![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikНа третій день перебування в Болгарії мені стало нудно і захотілося пригод :). Відпочивав я в Кранєво і, ще будучи вдома, дивився, що ж тут в околицях є цікавого. Одним із об’єктів запланованих до відвідування був ботанічний сад в Балчику. Глянувши на карту і прикинувши з лінійкою, що по відстані туди йти ніби десь кілометрів 8 , до того ж половину можна було подолати по пляжу, було прийнято вольове рішення йти пішки(як я потім про це жалкував…)
Спочатку все було гарно,
море
Камиш на піску %)
Річка
що впадає в море
По дорозі зустрілася солідна морська посудина з суворим капітаном на містку
Пройшовши накінець берегову лінію уже Албени, усі ті готелі, бази відпочинку і.т.д.
прийшлося потихеньку дертися наверх, до запланованої, уже дороги по якій мало б лишитися кілометрів максимум 5…
По цих сходах попав в якийсь кемпінг з якого по нєвєдомим дорожкам
перелізши через забор попав на трасу.
Цікавий момент, вздовж дороги було ще декілька отаких відгалужень з доволі непоганими залишками доріг, відгороджені заборами, що це – тайна то велика…
На шляху здибався якийсь пагорб, щось колись на ньому стояло, але того вже не лишилося, а пагорб став чудовим місцем для знімання морських пейзажів
От десь з-за тих кольорових зонтів, що видніються вдалині я і прийшов….
Через деякий час вже був і Балчик
Само собою я зрадів, мол типу як швидко дійшов, всі діла…Зайшов по дорозі взяти водички і так мимоходом поцікавився скільки то там ще метрів лишилося до бот саду….Мене порадували, сказали, що кілометрів 6, не більше… жара, 35 градусів…нє, щоб почекати транспорту, я впевнено пішов вперед.
Від автомобілів спасало одне – що Болгарія то хоч наша, але так уже Європа і там присутні вело доріжки, от по них як по тротуару було доволі спокійно і безпечно йти.
Час від часу над дорогою нависали такі скелі
,
взагалі, природа радувала гарними видами
Але все колись закінчується, закінчилася і дорога, таки дійшов.
Загалом, це місце закладалося не як ботанічний сад, а як літня резиденція румунської королеви Марії. В міжвоєнний час ця територія відійшла Румунії, а королеві надзвичайно вподобала ця місцина. Тому протягом 7 років, з 1924, тут будувалися будівлі, трохи довше, до 1936 тривали роботи по озелененню і впорядкуванню паркової зони.
Мені територія нагадала трохи Воронцовський палац в Ялті – багато зелені, різноманітні садові композиції, дуже багато різни струмочків, штучних каналів, басейнів, взагалі води.
Білет туди коштує для дорослих доволі багато, 10 левів, по нашому це буде десь гривень 50, але воно того, як на мене, варте.
Перед самим комплексом є невеликий сад, чи алея?
Трохи збиває з толку, бо ходиш так по ній і думаєш, це все? І за це мене розвели на 10 лев.?
Фото з неї
Завжди подобалися композиції, які створюють з різноманітних квітів
Тут же поряд ніби з рідними нам чорнобривцями ростуть всякі вихідці з далеких країн
щось таке як внизу справа, я правда у Вінниці бачив, в садибі Пирогова, чи то я помиляюся?
Каланхой – Слоняче вухо :)
Ще загальний вигляд на цю алею
Ну і на самкінець жутка екзотика, сама рідкісна рослина світу ;)
Ну а після цієї алеї через отакі ворота попадаєш в на основну територію
Бродив я там безсистемно, екскурсовода не було, тому далі і розповідь буде така сама і фотографії
На території комплексу знаходять вілли, в яких мабуть колись жили гості або ж які несли на собі якесь інше функціональне навантаження.
В районі вілли Синя стріла
Тут же знаходиться значна кількість різноманітних кактусоподібних рослин, сад має другу по величині колекцію кактусів у Європі після саду у Монако, так, принаймні, вони хваляться.
кактуси мене особо не притягують то їх і не фоткав
Побродивши трохи територією здибав отаку мальовничу гірку, там ще десь струмок протікає
Згодом вікове дерево – білу тополю
та отакий природній тунель
там мабуть влітку в жару було добре прогулюватися, прохолода, сонце ніколи не попадало.
Оскільки, комплекс будувався уже у відносно сучасний період, не можна було обійтися і без досягнень цивілізації, наприклад в цій віллі «Избъдна»(перемога)
Знаходилися пошта, телеграф та кінотеатр.
Від вілли Гутман
відкривається чудова панорама і звідси можна уже побачити центральний палац, де знаходилися покої самої королеви
Вілла «Сюіта», тут знаходилися апартаменти ад’ютанта і церемоніймейстера королеви
Поруч з нею одне з найкльовіших місць саду, ну дуже мені сподобалося, взагалі люблю композиції з різноманітних хвойноподібних дерев - сад дерев що плачуть.
Накінець вілла, де жила сама королева – вілла «Тихе гніздо». Знаходиться на самому підніжжі, оточене зі всіх сторін горами, що захищали від вітрів, мало повне право так назватися.
В середину можна зайти, там знаходиться музейна експозиція – виставлені оригінальні речі. Скажу, що жила вона доволі скромно, якщо порівнювати з сьогоднішніми дачами деяких осіб, то можна сказати що вона була не королевою, а бізнесменом середньої руки не більше - не великі приміщення, відсутність різноманітної ліпнини, всякого декор. Все просто і функціонально. Дивлячись на це все, ніколи б не сказав, що це є місцем проживання аж цілої королеви.
Ванна-баня
Шафа з робочого кабінету
Ще «Тихе гніздо», іншого ракурсу
Як я уже казав, знаходиться практично у підніжжя, ось стіна перед ним
Вверх можна піднятися по звивистій, мурованій стежині
Поруч з королівською віллою був зроблений кам’яний трон з якого королева спостерігала море, схід сонця та інші мореманські пейзажі
чомусь викликає асоціації з Володарем кілець і чимось древнім-древнім, з глибини тисячоліть
Водна доріжка поруч з алеєю
З тих табло які там були болгарською, зрозумів, що там колись був млин, а при будівництві комплексу його було переобладнано в кухню. Теоретично це воно
колесо крутиться і зараз, по ньому біжить вода. Правда не факт, що зараз воно вже крутиться від води.
Водопад на території, теж, якщо правильно зрозумів, вода використовувалася колись для виробництва електроенергії
Далі вода з водопаду протікає під Мостом зітхання
правда його тут частково тільки видно….
Англійський дворик
Найшлося на території бот саду місце і для магнолії, правда квіток на ній було не багато, тому аромату особливого теж кругом не відчувалося.
Зверху видніється вже знадувана вілла "Синя стріла"
Алея роз з водною доріжкою, клас, подобаються такі рішення
Храм на воді «Німфеум»
всередині нього басейн, куди люди кидають гроші. Бачив як місцеві болгари, чи робітники парку, чи хто, ходили там вибирали собі трохи копійок. Ну ж не пропадати добру…
А сюди я зайшов і спочатку відчув запах, і тільки після того почав оглядатися, алея в кілька рядів засаджена білими ліліями, які саме цвіли і давали дикий аромат. Він то приємний, але довго там знаходитися було невмоготу
Ще одна стежка, здається то частина, яка називається Гетсиманський сад, хоча можу і помилятися
Ну на цьому все і закінчилося, все обійшов, все побачив, по самому місту гуляти не лишилося ні сил, ні часу, назад вже не пішки пішов, а поїхав на транспорті )
Далі буде…
Спочатку все було гарно,
море
Камиш на піску %)
Річка
що впадає в море
По дорозі зустрілася солідна морська посудина з суворим капітаном на містку
Пройшовши накінець берегову лінію уже Албени, усі ті готелі, бази відпочинку і.т.д.
прийшлося потихеньку дертися наверх, до запланованої, уже дороги по якій мало б лишитися кілометрів максимум 5…
По цих сходах попав в якийсь кемпінг з якого по нєвєдомим дорожкам
перелізши через забор попав на трасу.
Цікавий момент, вздовж дороги було ще декілька отаких відгалужень з доволі непоганими залишками доріг, відгороджені заборами, що це – тайна то велика…
На шляху здибався якийсь пагорб, щось колись на ньому стояло, але того вже не лишилося, а пагорб став чудовим місцем для знімання морських пейзажів
От десь з-за тих кольорових зонтів, що видніються вдалині я і прийшов….
Через деякий час вже був і Балчик
Само собою я зрадів, мол типу як швидко дійшов, всі діла…Зайшов по дорозі взяти водички і так мимоходом поцікавився скільки то там ще метрів лишилося до бот саду….Мене порадували, сказали, що кілометрів 6, не більше… жара, 35 градусів…нє, щоб почекати транспорту, я впевнено пішов вперед.
Від автомобілів спасало одне – що Болгарія то хоч наша, але так уже Європа і там присутні вело доріжки, от по них як по тротуару було доволі спокійно і безпечно йти.
Час від часу над дорогою нависали такі скелі
,взагалі, природа радувала гарними видами
Але все колись закінчується, закінчилася і дорога, таки дійшов.
Загалом, це місце закладалося не як ботанічний сад, а як літня резиденція румунської королеви Марії. В міжвоєнний час ця територія відійшла Румунії, а королеві надзвичайно вподобала ця місцина. Тому протягом 7 років, з 1924, тут будувалися будівлі, трохи довше, до 1936 тривали роботи по озелененню і впорядкуванню паркової зони.
Мені територія нагадала трохи Воронцовський палац в Ялті – багато зелені, різноманітні садові композиції, дуже багато різни струмочків, штучних каналів, басейнів, взагалі води.
Білет туди коштує для дорослих доволі багато, 10 левів, по нашому це буде десь гривень 50, але воно того, як на мене, варте.
Перед самим комплексом є невеликий сад, чи алея?
Трохи збиває з толку, бо ходиш так по ній і думаєш, це все? І за це мене розвели на 10 лев.?
Фото з неї
Завжди подобалися композиції, які створюють з різноманітних квітів
Тут же поряд ніби з рідними нам чорнобривцями ростуть всякі вихідці з далеких країн
щось таке як внизу справа, я правда у Вінниці бачив, в садибі Пирогова, чи то я помиляюся?
Каланхой – Слоняче вухо :)
Ще загальний вигляд на цю алею
Ну і на самкінець жутка екзотика, сама рідкісна рослина світу ;)
Ну а після цієї алеї через отакі ворота попадаєш в на основну територію
Бродив я там безсистемно, екскурсовода не було, тому далі і розповідь буде така сама і фотографії
На території комплексу знаходять вілли, в яких мабуть колись жили гості або ж які несли на собі якесь інше функціональне навантаження.
В районі вілли Синя стріла
Тут же знаходиться значна кількість різноманітних кактусоподібних рослин, сад має другу по величині колекцію кактусів у Європі після саду у Монако, так, принаймні, вони хваляться.
кактуси мене особо не притягують то їх і не фоткав
Побродивши трохи територією здибав отаку мальовничу гірку, там ще десь струмок протікає
Згодом вікове дерево – білу тополю
та отакий природній тунель
там мабуть влітку в жару було добре прогулюватися, прохолода, сонце ніколи не попадало.
Оскільки, комплекс будувався уже у відносно сучасний період, не можна було обійтися і без досягнень цивілізації, наприклад в цій віллі «Избъдна»(перемога)
Знаходилися пошта, телеграф та кінотеатр.
Від вілли Гутман
відкривається чудова панорама і звідси можна уже побачити центральний палац, де знаходилися покої самої королеви
Вілла «Сюіта», тут знаходилися апартаменти ад’ютанта і церемоніймейстера королеви
Поруч з нею одне з найкльовіших місць саду, ну дуже мені сподобалося, взагалі люблю композиції з різноманітних хвойноподібних дерев - сад дерев що плачуть.
Накінець вілла, де жила сама королева – вілла «Тихе гніздо». Знаходиться на самому підніжжі, оточене зі всіх сторін горами, що захищали від вітрів, мало повне право так назватися.
В середину можна зайти, там знаходиться музейна експозиція – виставлені оригінальні речі. Скажу, що жила вона доволі скромно, якщо порівнювати з сьогоднішніми дачами деяких осіб, то можна сказати що вона була не королевою, а бізнесменом середньої руки не більше - не великі приміщення, відсутність різноманітної ліпнини, всякого декор. Все просто і функціонально. Дивлячись на це все, ніколи б не сказав, що це є місцем проживання аж цілої королеви.
Ванна-баня
Шафа з робочого кабінету
Ще «Тихе гніздо», іншого ракурсу
Як я уже казав, знаходиться практично у підніжжя, ось стіна перед ним
Вверх можна піднятися по звивистій, мурованій стежині
Поруч з королівською віллою був зроблений кам’яний трон з якого королева спостерігала море, схід сонця та інші мореманські пейзажі
чомусь викликає асоціації з Володарем кілець і чимось древнім-древнім, з глибини тисячоліть
Водна доріжка поруч з алеєю
З тих табло які там були болгарською, зрозумів, що там колись був млин, а при будівництві комплексу його було переобладнано в кухню. Теоретично це воно
колесо крутиться і зараз, по ньому біжить вода. Правда не факт, що зараз воно вже крутиться від води.
Водопад на території, теж, якщо правильно зрозумів, вода використовувалася колись для виробництва електроенергії
Далі вода з водопаду протікає під Мостом зітхання
правда його тут частково тільки видно….
Англійський дворик
Найшлося на території бот саду місце і для магнолії, правда квіток на ній було не багато, тому аромату особливого теж кругом не відчувалося.
Зверху видніється вже знадувана вілла "Синя стріла"
Алея роз з водною доріжкою, клас, подобаються такі рішення
Храм на воді «Німфеум»
всередині нього басейн, куди люди кидають гроші. Бачив як місцеві болгари, чи робітники парку, чи хто, ходили там вибирали собі трохи копійок. Ну ж не пропадати добру…
А сюди я зайшов і спочатку відчув запах, і тільки після того почав оглядатися, алея в кілька рядів засаджена білими ліліями, які саме цвіли і давали дикий аромат. Він то приємний, але довго там знаходитися було невмоготу
Ще одна стежка, здається то частина, яка називається Гетсиманський сад, хоча можу і помилятися
Ну на цьому все і закінчилося, все обійшов, все побачив, по самому місту гуляти не лишилося ні сил, ні часу, назад вже не пішки пішов, а поїхав на транспорті )
Далі буде…
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
(no subject)
Date: 2012-07-23 16:20 (UTC)Думав,лише я можу в таку спеку ушкварити пішкарусом за ...надцять км,виявляється ні!Ще такі є:)
(no subject)
Date: 2012-07-23 17:38 (UTC)Є-є-є-є, але то вже екстрім, особливо якщо так непідготовлено с кондачка)
(no subject)
Date: 2012-07-23 18:31 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-23 20:50 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-23 17:13 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-23 17:38 (UTC)(no subject)
Date: 2012-07-23 19:47 (UTC)а на тому королівському троні пробував сидіти? ;)
я б теж пішки пройшлася)
(no subject)
Date: 2012-07-23 20:48 (UTC)Ох, чесно, сумніваюся, що пройшлася б