В Парижі ми були в рамках туру і мали нього неповних два дні... Якщо чесно, то я думав, що цього вистачить з головою. Я в це місто не хотів абсолютно і мене буквально в нього затащили. Ну що там може бути, думав я, ну пару тих палаців, що я, палаців не бачив ніби? Ну старе місто, ну Нотр-Дам, ну Ейфелева вежа, ну ще щось, чого туди пертися? Йоооой, як же я помилявся... Скільки там всього цікавущого, прекрасного і захоплюючого...
Чесно, в цьому місті прям відчувається, що це столиця, столиця давня та велика, досі жива і потужна. Оця велич століть, пронизує все — парки, будинки, ті ж палаци.
Може то дивним здасться, проте то для мене було таке порівняння, як от є такі люди, майстри своєї справи, які все життя присвятили їй, пізнали всі тонкощі і при спілкуванні з ними ти відчуваєш це, без всякого бахвальства та особливих старань з їхньої сторони, от так точно відчувається, що Париж, то Столиця і Велике місто.
Ну ок, хватить співати йому вже хвалебні оди :) Перейдемо до фотографій баченого.
Ще відмічу, що був я там достатньо давно, тому, в деякій мірі, їх можна вже назвати архівними :)
Так от, спочатку ми потрапили в Лувр, проте про нього згодом окремо, а тут вже покатушки по місту на автобусі.

Ну і ще бачене під катом...
Звичайно, споглядати місто з вікна автобуса — то варіант побачити одночасно багато та швидко, але пройтися пішки — то набагато більший кайф, як мінімум є можливість підійти та повтикати скільки тобі заманеться, а робити це є біля чого, як от біля церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, дзвіниця якої, як пишуть, збереглася ще з XII ст.

Або, наприклад, Отель-де-Віль, наскільки я зрозумів, мерія міста


Стандартною думкою, яка виникала при погляді на все в Парижі — це ж скільки засобів, ресурсів, талантів в це було вкладено...
Вежа Сен-Жак, приклад того, що не тільки в нас є фішка розбирати старі споруди на будматеріали, колись і в Парижі таким промишляли і від церкви, що була при цій вежі нічого не лишилося.

Це в деякій мірі була мука, бути так близького біля всього такого і не “пощупати”...
Один з численних мостів через Сену на фоні частини палацу Правосуддя - Консьєржері.

Пантеон в процесі ремонту, думаю, його вже давно мали відремонтувати )

Церква Сен-Сюльпіс

Краєчок того самого Лувра

Кажуть, що прямо на якихось з тих човнів живуть, і ще й це задоволення не з дешевих...

Були і поруч з будиноком інвалідів. Ось його Купольна церква. Було пару хвилин на вулиці…

в ній похований Наполеон.
І авеню де Бретейлем з величезним газоном, який простягається від площі на якій стоїть ця церква

Спина того самого Мислителя

От що ще мені в центрі Парижу сподобалося, так це наявність величезних площ не під асфальтом і наявність дерев, парків та газонів, на яких можна спокійно повалятися

Парадний вхід в Малий палац, який мав проіснувати тільки на час проведення Всесвітньої виставки в Парижі, проте, дякуючи своїй красі, стоїть донині

Після цього була зупинка на площі Конкорд — Згоди

з загляданням в сад Тюїльрі

Луксорський обеліск на площі

І Ейфелева вежа в далині

Проте зупинка була не довгою, автобус повіз далі і от один із фасадів Паризької опери.

Хоча на цьому наша автобусна частина закінчилася. Інші поїхали кудись далі, ми відправилися трохи побродити по місту. Ну бродити по місту то трохи гучно сказано, шлях перетнув якийсь магазин і зайти в нього було фатальною помилкою...
Проте, коли він був подоланий, вже я затягнув нас на Монпарнас, проте це вже історія для іншого посту, а зараз покажу ще декілька видів паризьких вулиць, які пропустив до цього і буду тут закінчувати.




Сподіваюся, натхнення мене не покине і далі буде...
Чесно, в цьому місті прям відчувається, що це столиця, столиця давня та велика, досі жива і потужна. Оця велич століть, пронизує все — парки, будинки, ті ж палаци.
Може то дивним здасться, проте то для мене було таке порівняння, як от є такі люди, майстри своєї справи, які все життя присвятили їй, пізнали всі тонкощі і при спілкуванні з ними ти відчуваєш це, без всякого бахвальства та особливих старань з їхньої сторони, от так точно відчувається, що Париж, то Столиця і Велике місто.
Ну ок, хватить співати йому вже хвалебні оди :) Перейдемо до фотографій баченого.
Ще відмічу, що був я там достатньо давно, тому, в деякій мірі, їх можна вже назвати архівними :)
Так от, спочатку ми потрапили в Лувр, проте про нього згодом окремо, а тут вже покатушки по місту на автобусі.

Ну і ще бачене під катом...
Звичайно, споглядати місто з вікна автобуса — то варіант побачити одночасно багато та швидко, але пройтися пішки — то набагато більший кайф, як мінімум є можливість підійти та повтикати скільки тобі заманеться, а робити це є біля чого, як от біля церкви Сен-Жермен-л'Осерруа, дзвіниця якої, як пишуть, збереглася ще з XII ст.

Або, наприклад, Отель-де-Віль, наскільки я зрозумів, мерія міста


Стандартною думкою, яка виникала при погляді на все в Парижі — це ж скільки засобів, ресурсів, талантів в це було вкладено...
Вежа Сен-Жак, приклад того, що не тільки в нас є фішка розбирати старі споруди на будматеріали, колись і в Парижі таким промишляли і від церкви, що була при цій вежі нічого не лишилося.

Це в деякій мірі була мука, бути так близького біля всього такого і не “пощупати”...
Один з численних мостів через Сену на фоні частини палацу Правосуддя - Консьєржері.

Пантеон в процесі ремонту, думаю, його вже давно мали відремонтувати )

Церква Сен-Сюльпіс

Краєчок того самого Лувра

Кажуть, що прямо на якихось з тих човнів живуть, і ще й це задоволення не з дешевих...

Були і поруч з будиноком інвалідів. Ось його Купольна церква. Було пару хвилин на вулиці…

в ній похований Наполеон.
І авеню де Бретейлем з величезним газоном, який простягається від площі на якій стоїть ця церква

Спина того самого Мислителя

От що ще мені в центрі Парижу сподобалося, так це наявність величезних площ не під асфальтом і наявність дерев, парків та газонів, на яких можна спокійно повалятися

Парадний вхід в Малий палац, який мав проіснувати тільки на час проведення Всесвітньої виставки в Парижі, проте, дякуючи своїй красі, стоїть донині

Після цього була зупинка на площі Конкорд — Згоди

з загляданням в сад Тюїльрі

Луксорський обеліск на площі

І Ейфелева вежа в далині

Проте зупинка була не довгою, автобус повіз далі і от один із фасадів Паризької опери.

Хоча на цьому наша автобусна частина закінчилася. Інші поїхали кудись далі, ми відправилися трохи побродити по місту. Ну бродити по місту то трохи гучно сказано, шлях перетнув якийсь магазин і зайти в нього було фатальною помилкою...
Проте, коли він був подоланий, вже я затягнув нас на Монпарнас, проте це вже історія для іншого посту, а зараз покажу ще декілька видів паризьких вулиць, які пропустив до цього і буду тут закінчувати.




Сподіваюся, натхнення мене не покине і далі буде...
(no subject)
Date: 2017-08-20 08:33 (UTC)Друга половина дня, здається, то був робочий день. Ну і я люблю фотографувати так, щоб було по менше людей в кадрі.
Здається, знову ж таки, легковики, припоминаю, що ніби були якісь.
Роби, їдь :) Вино точно пам'ятаю, що було по 3-4 євро, все інше не помню )