Франція. Париж. Від Лувру до Латинського кварталу.

[terwik]

Ходіння Парижом наступного ранку розпочалося поруч з Лувром.


Про його нутрощі, я планую написати окремо, а зараз потихеньку, рухаємся до його внутрішнього двору і далі назовні в місто..


Хоча робити це не так вже і просто, оскільки постійно відволікаєшся на різноманітні деталі на які багате навколишнє середовище.
Про які , так і саме місто під катом.



Палац дліннющий


Величезний


з купою деталей, які, ймовірно, мали для будівельників та користувачів якесь символічне чи ще якесь значення



В зумі фотоапарату можна спробувати роздивитися Тріумфальну арку. Хоча апарат, тоді ще був старенький і зробити це толком важко


Піраміда на внутрішньому подвір'ї.


Не знаю чому, але вона в мене стійко асоціюється з фільмом "На межі майбутнього”, не знаю навіть, чому так...


Піраміда має не тільки естетичне призначення, вона ще й виступає джерелом подачі природнього світла в хол музею і центральним входом до нього.
Оточена меншими колегами, фонтанами та водним плесом


Але все ж надовго на території палацу не затримуємося, а йдемо трохи побачити самого міста, ось це вже ми десь бачили...


Міст мистецтв, перший металевий міст в Парижі, який в кінці XX ст. став жертвою закоханих...


Він став Обраним для чіпляння замків, наскільки пригадую, як нам розповідали, їх періодично зрізають, але це допомагає мало і їх вага починає загрожувати безпечному існуванню самого моста.

Проте з нього відкривається чудовий вид на Сену, її мости та набережну...


До речі, річка мені сподобалася — швидка течія, відносно чиста вода, абсолютно відсутній будь-який неприємний запах від неї, а виключно приємна свіжість. Не знаю, чи то так нам пощастило, чи то там зажди так...
Острів Сіте і найстаріший збережений міст — Пон-Неф


На одній з попередніх фотографій помітно помпезну будівлі на другому берез річки , до якої ми підходили

І це виявився Інститут Франції.

Набережна “двухярусна” - хочеш можеш йти зверху, поряд з автомобільною дорогою, хочеш, йдеш знизу, поряд з водною гладдю, якщо ця сама гладь, не затопить той ярус.
Помітки найбільших рівнів на які піднімалася вода в Сені


До речі, ви мабуть вже помічали оці зелені будки на набережній


Це ящики букіністів. Там є ціла історія існування букіністів у Парижі, зі своїми злетами та гоніннями, але її резульатом стала можливість торгувати з власних ящик на набережній Сени. Цілком офіційно, і щось мені так пригадується, що право володіння таким ящиком є не самим дешевим в Парижі.

Понт-Неф зблизька


І показаний раніше Міст Мистецтва вдалині


А ми по ньому заходимо на острів Сіте — найстарішу частину міста. Хоча, якщо так оглянутися по сторонах, цього і не скажеш...



Генріх IV


На цьому ж острові знаходиться палац правосуддя, я частину його вже показував, “з вікна автобуса”, тепер от покажу фасад з іншої сторони


Та й взагалі, погляд на нього з іншої сторони — якийсь він тут трішки обтріпаний, якщо чесно...



Набережна Ґран-Оґюстен на протилежному березі



Якщо чесно, я думав, що островом все і закінчиться, на ньому ж знаходиться той самий Нотр-Дам, ще різні цікавинки, проте ні, переходимо з острова назад на материк


І потрапляємо буквально на трішки в нетрі Латинського кварталу.

Що там було потім продовжу окремо, сподіваюся,
Далі буде...

Comments

[alert_ua]

В мене той куб в Луврі асоціюється з книгою Код Давінчи. Ящики букіністів вже помітила, як ти на них показав.

Дивує що мало людей, ти ранком там шорохався?

От уявлялося б, де я і де Сена, але те що вона смердить і до мене дійшли плітки. Ну добре що чиста.

[terwik]

еммммм, піраміда?

Так, це був трохи ранок