Франція. Париж. Версаль. Парк.
Nov. 7th, 2017 13:54![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
terwikСамий перший сад виник разом з палацом і основний етап розширення пережив за правління Людовіка XIV. Являє собою яскравий приклад регулярних парків, де все геометрично вирівняно, вирівняно, підстрижено і симетрично.
Парк вражає своїми розмірами, величезною кількістю алей, фонтанів, води. На жаль, після палацу, в нас лишалося менше години на огляд парку, тобто практично нічого.
На мою думку, Версаль тільки вже за один парк без палацу гідний відвідування. Бродячи по його алеях, маючи бажання побачити усі фонтани, там можна провести пів дня, якщо не більше. Про що мова, якщо тільки від палацу до кінця Великого каналу план території пропонує йти 3,5 км. і 60 хвилин. А ще ж є Тріанон... Та йти навряд, якщо маєш час, то будеш прямою, скоріше звертатимеш в різні закапелки, бо ж цікаво, що там.
Попали на його територію ми зі сторони Північного партеру
Цікаво, можна по цих кущах 90 градусів звіряти, як кутником?
Більше під cut-ом
Вид на парк з сторони Північного партеру, вдалині Гранд-Канал, до якого, якщо вірити плану, біля 1 км.
А от з фонтаном Латони нам не пощастило, оскільки по старій добрій традиції, щось да мало б бути з ремонтом, тому тільки шматочок його, все одно немає на що дивитися.
Північний і Південний партери розділені між собою Водним партером, який в свою чергу, з відповідних сторін, складається з двох басейнів — Півночі і Півдня. Кожен басейн оточений статуями, які символізують річки що протікають у відповідній частині Франції.
Тепер я це знаю, як і те, що сфотографував алегоричну скульптуру Марни на фоні басейну Півночі та палацу
І ось ми переходимо в Південний партер. Тут мені хочеться показати ці фотографії всім тим, хто активно розводить тему, що квіти на клумбах — чорнобривці і.т.д. це совок бла-бла-бла, потрібно відмовитися, це неактуально і.т.д. і.т.п.
Версаль. Клумби. Звичайні чорнобривці.
І ще ті червоні квіточки, не знаю, як вони вірно називають. Ну невже це не прекрасно?
З Південного партеру відкривається чудовий вид на Нижній партер або партер Оранжереї. Яка вишукана геометрія...
На літній час в кадках тут встановлюються дерева з оранжереї. А вдалині видніється Швейцарське озеро.
Пишуть, що його викопали солдати швейцарської гвардії, відповідно і назва...
Звідси теж відкривається прекрасний вид на паркові алеї
Я не уявляю скільки праці потрібно вкладати, щоб підтримувати цю територію в такому вигляді...
Поруч з фонтаном Дня, де собака загризає оленя(праворуч) і тигр вбиває ведмедя(ліворуч) проходимо до спуску вниз.
Якщо чесно, я не впевнений в перекладі, французькою він називається “Fontaine du Point du Jour”, з протилежної сторони є ще “Fontaine du Soir” який переклало, як вечір, тому написав так...
Взагалі, у них багато назв, принаймні в тих місцях, де ми пройшли пов'язано з сторонами світу. От і в партер Латони ми сходимо по Південному спуску, прикрашеному численними скульптурами.
на задньому фоні Уранія.
Сам партер, вдалині ремонтні роботи замість фонтану
Чергова геометрія...
І Зелений килим на алеї Короля
Він же, але з протилежної сторони, з видом на палац
А ось і фонтан Аполлона на фоні Гранд каналу вдалині.
створений в 1671 році.
В свій час на каналі влаштовували прогулянки на човнах. А відносно фонтанів варто зазначити, що в парку для них весь час не вистачало води. За часів Людовіка XIV їх стало стільки, що була розроблена ціла система, щоб король не проходив мимо непрацюючих. Спеціальними сигналами відповідальні повідомлялися про прихід короля і, там де він мав йти, фонтан вмикався, а там де проходив — вимикався. Побачити одночасно працюючими на повну потужність всі фонтани практично не можливо, здається навіть на сьогодні. Оскільки води в системі на тривалу роботу в такому режимі недостатньо.
От нам взагалі не пощастило застати діючих — всі були вимкнені....
Ну от, на цьому можна сказати, що це практично все побачене в парку Версаля. Час піджимав і від фонтану Аполлона протилежною стороною ми пішли назад до палацу, а вже звідти до станції.
Не дивлячись на попередні отримані враження я навіть на шляху назад не зміг пройти мимо такого і не сфотографувати
це той самий партер Латони, проте з іншої сторони.
Ще одна статуя, Геркулес, на Північному спуску.
І на цьому у Версалі все.
Та й по Франції теж майже все. Ще лишилося трохи не показаних дрібниць, на один пост-асорті, сподіваюся, я його теж подолаю і...
Далі буде...
Парк вражає своїми розмірами, величезною кількістю алей, фонтанів, води. На жаль, після палацу, в нас лишалося менше години на огляд парку, тобто практично нічого.
На мою думку, Версаль тільки вже за один парк без палацу гідний відвідування. Бродячи по його алеях, маючи бажання побачити усі фонтани, там можна провести пів дня, якщо не більше. Про що мова, якщо тільки від палацу до кінця Великого каналу план території пропонує йти 3,5 км. і 60 хвилин. А ще ж є Тріанон... Та йти навряд, якщо маєш час, то будеш прямою, скоріше звертатимеш в різні закапелки, бо ж цікаво, що там.
Попали на його територію ми зі сторони Північного партеру
Цікаво, можна по цих кущах 90 градусів звіряти, як кутником?
Більше під cut-ом
Вид на парк з сторони Північного партеру, вдалині Гранд-Канал, до якого, якщо вірити плану, біля 1 км.
А от з фонтаном Латони нам не пощастило, оскільки по старій добрій традиції, щось да мало б бути з ремонтом, тому тільки шматочок його, все одно немає на що дивитися.
Північний і Південний партери розділені між собою Водним партером, який в свою чергу, з відповідних сторін, складається з двох басейнів — Півночі і Півдня. Кожен басейн оточений статуями, які символізують річки що протікають у відповідній частині Франції.
Тепер я це знаю, як і те, що сфотографував алегоричну скульптуру Марни на фоні басейну Півночі та палацу
І ось ми переходимо в Південний партер. Тут мені хочеться показати ці фотографії всім тим, хто активно розводить тему, що квіти на клумбах — чорнобривці і.т.д. це совок бла-бла-бла, потрібно відмовитися, це неактуально і.т.д. і.т.п.
Версаль. Клумби. Звичайні чорнобривці.
І ще ті червоні квіточки, не знаю, як вони вірно називають. Ну невже це не прекрасно?
З Південного партеру відкривається чудовий вид на Нижній партер або партер Оранжереї. Яка вишукана геометрія...
На літній час в кадках тут встановлюються дерева з оранжереї. А вдалині видніється Швейцарське озеро.
Пишуть, що його викопали солдати швейцарської гвардії, відповідно і назва...
Звідси теж відкривається прекрасний вид на паркові алеї
Я не уявляю скільки праці потрібно вкладати, щоб підтримувати цю територію в такому вигляді...
Поруч з фонтаном Дня, де собака загризає оленя(праворуч) і тигр вбиває ведмедя(ліворуч) проходимо до спуску вниз.
Якщо чесно, я не впевнений в перекладі, французькою він називається “Fontaine du Point du Jour”, з протилежної сторони є ще “Fontaine du Soir” який переклало, як вечір, тому написав так...
Взагалі, у них багато назв, принаймні в тих місцях, де ми пройшли пов'язано з сторонами світу. От і в партер Латони ми сходимо по Південному спуску, прикрашеному численними скульптурами.
на задньому фоні Уранія.
Сам партер, вдалині ремонтні роботи замість фонтану
Чергова геометрія...
І Зелений килим на алеї Короля
Він же, але з протилежної сторони, з видом на палац
А ось і фонтан Аполлона на фоні Гранд каналу вдалині.
створений в 1671 році.
В свій час на каналі влаштовували прогулянки на човнах. А відносно фонтанів варто зазначити, що в парку для них весь час не вистачало води. За часів Людовіка XIV їх стало стільки, що була розроблена ціла система, щоб король не проходив мимо непрацюючих. Спеціальними сигналами відповідальні повідомлялися про прихід короля і, там де він мав йти, фонтан вмикався, а там де проходив — вимикався. Побачити одночасно працюючими на повну потужність всі фонтани практично не можливо, здається навіть на сьогодні. Оскільки води в системі на тривалу роботу в такому режимі недостатньо.
От нам взагалі не пощастило застати діючих — всі були вимкнені....
Ну от, на цьому можна сказати, що це практично все побачене в парку Версаля. Час піджимав і від фонтану Аполлона протилежною стороною ми пішли назад до палацу, а вже звідти до станції.
Не дивлячись на попередні отримані враження я навіть на шляху назад не зміг пройти мимо такого і не сфотографувати
це той самий партер Латони, проте з іншої сторони.
Ще одна статуя, Геркулес, на Північному спуску.
І на цьому у Версалі все.
Та й по Франції теж майже все. Ще лишилося трохи не показаних дрібниць, на один пост-асорті, сподіваюся, я його теж подолаю і...
Далі буде...
(no subject)
Date: 2017-11-26 16:33 (UTC)(no subject)
Date: 2017-11-26 17:05 (UTC)