
А от оце – грьобане, сторожове створіння, яке проявило нездорове бажання спробувати нас на смак,
пощастило, що не надто сильно переслідувало цю ціль і мені вдалося переміститися на безпечну відстань
Цікава ситуація була склалася – я з однієї сторони, alert_ua з іншої, коні посередині, праворуч чиясь територія на висоті огороджена парканом, ліворуч річка…
Ну, але якось вихід був знайдений і рух по колу продовжився.
Фестиваль, не забуваємо і про нього та навколишнє пов’язане з ним. Ось, його відвідувачі приймають ванну та душ на свіжому повітрі
в затінку величезна кількість палаток.
Юхууу, з цієї сторони дійшли до Турецького мосту
Піднялися, спустилися. Проте пішли не далі по каньйону, а до джерела, поповнити запаси води. Джерело виявилося не просте, як я думав, а, як мінімум дореволюційне
Якщо вже тут і так близько – гріх не піднятися до пам’ятника 7-ми культур та того хреста. Тим більше звідси відкриваються такі неканонічні для більшості фотографій вигляди на фортецю
Республіка тут відчувається явно – палатки
Якийсь чувак вполював гілку на дрова і задоволений таще її до своєї печери
Отак, мені було б реально стрьомно жити…
Не люблю висоту.
О, звідси і на місто ж гарні краєвиди відкриваються
Чітко видно всі основні домінанти.
Не знаю чому, мені захотілося звідси місто та фортецю пофотографувати взимку. Дивне бажання, чи ні?
Я й не думав, що на цій короні ще й вписані згадувані 7 культур, але таки так, вписані
Та й хрест виявився на диво візерунчастий, здалеку таке не розгледиш
Ще один нетиповий ракурс на Хрестовоздвиженську церкву – зверху
Палатки, кругом палатки, вони заполонили всі вільні місця.
І навіть такі…
Після, спустилися вниз і повернулися на маршрут, в другу половину каньйону.
Ну, ок, я думав, що вміститься все в один пост, але як би я не різав, все одно фотографій багато. Надіюся, мені вийде подолати внутрішнього слоупока та лінивця і дописати про цей дооовгий день. Сподіваюся…
Далі буде…
Як завжди, «Республіка» виступила лишень приводом вчергове відвідати моє улюблене місто.
Приїхали туди доволі рано
Підозрюю, в цей час, більшість відвідувачів фестивалю ще відсипалося/відходило від попереднього дня :)
Тому на вулицях царювала суцільна порожнеча і де-не-де рідкісні перехожі з місцевих її так сяк заповнювали
Приїхав я з товаришем, проте його мої шалені плани по дослідженню міста не сильно цікавили, він зустрів друзів, які там були вже другий чи третій день та лишився з ними.
Я ж здзвонився та домовився про зустріч з людиною, яка, як підозрював, пристане на багатоходячі плани і не матиме нічого проти.
А поки наближався час зустрічі трохи потинявся Старим Містом сам.
Тут мене зацікавив отой ліхтар зверху.
Крім смітників – пушок, присутні і такі
Зустрів пам’ятку архітектури
Чесно-чесно, на ній про це навіть табличка є – келії Троїцького монастиря XVII ст. – каже вона.
Забрів в ще один кам’янець-подільський дворик
Я думав, там бетонне перекриття залите, а от як виявляється…
Це арочний вхід в цей дворик, його стеля, єсі чо і хтось не зрозумів…
Побачив багаторічні руїні колишнього універмагу, колись у ньому класний артоб’єкт був…
якщо чесно, стрьомно так трохи виглядає, того і дивися, вниз поповзе… Хоча може і не поповзти, Кам’янець же, камінь, ну хз загалом, все одно стрьомно.
Натюрморт – будівельники на відпочинку
захотіли сфотографуватися, ну ок, без проблем.
Нарешті побував поруч з Синагогою і Гончарною вежею
Все ніяк не міг в минулі рази до них дочапати
Каньйон, ми там ще будемо
Новопланівський міст, там мабуть всі побували
Але час вже йти на зустріч. Повертаюся на Новий план. Йду до Гунських криниць трохи моторошним місцем.
вперше сюди потрапив колись вночі, відтоді, від наявних там об’єктів такі спогади і лишилися.
Зустрівся, познайомився «вживу» з alert-ua. Оскільки вона є шаленим мисливцем на кам’янецькі графіті – пішли спочатку полювати на новостворене, яке мало знаходитися десь в цій місцевості. Скажу чесно, якби сам, то навряд я знайшов, проте Катя – людина з досвідом, тому врешті-решт натрапляємо на мірзоянівського Чарлі Чапліна
Ну а потім йдемо реалізовувати ще одну давню мою мрію, яка виявилася цікавою не тільки для мене – пройти повне коло каньйону Смотрича навколо Старого Міста.
Про каньйон розповім колись, якось, згодом. Тут трохи – скажу, що в ньому можна зустріти величезну кількість історичних об’єктів, насолодитися неймовірними скельними видами, побачити водопади, походити по підвісних мостах, на яких є шанс покачатися над річкою, як на гойдалці, якщо вгадати резонанс, так купу всякого іншого.
З найяскравіших вражень – мій новий досвід. Виявляється не тільки собаки бувають сторожові і кусачі, ще й такі самі бувають коні.
На вузькому проході, між скелею та річкою хтось вивів на випас двох коників. Оцей адекватний
А от оце – грьобане, сторожове створіння, яке проявило нездорове бажання спробувати нас на смак,
пощастило, що не надто сильно переслідувало цю ціль і мені вдалося переміститися на безпечну відстань
Цікава ситуація була склалася – я з однієї сторони, alert_ua з іншої, коні посередині, праворуч чиясь територія на висоті огороджена парканом, ліворуч річка…
Ну, але якось вихід був знайдений і рух по колу продовжився.
Фестиваль, не забуваємо і про нього та навколишнє пов’язане з ним. Ось, його відвідувачі приймають ванну та душ на свіжому повітрі
в затінку величезна кількість палаток.
Юхууу, з цієї сторони дійшли до Турецького мосту
Піднялися, спустилися. Проте пішли не далі по каньйону, а до джерела, поповнити запаси води. Джерело виявилося не просте, як я думав, а, як мінімум дореволюційне
Якщо вже тут і так близько – гріх не піднятися до пам’ятника 7-ми культур та того хреста. Тим більше звідси відкриваються такі неканонічні для більшості фотографій вигляди на фортецю
Республіка тут відчувається явно – палатки
Якийсь чувак вполював гілку на дрова і задоволений таще її до своєї печери
Отак, мені було б реально стрьомно жити…
Не люблю висоту.
О, звідси і на місто ж гарні краєвиди відкриваються
Чітко видно всі основні домінанти.
Не знаю чому, мені захотілося звідси місто та фортецю пофотографувати взимку. Дивне бажання, чи ні?
Я й не думав, що на цій короні ще й вписані згадувані 7 культур, але таки так, вписані
Та й хрест виявився на диво візерунчастий, здалеку таке не розгледиш
Ще один нетиповий ракурс на Хрестовоздвиженську церкву – зверху
Палатки, кругом палатки, вони заполонили всі вільні місця.
І навіть такі…
Після, спустилися вниз і повернулися на маршрут, в другу половину каньйону.
Ну, ок, я думав, що вміститься все в один пост, але як би я не різав, все одно фотографій багато. Надіюся, мені вийде подолати внутрішнього слоупока та лінивця і дописати про цей дооовгий день. Сподіваюся…
Далі буде…