Як виявилося, вуличок в цей світловий день вдалося застати небагато. Темніло вже рано, а я ще хотів потрапити в археологічний музей.
Міст за Зеленою брамою, на якому я закінчив попередню оповідь, в сезон і нормальну погоду, мабуть, одне з найпопулярніших місць в туристів, а як же, знаходиться одразу поруч з найгарнішою площею міста, з нього відкривається чудовий вид на найцікавішу частину набережної - Длуге Побреже (Довга набережна, популярне ж тут це слово…), поруч зупинка водного трамвайчика та пасажирський причал кораблів побільше…

Купу всього видно – 3 брами, в тому числі знаменитий Журав, будівлю археологічного музею з оглядовою баштою, Морський музей з Солдеком…
Звідси ж видно і острів Шпіхлерів. Значну частину товарів, які експортувалися з Гданська складали зернові. А їх потрібно було десь зберігати. Для цього на окремому острові, в тому числі і для захисту від пожеж та крадіїв, почали будувати спеціальні гігантські будівлі – шпіхлери – зерносховища. Під час 2-гої світової вони були понищені подібно іншим частинам міста, проте до моїх відвідин тогочасних на відміну від житлової забудови особливо активно не відбудовувалися.

Хоча, частина забудови острова таки може порадувати око на вулиці, яка йде продовженням лінії Длуга-Длугий тарг-Зелений міст.

Проте на містку, я зрозуміло довго не затримався, що побачив далі і сфотографував – нижче під cut-ом…
( Далі... )
Міст за Зеленою брамою, на якому я закінчив попередню оповідь, в сезон і нормальну погоду, мабуть, одне з найпопулярніших місць в туристів, а як же, знаходиться одразу поруч з найгарнішою площею міста, з нього відкривається чудовий вид на найцікавішу частину набережної - Длуге Побреже (Довга набережна, популярне ж тут це слово…), поруч зупинка водного трамвайчика та пасажирський причал кораблів побільше…

Купу всього видно – 3 брами, в тому числі знаменитий Журав, будівлю археологічного музею з оглядовою баштою, Морський музей з Солдеком…
Звідси ж видно і острів Шпіхлерів. Значну частину товарів, які експортувалися з Гданська складали зернові. А їх потрібно було десь зберігати. Для цього на окремому острові, в тому числі і для захисту від пожеж та крадіїв, почали будувати спеціальні гігантські будівлі – шпіхлери – зерносховища. Під час 2-гої світової вони були понищені подібно іншим частинам міста, проте до моїх відвідин тогочасних на відміну від житлової забудови особливо активно не відбудовувалися.

Хоча, частина забудови острова таки може порадувати око на вулиці, яка йде продовженням лінії Длуга-Длугий тарг-Зелений міст.

Проте на містку, я зрозуміло довго не затримався, що побачив далі і сфотографував – нижче під cut-ом…
( Далі... )