Як виявилося, вуличок в цей світловий день вдалося застати небагато. Темніло вже рано, а я ще хотів потрапити в археологічний музей.
Міст за Зеленою брамою, на якому я закінчив попередню оповідь, в сезон і нормальну погоду, мабуть, одне з найпопулярніших місць в туристів, а як же, знаходиться одразу поруч з найгарнішою площею міста, з нього відкривається чудовий вид на найцікавішу частину набережної - Длуге Побреже (Довга набережна, популярне ж тут це слово…), поруч зупинка водного трамвайчика та пасажирський причал кораблів побільше…

Купу всього видно – 3 брами, в тому числі знаменитий Журав, будівлю археологічного музею з оглядовою баштою, Морський музей з Солдеком…
Звідси ж видно і острів Шпіхлерів. Значну частину товарів, які експортувалися з Гданська складали зернові. А їх потрібно було десь зберігати. Для цього на окремому острові, в тому числі і для захисту від пожеж та крадіїв, почали будувати спеціальні гігантські будівлі – шпіхлери – зерносховища. Під час 2-гої світової вони були понищені подібно іншим частинам міста, проте до моїх відвідин тогочасних на відміну від житлової забудови особливо активно не відбудовувалися.

Хоча, частина забудови острова таки може порадувати око на вулиці, яка йде продовженням лінії Длуга-Длугий тарг-Зелений міст.

Проте на містку, я зрозуміло довго не затримався, що побачив далі і сфотографував – нижче під cut-ом…
Soldek, найбільший експонат Морського музею в Гданську. Можна піднятися на борт, обходити купу приміщень, але, хник, того разу я це зробити не встиг :(

Саме судно є першим післявоєнним, збудованим на верфях Гданська. Спущене на воду в 1948 та успішно виконувало рейси по 1981. Дякуючи своїй післявоєнні першості було музеєфіковане та в 1985 році почало приймати зацікавлених відвідувачів.
Перша брама, що зустрілася на набережній – Хлібні ворота XV ст..

Одні з найстаріших – герб Гданська, який видно зверху над проходом ще не має корони і найвціліліші після руйнувань 2-гої світової.
Туристична глобалізація – кораблі під старовину популярні від північних балтійських берегів до південних середньоморських…

Хех, погода не льотна, всі поховалися, а мені в кульку пофік )

Ну і ховатися від непогоди в той час, коли можна робити фотографії без людей, та й з думкою, що невідомо чи ще вийде сюди потрапити і потім жаліти про змарнований час штовхали мене вперед.

Якщо що, я зараз про то не жалкую і думку не змінив )
Маріацька брама, збудована в кінці XV ст..

Що логічно, веде на вул.. Маріацьку, яка в свою чергу логічно веде до Маріацького костелу вдалині.

Тут цікава забудова, більшість входів обладнана такими собі веееликими ганками з декорованими на різні тематики парканами

Водозливи теж цікаві – дракончики

чи то голови надзвичайно хижих риб?
Тут уже був вхід в археологічний музей, проте одразу я в нього не пішов, я хотів розшукати місцевий Empire State Building середньовіччя, який колись мене так вразив в блозі andy-travelua, проте туди він, схоже вже не пише, а все свіже з’являється тут http://andy-travel.com.ua.
На маршруті сфотографував ще отакий цікавий будинок, початку XVII ст.

І ось цей середньовічний хмарочос, уявіть собі, якщо вірити історичним даним, то ця багатоповерхова махіна була збудована ще в 1568-70 роках.

Уявляю, як вона повинна була вражати тоді приїжджих при типовій житловій забудові в 2-3, ну 4 поверхи тоді… І як вражалися користувачі цього будинку, коли приходилося користуватися верхніми поверхами без ліфтів :)
Поруч теж цікавенькі будинки, цегляні та готичні

Теж збудовані десь на початку XVII ст. , принаймні частина.
Скористався нагодою і сфотографував Хлібні ворота з внутрішньої сторони міста

І після того вже попав нарешті в будівлю музею. Експозицію мені подивитися не вдалося, хник, закритий був з якогось приводу, але на його оглядовий майданчик я потрапив

Види з нього покажу, сподіваюся, пізніше. До речі, саму будівлю музею, чомусь так і не сфотографував, хоча вона і гарна…
Після виходу з музею з зустрів ще тенета гігантського павука, який від непогоди теж заліг десь у себе в лігві...

І зрозумів, що я цілий день ганяю по місту і досі, після ранньо-раннього сніданку в друзів в Варшаві ще нічого не їв… Жаль було втрачати світловий день, але вирішив не відкладати це важливе заняття )
І ніби, судячи по таймінгу ан фотографіях, я і їв, між попередньою і цією пройшло тільки півгодини, але стемніло швидко…

чудовий зразок будівництва нових будинків в стилі попередників.
Про оглядову і Гданськ вечірній сподіваюся згодом напишу і …
Далі буде…
Міст за Зеленою брамою, на якому я закінчив попередню оповідь, в сезон і нормальну погоду, мабуть, одне з найпопулярніших місць в туристів, а як же, знаходиться одразу поруч з найгарнішою площею міста, з нього відкривається чудовий вид на найцікавішу частину набережної - Длуге Побреже (Довга набережна, популярне ж тут це слово…), поруч зупинка водного трамвайчика та пасажирський причал кораблів побільше…

Купу всього видно – 3 брами, в тому числі знаменитий Журав, будівлю археологічного музею з оглядовою баштою, Морський музей з Солдеком…
Звідси ж видно і острів Шпіхлерів. Значну частину товарів, які експортувалися з Гданська складали зернові. А їх потрібно було десь зберігати. Для цього на окремому острові, в тому числі і для захисту від пожеж та крадіїв, почали будувати спеціальні гігантські будівлі – шпіхлери – зерносховища. Під час 2-гої світової вони були понищені подібно іншим частинам міста, проте до моїх відвідин тогочасних на відміну від житлової забудови особливо активно не відбудовувалися.

Хоча, частина забудови острова таки може порадувати око на вулиці, яка йде продовженням лінії Длуга-Длугий тарг-Зелений міст.

Проте на містку, я зрозуміло довго не затримався, що побачив далі і сфотографував – нижче під cut-ом…
Soldek, найбільший експонат Морського музею в Гданську. Можна піднятися на борт, обходити купу приміщень, але, хник, того разу я це зробити не встиг :(

Саме судно є першим післявоєнним, збудованим на верфях Гданська. Спущене на воду в 1948 та успішно виконувало рейси по 1981. Дякуючи своїй післявоєнні першості було музеєфіковане та в 1985 році почало приймати зацікавлених відвідувачів.
Перша брама, що зустрілася на набережній – Хлібні ворота XV ст..

Одні з найстаріших – герб Гданська, який видно зверху над проходом ще не має корони і найвціліліші після руйнувань 2-гої світової.
Туристична глобалізація – кораблі під старовину популярні від північних балтійських берегів до південних середньоморських…

Хех, погода не льотна, всі поховалися, а мені в кульку пофік )

Ну і ховатися від непогоди в той час, коли можна робити фотографії без людей, та й з думкою, що невідомо чи ще вийде сюди потрапити і потім жаліти про змарнований час штовхали мене вперед.

Якщо що, я зараз про то не жалкую і думку не змінив )
Маріацька брама, збудована в кінці XV ст..

Що логічно, веде на вул.. Маріацьку, яка в свою чергу логічно веде до Маріацького костелу вдалині.

Тут цікава забудова, більшість входів обладнана такими собі веееликими ганками з декорованими на різні тематики парканами

Водозливи теж цікаві – дракончики

чи то голови надзвичайно хижих риб?
Тут уже був вхід в археологічний музей, проте одразу я в нього не пішов, я хотів розшукати місцевий Empire State Building середньовіччя, який колись мене так вразив в блозі andy-travelua, проте туди він, схоже вже не пише, а все свіже з’являється тут http://andy-travel.com.ua.
На маршруті сфотографував ще отакий цікавий будинок, початку XVII ст.

І ось цей середньовічний хмарочос, уявіть собі, якщо вірити історичним даним, то ця багатоповерхова махіна була збудована ще в 1568-70 роках.

Уявляю, як вона повинна була вражати тоді приїжджих при типовій житловій забудові в 2-3, ну 4 поверхи тоді… І як вражалися користувачі цього будинку, коли приходилося користуватися верхніми поверхами без ліфтів :)
Поруч теж цікавенькі будинки, цегляні та готичні

Теж збудовані десь на початку XVII ст. , принаймні частина.
Скористався нагодою і сфотографував Хлібні ворота з внутрішньої сторони міста

І після того вже попав нарешті в будівлю музею. Експозицію мені подивитися не вдалося, хник, закритий був з якогось приводу, але на його оглядовий майданчик я потрапив

Види з нього покажу, сподіваюся, пізніше. До речі, саму будівлю музею, чомусь так і не сфотографував, хоча вона і гарна…
Після виходу з музею з зустрів ще тенета гігантського павука, який від непогоди теж заліг десь у себе в лігві...

І зрозумів, що я цілий день ганяю по місту і досі, після ранньо-раннього сніданку в друзів в Варшаві ще нічого не їв… Жаль було втрачати світловий день, але вирішив не відкладати це важливе заняття )
І ніби, судячи по таймінгу ан фотографіях, я і їв, між попередньою і цією пройшло тільки півгодини, але стемніло швидко…

чудовий зразок будівництва нових будинків в стилі попередників.
Про оглядову і Гданськ вечірній сподіваюся згодом напишу і …
Далі буде…