Давно хотів побувати на Закарпатті. Побачити тамтешні цікавинки, українську Угорщину і.т.п. В результаті поїздка відбулася, до того ж вдалося її так спланувати, що б відбулася в час цвітіння сакур. Плани будувалися різні на неї – одноденна, на два дні, але в результаті виїхали ввечері в п’ятницю, там з п’ятниці на суботу переночували та на суботу було бажання побачити Мукачево з фортецею, Ужгород з фортецею і сакурами та Берегово. В принципі, ці всі плани вдалося виконати.
Отже, почну з того, що було хронологічно першим – Мукачева.
Ночівля проходила поряд з ним, тому в нього першого і попрямували, спочатку місто, згодом замок.
Місто вперше згадується в літописах в 896 р. За час свого існування більшість часу належало угорцям, було центром повстання Ференца Ракоці , за час розвалу Австро-Угорської імперії побувало в складі Угорщини автономною Рускою Країною, Румунії і в результаті залишилося в міжвоєнний період в складі Чехословаччини, після 2-гої світової увійшло в УРСР. До архітектурного вигляду доклали руку і імперці, і чехословаки, і радянські. Є суперником Ужгорода у всіх галузях, друге місто по розміру на Закарпатті.
В місто в’їхав з окружної, їдучи по головній можна без проблем попасти в сам центр. По дорозі був здивований якорем поряд з мостом через Латорицю.
Проїхав мимо костьолу св. Мартина,

зрозумів, що ось він центр, десь зовсім поряд і почав шукати де припаркуватися. В кінці кінців зупинився поруч з якимось банком, ну дуже там люблять знаки зупинка і стоянка заборонена пішов дивитися місто.
( Прогулянка по місту... )
Отже, почну з того, що було хронологічно першим – Мукачева.
Ночівля проходила поряд з ним, тому в нього першого і попрямували, спочатку місто, згодом замок.
Місто вперше згадується в літописах в 896 р. За час свого існування більшість часу належало угорцям, було центром повстання Ференца Ракоці , за час розвалу Австро-Угорської імперії побувало в складі Угорщини автономною Рускою Країною, Румунії і в результаті залишилося в міжвоєнний період в складі Чехословаччини, після 2-гої світової увійшло в УРСР. До архітектурного вигляду доклали руку і імперці, і чехословаки, і радянські. Є суперником Ужгорода у всіх галузях, друге місто по розміру на Закарпатті.
В місто в’їхав з окружної, їдучи по головній можна без проблем попасти в сам центр. По дорозі був здивований якорем поряд з мостом через Латорицю.
Проїхав мимо костьолу св. Мартина,

зрозумів, що ось він центр, десь зовсім поряд і почав шукати де припаркуватися. В кінці кінців зупинився поруч з якимось банком, ну дуже там люблять знаки зупинка і стоянка заборонена пішов дивитися місто.
( Прогулянка по місту... )