Окремим постом я вирішив написати про будапештський транспорт. Не знаю, як зараз, проте тоді він для мене виявився історичним, цікавим та в деякі моменти вражаючим.
Наприклад, Будапешт виявився справжнім зоопарком Ikarus-ів. На той час, коли ми там були, в Хмельницькому, як мінімум, вони вже вимерли повністю як клас, жодного на міських маршрутах не пам’ятаю. А там ще доволі непогано себе почували.

Цей Ikarus 260.46 був зібраний ще в 88-мому році. На сьогодні, щоправда, давно вже списаний.
Ну, воно не дивно, адже саме в Угорщині їх збирали.
А ще, крім автобусів там вперше побачив тролейбуси Ikarus, що було ще більш незвичніше. Я навіть не уявляв, що вони такі бувають. Ще й пофарбовані в червоний колір, як «м’які», ще й не одинарні, а «гармошки»

Зібраний в 1987 році Ikarus 280.94, на сьогодні теж списаний.
А ще там був Ikarus без даху, про нього і трохи іншого під cut-ом.
( Далі... )
Наприклад, Будапешт виявився справжнім зоопарком Ikarus-ів. На той час, коли ми там були, в Хмельницькому, як мінімум, вони вже вимерли повністю як клас, жодного на міських маршрутах не пам’ятаю. А там ще доволі непогано себе почували.

Цей Ikarus 260.46 був зібраний ще в 88-мому році. На сьогодні, щоправда, давно вже списаний.
Ну, воно не дивно, адже саме в Угорщині їх збирали.
А ще, крім автобусів там вперше побачив тролейбуси Ikarus, що було ще більш незвичніше. Я навіть не уявляв, що вони такі бувають. Ще й пофарбовані в червоний колір, як «м’які», ще й не одинарні, а «гармошки»

Зібраний в 1987 році Ikarus 280.94, на сьогодні теж списаний.
А ще там був Ikarus без даху, про нього і трохи іншого під cut-ом.
( Далі... )