Плани на Бар були прості та елегантні — зайті, напітся і забиться складені ще в дома та доопрацьовані на місці — з Бечічі на Будванський автовокзал, там на залізничний, глянути на нього, потім руїни Старого Бару, древня маслина, база ВМС та порт (кораблі -мімімі), трохи сучасного міста та й додому. Забігаючи наперед скажу, що всі пункти вдалося успішно виконати.
Щоправда прийшлося, не дивлячись на весь спротив організму, трохи зарання цього разу вставати. На автобус не запізнився, не запізнився та відправився вчасно і сам автобус. Автобус середньої ушатаності (в нас, якщо великі, то десь такі самі мабуть) і несильної загруженості пасажирами.
По дорозі попадалися всякі цікавинки. Проїхав мимо острова-готелю Св. Стефан, до якого спеціально так і не вибрався

( Поїхали в Бар... )
Щоправда прийшлося, не дивлячись на весь спротив організму, трохи зарання цього разу вставати. На автобус не запізнився, не запізнився та відправився вчасно і сам автобус. Автобус середньої ушатаності (в нас, якщо великі, то десь такі самі мабуть) і несильної загруженості пасажирами.
По дорозі попадалися всякі цікавинки. Проїхав мимо острова-готелю Св. Стефан, до якого спеціально так і не вибрався

( Поїхали в Бар... )