В середньовічні часи, судячи по статистиці, кожне місто, яке себе поважало, обирало небесного покровителя. Зазвичай це ставали місцеві або загальновизнані святі, мощі яких упокоювалися в храмах цих міст. Не став винятком і Котор.
Тривалий час він лишався без таких, поки на початку ІХ ст. місцеві, чи то у венеціанських купців, які пливли з Візантії, чи то безпосередньо у самих візантійських купців, не викупили мощі Св. Трифона. В честь цього в 809 році на місці сучасного храму була споруджена невелика церква, чим і зумовлений рік на лівій башті.

Але з часом він став малим і на його місці збудували новий, будівництво розпочалося в 1124 р., закінчилося в 1166.
Різна висота дзвіниць стала наслідком землетрусу в 1667 р. — старі вежі були зруйновані, а на будівництво нових не зовсім вистачало грошей і будувалися вони не одночасно та не за один раз.

( Всередину... )
Тривалий час він лишався без таких, поки на початку ІХ ст. місцеві, чи то у венеціанських купців, які пливли з Візантії, чи то безпосередньо у самих візантійських купців, не викупили мощі Св. Трифона. В честь цього в 809 році на місці сучасного храму була споруджена невелика церква, чим і зумовлений рік на лівій башті.

Але з часом він став малим і на його місці збудували новий, будівництво розпочалося в 1124 р., закінчилося в 1166.
Різна висота дзвіниць стала наслідком землетрусу в 1667 р. — старі вежі були зруйновані, а на будівництво нових не зовсім вистачало грошей і будувалися вони не одночасно та не за один раз.

( Всередину... )